Цар-дівиця (, Цар-Діва) — персонаж східнослов'янських народних казок. Найбільш відомий за восьмитомною збіркою Олександра Афанасьєва «Народні російські казки» (1855—1863), народною казкою «Цар-дівиця»; варіанти записані в Оренбурзькій губернії (номер 232) та Пермській губернії (номер 233)s:ru:Народные русские сказки (Афанасьев)/Царь-девица (Wikisource) .
Казка класифікована до типу казки SUS 400/2, «», зі східнослов'янського каталогу народних казок ()Barag, Lev. "Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка". Leningrad: НАУКА, 1979. p. 128Haney, Jack V. The Complete Russian Folktale. Vol. 1: An Introduction to the Russian Folktale. Armonk, New York; London, England: M. E Sharpe. 2001. pp. 244-247. . Східнослов'янський тип відповідає в міжнародному каталозі Класифікація Аарне - Томпсона типу оповіді ATU 400, «У пошуках загубленої дружини»Johns, Andreas. Baba Yaga: The Ambiguous Mother and Witch of the Russian Folktale. New York: Peter Lang. 2010 . p. 198. ..
Синопсис Афанасьєва,232 Наведений нижче синопсис відповідає версії 232. У версії 233 головним героєм є Василь Царевич, син царя та цариці.
У купця та його дружини народжується син, якого вони називають Іваном. Мати помирає, і купець віддає Івана під опіку вихователя, тим часом Іван одружується знову. Мачуха закохується в Івана, коли той досягає повноліття. Одного разу Іван та його вихователь вирушили в море ловити рибу та побачили флот. Цар-дівиця та її прийомні сестри були на борту і, побачивши Івана та вихователя, що пливли на плоту, кинули якір і запросили їх на корабель. Цар-дівиця сказала, що закохалася в Івана і хоче вийти за нього заміж, на що Іван погодився. Цар-дівиця попросила його повернутися наступного дня, а потім пішла.
Мачуха дізналася про це і почала заздрити; вона наказала вихователю встромити шпильку в одяг Івана, що погрузило б його в міцний сон, від якого ніхто не міг би розбудити його, поки шпильку не виймуть.Три дні вихователь робив це, але Цар-дівиця розгадала хитрість і написала Івану листа, в якому звеліла йому відрубати голову вихователю та знайти її в тридесятому царстві.
Іван прочитав листа та вбив вихователя, перш ніж вирушити шукати Царицю-Діву. Він знайшов хатину, де жила Баба-Яга, і спитав її, чи знає вона дорогу до царства. Стара не знала дороги, але сказала йому відвідати її сестру. Вона також не знала дороги до царства, але сказала, що може знати її сестра. Вона порадила йому, щоб попросив у неї три роги та засурмив у кожен з них голосніше, інакше сестра його з'їсть.
Іван дістався до будинку найменшої сестри та попросив її дозволити засурмити в три роги. Прилетіла жар-птиця, забрала Івана від людожерки та понесла його до тридесятого царства. По дорозі зустрілася йому жінка, яка розпитала про подорож. Вона попередила, що царівна більше його не кохає, вийняла своє серце та сховала. Жінка пообіцяла запитати у своєї дочки, яка працювала у палаці Цар-дівиці, де серце. Наступного дня мати запитала дочку, де серце, але та не знала і пообіцяла, що запитає в інших.
Коли донька повернулася наступного дня і сказала матері, де знаходиться серце, Іван пішов його шукати. Він приніс його Цар-дівиці на гуляння, і вони вдвох повернулися до її царства та одружилися.
Інші випадки Цей мотив використовувався в низці літературних казок та дитячих віршів, наприклад, у вірші Марини Цвєтаєвої (1920)ru:Царь-Девица (Цветаева)Marina Tsvetaeva, Царь-девица : поэма-сказка , баладі Гаврила Державінаru:Царь-девица (Державин)Герлован О. К.: О жанре и литературных источниках "Царь-девицы" Г. Р.
Державина, п'єсі для дітей Володимира Одоєвськогоru:Царь-Девица (Одоевский), іноді лише за назвою, наприклад, у вірші Костянтина Бальмонтаru:Царь-Девица (Бальмонт) або Всеволода Соловйова (1878 рік, історичний роман)Vsevolod Solovyov.Царь-девица. Переклади
Alexander Afanasyev. Russian Fairy Tales. Translated by Norbert Guterman. NY: Pantheon, 1973. 229-234.
Примітки