Барон Курт фон Люпін ( 30 вересня 1867, Людвігсбург — 2 листопада 1938, Швебіш-Гмюнд) — німецький офіцер, генерал-майор рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Курт був другою дитиною і молодшим сином вюртемберзького генерал-лейтенанта Гуго фон Люпіна (1829—1902) та його дружини Кароліни, уродженої Фаєль (1841—1917). Його брат Артур (1861—1920) також дослужився до звання генерал-лейтенанта Вюртемберзької армії. Баварський державний службовець і мінералог Фрідріх фон Люпін (1771—1845) був його дідом.

Після навчання в гімназії у Швебіш-Галлі, 24 вересня 1885 року Люпін вступив до 7-го піхотного полку № 125 Вюртемберзької армії як фанен-юнкер. До початку лютого 1887 року він дослужився до звання другого лейтенанта, а з травня 1890 по лютий 1893 року служив ад'ютантом батальйону. 1 квітня 1893 року його перевели до піхотного полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» (2-й Вюртемберзький) № 120, а в середині жовтня 1893 року його було підвищено до першого лейтенанта. З 14 липня 1899 року він 14 місяців служив ад'ютантом окружного командування Есслінген-на-Некарі. Одночасно з підвищенням до гауптмана 14 вересня 1900 року Люпен став командиром роти 9-го піхотного полку № 127. Він обіймав цю посаду протягом наступних майже 13 років і був підвищений до майора 20 березня 1911 року. 18 квітня 1913 року Люпіна було призначено командиром 2-го батальйону гренадерського полку «Король Карл» (5-й Вюртембергський) № 123.

На цій посаді, після початку Першої світової війни та мобілізації, Люпін брав участь у битві при Лонгві у складі 27-ї піхотної дивізії. Після боїв на переправах через Маас та в Аргонський ліс його полк вступив у окопну війну. 8 березня 1915 року його було призначено командиром полку. У грудні 1915 року його полк перекинувся до Фландрії та брав участь у окопній війні вздовж річки Ізер. 22 березня 1916 року Люпена було підвищено до оберстлейтенанта, а в серпні він брав участь у битві на Соммі. Його підрозділ був виведений з фронту в середині вересня та передислокований у район навколо Сен-Елуа у Фландрії. У листопаді його полк знову був розгорнутий на Соммі та залишався там після завершення битви. Навесні підрозділ повернувся на лінію Зігфріда та брав участь у битві під Аррасом поблизу Бюллекура у квітні-травні 1917 року. З середини серпня до жовтня 1917 року Люпін кілька разів брав участь у Третій битві під Іпром.

Під час Весняного наступу 1918 року його підрозділ був розгорнутий з 2-ю армією як ударний полк між Гузокуром та Верманом. Серед інших досягнень, йому вдалося захопити місто Фен. Після провалу наступу та подальшого відступу з боями його полк 8 серпня 1918 року зазнав важких втрат. 18 серпня 1918 року його було підвищено до оберста, і після Комп'єнського перемир'я він повів залишки свого підрозділу додому.

Після демобілізації 25 червня 1919 року його перевели до рейхсверу та призначили комендантом навчального полігону Мюнзінген. На цій посаді Люпіну 1 жовтня 1922 року було присвоєно звання генерал-майора запасу, а 31 січня 1923 року він вийшов у відставку.

Сім'я Люпін одружився з Юлією Мель (1889—1927) 24 вересня 1910 року. Після її смерті він одружився з Жанетт Маршалл (нар. 1898) у Швебіш-Гмюнді 28 липня 1934 року, з якою розлучився 1 вересня 1938 року. Від першого шлюбу в нього народилися доньки Гільдегард (1911) та Вальдтраут (1919).

Нагороди Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (9 листопада 1914)Otto von Moser: Die Württemberger im Weltkriege. 2. erweiterte Auflage, Chr. Belser AG, Stuttgart 1928, S. 116. Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест з мечами (5 вересня 1916) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами Орден дому Ліппе Pour le Mérite (26 березня 1918) — за захоплення міста Фен. Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу з мечами (29 березня 1918) Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література Franz Josef zu Hohenlohe-Schillingsfürst (Hrsg.): Genealogisches Handbuch des in Bayern immatrikulierten Adels. Band II, Verlag Degener & Co. Schellenberg 1951, S. 197—198. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H–O. Biblio Verlag, Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2516-2, S. 394—395. Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens «pour le mérite» im Weltkrieg. Band I: A–L. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 716—717. Herman Niethammer: Das Offizierkorps des Infanterie-Regiments Kaiser Friedrich, König von Preußen (7. Württ.) Nr. 125. 1809—1909. Belser, Stuttgart 1909, S. 179.

Посилання

Unterlagen im Landesarchiv Baden-Württemberg