Вахтанг Мачаваріані (; 19 лютого 1951, Тбілісі - 6 травня 2025) — грузинський диригент і композитор.
З 1996 року — головний диригент Державного симфонічного оркестру Грузії імені Євгена Мікеладзе. Син композитора Алексі Мачаваріані.
Біографія Вахтанг Мачаваріані народився 19 лютого 1951 року в Тбілісі в родині композитора Олексія (Алексі) Мачаваріані та Кетеван Пачкорії, танцівниці й архітекторки. Навчався у Тбіліській державній консерваторії: спочатку як піаніст, закінчивши її у 1973 році, згодом за класом диригування у Одіссея Димітріаді, отримавши другий диплом у 1977 році. Пізніше пройшов стажування у Московській державній консерваторії у Геннадія Рождественського та у Віденській музичній академії.
Диригентський дебют Мачаваріані відбувся влітку 1976 року на концерті Грузинського державного симфонічного оркестру в тбіліському парку Муштаїді. У подальшому він працював в оперних і симфонічних колективах СРСР, Росії та Грузії. Помер 6 травня 2025 року у віці 74 років.
Кар'єра диригента З 1984 по 1990 рік Мачаваріані був штатним диригентом Кіровського театру в Ленінграді. У той самий період він також диригував у Великому театрі, Латвійській опері в Ризі та Грузинському театрі опери та балету в Тбілісі.
У 1990 році Мачаваріані створив Радянський фестивальний оркестр, пізніше відомий як Московський фестивальний оркестр. До його складу увійшли музиканти провідних оркестрів СРСР; колектив виступав у Москві, Санкт-Петербурзі, Лондоні, Іспанії та Сінгапурі.
З 1996 року Мачаваріані був головним диригентом Державного симфонічного оркестру Грузії імені Є. Мікеладзе; пізніше він також був художнім керівником цього колективу. З цим оркестром він гастролював у Німеччині та Нідерландах, а також брав участь у підготовці та виконанні прем’єрних програм у Грузії.
У 2000-х роках Мачаваріані працював з низкою оркестрових колективів у Росії, зокрема з оркестром «Міленіум».
За межами Грузії Мачаваріані співпрацював з низкою великих симфонічних колективів, зокрема з Лондонським філармонійним оркестром, Королівським філармонійним оркестром, оркестром «Галле» та Штутгартським державним симфонічним оркестром. Із початку 2010-х років він також регулярно виступав із Президентським симфонічним оркестром Туреччини; грузинські джерела додатково згадують про його співпрацю з .
Композиторська діяльність Поряд із диригуванням Мачаваріані також виступав як композитор. Серед його творів — Симфонія № 1 «Harmonia Mundi», створена у 2013 році до 100-річчя від дня народження його батька, композитора Алексі Мачаваріані. Прем’єра симфонії відбулася в Тбілісі у 2014 році.
Мачаваріані також брав участь у роботі над творами свого батька. Для опери Алексі Мачаваріані «Медея» він написав грузинське лібрето; джерела також зазначають, що він був співавтором фінальної сцени першої дії.
До числа його пізніх творів належать «Dedication to Ludwig van B» для струнних, фортепіано і литавр, написаний до 250-річчя від дня народження Бетховена, а також камерний твір «Impressions 2020», створений у період пандемії COVID-19. У 2022 році Мачаваріані написав симфонічну поему «Mariupol», названу на честь українського міста Маріуполя та присвячену його захисникам і героям.
Нагороди та звання У 2011 році Мачаваріані був нагороджений президентським Орденом Досконалості.
У 2017 році йому було присвоєно звання почесного диригента Національного симфонічного оркестру Грузії імені Євгена Мікеладзе.
Сім'я Був одружений; в інтерв’ю 2011 року Мачаваріані повідомляв, що одружився у 1998 році. У нього був син Алексі Мачаваріані, також музикант. За даними Національної парламентської бібліотеки Грузії, родина жила в Бельгії.
Примітки
Література
Кордзаїя, Манана. Вахтанг Мачаваріані в новому амплуа // Музика. — Тбілісі, 2014. — № 3 (21). — С. 25—27. () Хто є хто в Грузії: грузинський біографічний довідник. — Тбілісі, 1998—1999. — С. 219. () Грузія: енциклопедія. — Т. 5. — Тбілісі, 2023. — С. 607. ()