Чай вої (, також ) — це прохолоджувальний напій, який готують із бруньок або листя дерева у регіоні Дельта Червоної річки на півночі В'єтнаму. Листя попередньо піддаються ферментації (в'яленню) та висушуються; також іноді використовують свіже листя. Це дуже поширений у сільській місцевості напій, що уживається щоденно, подібно до зеленого чаю.
Ферментація
Свіже листя або бруньки вої можна використовувати одразу, або ж ретельно висушити на сонці, після чого застосовувати для приготування напою.
Проте, щоб напій мав кращий смак, листя зазвичай піддають ферментації. У процесі обробки усувається різкий присмак, спричинений смолистими речовинами та хлорофілом, внаслідок чого вої набуває приємнішого смаку.
Після збирання листя або бруньки ретельно промивають від смолистих виділень, складають у плетений кошик чи іншу ємність, накривають соломою або банановим листям й залишають доти, доки матеріал не набуде рівномірного темного забарвлення. Використання глиняних глеків покращує ферментацію, зберігаючи тепло та вологу. Ємність має зберігається у прохолодному, добре провітрюваному місці. Після цього його знову промивають і висушують. У сільській місцевості листя часто зберігають під стелею коло вогнища, де сухість, дим і сажа перешкоджають розвитку мікроорганізмів і запобігають плісняві.
Добре ферментоване листя має рівномірний жовто-чорний відтінок і дає насичений настій із приємним ароматом і смаком.
Лікувальні властивості
У листі та бруньках вої містяться таніни, вітаміни, а також близько 4 % ефірних олій; присутні й певні антибіотикоподібні сполуки, здатні пригнічувати численні патогенні бактерії, зокрема Streptococcus, Staphylococcus, збудників дифтерії, пневмококів, Salmonella, Bacillus subtilis тощо. Густий відвар вважається антисептичним засобом і застосовується для лікування багатьох шкірних захворювань та для миття голови.
Готовий чай уживається як прохолоджувальний напій, має сечогінні властивості та охолоджувальну дію.
Приготування
Спосіб приготування є простим: висушене листя промивають, кладуть у чайник, заливають холодною водою й доводять до кипіння; напій уживають як гарячим, так і охолодженим. Бруньки також кип'ятять або, частіше, заварюють у гарячій воді подібно до чаю.
Напій має світло-коричневий колір, слабко гіркуватий, злегка солодкуватий смак і характерний терпкий ароматNước vối quê nhà. Його вживають переважно як освіжний напій, але також використовують як суп — ним поливають рис і споживають разом із квашеними баклажанамиBàn về chuyện... uống.
Примітки