Костянтин Гаврилович Неустроєв (15 травня 1858, Якутськ — 9 листопада 1883, Іркутськ) — російський революціонер, учений, народовець якутського походження.

Життєпис Константин Неустроєв народився в Якутську в родині російського чиновника, русифікованого якута Гаврила Константиновича Неустроєва і дочки голови Західного-Кангаласького улусу Микифора Гавриловича Гермогенова. Після смерті батьків (мати померла при пологах, батько помер, коли Костянтину було 5 років), його всиновив дядько — голова Західно-Кангаласького улусу Олександр Микифорович Гермогенов. Навчався в Якутській прогімназії (1873), потім в Іркутській гімназії. У 1881 році закінчив Санкт-Петербургський університет з дипломом кандидата природних наук. У студентські роки Неустроєв захоплювався революційними ідеями. У тому ж році він повернувся до Іркутска і почав працювати вчителем жіночої гімназії та вихователем в чоловічій гімназії.

У 1881 році організував таємний народовольчий гурток, до якого увійшла велика кількість гімназійної молоді та політичних засланців. Завдання гуртка: встановлення зв'язку з політв'язнями, організація їх втечі, постачання їх одягом, грошима, явочними квартирами на шляху до Сибіру. Гурток мав відділення у Забайкаллі, Балаганську, Верхоленську, Кіренську та Якутську. Члени гуртка у квітні 1882 року організували втечу з Іркутської в'язниці двох жінок-політв'язнів.

У жовтні 1882 року Костянтина Неустроєва заарештували за підозрою в організації втечі Єлизавети Ковальської та Софії Богомолець з іркутської в'язниці.

26 жовтня 1883 року заарештованого відвідав генерал-губернатор Східного Сибіру Дмитро Анучин. Неустроєв дав Анучіну ляпас. За "образу дією" губернатора 5 листопада 1883 він був відданий Іркутському військово-польовому суду і засуджений до страти.

9 листопада 1883 року Костянтина Неустроєва було розстріляно в Іркутській в'язниці. Перед смертю він відмовився сповідатися священникові, оголосивши себе атеїстом.

Реакція громадськості «Тутня громадська думка була сильно порушена проти генерала Анучина» — телеграфував 19 листопада до Департаменту поліції начальник Іркутського жандармського управління. «Анучину просто не можна було проїхати містом — йому кричали: „Убивця!“. Ворота його кілька разів були вимазані кров'ю» — повідомляв № 10 газети «Народна воля»Троицкий Н. А. Царизм под судом прогрессивной общественности 1866—1895 гг. — М.: Мысль, 1979. — С. 138.. Іркутська газета «Сибір» у номері від 13 листопада 1883 надрукувала на сторінці 4 у відділі хроніки, що 9 листопада (в день страти Неустроєва) скоєно обурливе вбивство безневинної людиниТроицкий Н. А. Царизм под судом прогрессивной общественности 1866—1895 гг. — М.: Мысль, 1979. — С. 138, 310..

За таких обставин Анучин був змушений піти у відставку.

У літературі Прізвище Неустроєва та деякі факти його біографії використав Лев Толстой в оповіданні «Немає у світі винних».

Примітки

Посилання

Офіційний сайт Хангаласького улусу Російське населення Якутії у другій половині XIX — початку XX ст. Офіційний web-сервер органів державної влади Республіки Саха (Якутія)