Національна бібліотека Чорногорії імені Джураджа Чорноєвича — національна бібліотека, завданням якої є збереження культурної спадщини Чорногорії. Вона видає національні бібліографічні покажчики та опікується мережею бібліотек у Чорногорії. Вона присвоює номери ISBN та ISSN. Бібліотека названа на честь Джураджа Чорноєвича, правителя Чорногорії XV століття, який у 1493 році заснував першу у світі державну друкарню та другу в Європі, яка друкувала видання кирилицею.
Історія У 1838 правитель Чорногорії Петро II Петрович створив у своїй резиденції бібліотеку з книг, взятих з монастиря в Цетіні. З нагоди 400-річчя заснування друкарні Чорноєвичів у 1893 році князь Микола І Петрович заснував першу публічну бібліотеку. Через три роки він видав наказ, згідно з яким бібліотека мала збирати публікації, пов'язані з Чорногорією. Вона розташовувалась у будівлі театру Зетський будинок, де перебувала до кінця Другої світової війни. У 1905 році прийняли закон, згідно з яким бібліотека мала право на отримання трьох обов'язкових екземплярів кожного друкованого видання, випущеного в Чорногорії. До початку Першої світової війни в бібліотеці було близько 10 000 одиниць зберігання, але більшість колекції знищено під час війни.
У 1926 році роль центральної наукової бібліотеки Чорногорії перейшла до Бібліотеки Національного музею в Цетині, яка була створена на основі колекцій попередньої бібліотеки, які збереглися. Після закінчення Другої світової війни вона змінила назву на Центральну бібліотеку Чорногорії. 26 березня 1946 року Міністерство національної освіти Республіки Чорногорія започаткувало Центральну національну бібліотеку в Цетині. У 1949 році вона переїхала до будівлі французького посольства, а в 1964 році отримала сусідню будівлю колишнього італійського посольства. Саме тоді бібліотеку назвали на честь правителя Джураджа Чорноєвіча. З 2012 року бібліотека змінила свою назву на Національну бібліотеку Чорногорії «Джурадж Чорноєвич» та встановила правила обрання ради бібліотеки, директора, методів фінансування та ін.
Будівлі
Національна бібліотека розміщується у двох історичних особняках 1910 року, в яких свого часу розташовувалися посольства Італії та Франції в Королівстві Чорногорія. Проєкт колишнього посольства Італії розробив італійський архітектор Коррадіні. Будинок у стилі класицизму використовувався як посольство до 1915 року. 1964 року його передали бібліотеці. До складу комплексу входять адміністрація бібліотеки, відділ зі збору та складання колекцій, національне агентство ISBN та ISSN, відділ документації та бібліографії, виставкові зали та читальні зали. У 1981 році на місці колишнього посольства Італії збудували центральне книжкове сховище на сім поверхів площею 4500 м².
Будівлю колишнього французького посольства спроєктував французький архітектор Поль Годе. Керував будівництвом інший французький архітектор — Огюст Перре. Фасад був оброблений керамічною плиткою різної форми, а в будівництві вперше на Балканах використали залізобетон. Посольство використовувало будівлю до 1915 року, під час Другої світової війни в ньому розташовувалася штаб-квартира поліції, а в 1949 році будівлю передали Національній бібліотеці. У будівлі є музейний відділ, зібрання старовинних та рідкісних книг, реставраційна майстерня та французький відділ.
Фонди Фондами бібліотеки можна користуватися виключно у читальних залах. Вони налічує загалом близько 2 000 000 книг, газет, журналів, рукописів, географічних та історіографічних карт, атласів, нотних видань, листівок та фотографій, альбомів, каталогів, аудіо- та відеоматеріалів та інших бібліотечних матеріалів. З книжкових фондів вирізнили спеціальні та музейні колекції.
У 2008 році, після того, як уряд Чорногорії прийняв програму оцифрування колекцій, створили Центр мікрофільмів та оцифрування Національної бібліотеки. Центр оцифрував більшу частину наявних колекцій. У 2016 році вони були опубліковані в Інтернеті.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Цифрова колекція