Іван Хомич Кучере́нко (28 грудня 1908, с. Новосілки, Бишівська волость, Київський повіт — 19 грудня 1959, м. Москва) — радянський військовий моряк-підводник, Герой Радянського Союзу (8.07.1945). Контр-адмірал (3.08.1953).

Біографія Народився 28 грудня 1908 року в селі Новосілки нині Фастівського району Київської області України. Українець.

У жовтні 1929 року був призваний на строкову службу в Робітничо-Селянський Червоний флот. Служив у навчальному загоні 79-го авіаційного парку ВПС Морських сил Чорного моря. У травні 1930 року за власним бажанням був направлений на навчання. У 1933 році закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. Після цього з травня 1933 року служив на Тихоокеанському флоті: штурман підводного човна М-13, з липня 1935 — помічник командира підводного човна Щ-111, з липня 1936 — командир підводного човна М-17, з березня 1938 — командир підводного човна Щ-111. У жовтні 1938 переведений у відділ підводного плавання штабу Тихоокеанського флоту на посаду начальника відділення. Член ВКП(б) із 1931 року.

З серпня 1941 тимчасово виконував обов'язки командира підводного човна С-53, а з грудня 1941 командував підводним човном С-51. У листопаді 1942 — січні 1943 року цей підводний човен перейшов з Далекого Сходу на Північний флот через Тихий і Атлантичний океани, пройшовши 16 206 миль і витримавши в дорозі кілька потужних штормів. У травні 1943 року С-51 під його командуванням вийшла у свій перший бойовий похід. Загалом на командирському посту С-51 здійснив 5 бойових походів (провів у морі 59 діб). Виконав 6 торпедних атак з німецьких конвоїв та бойових кораблівБоевой путь ПЛ С-51 // «Великая Отечественная — под водой» . у Баренцовому морі. Потопив 4 і пошкодив 2 транспорти противникаПредставление на награждение И. Ф. Кучеренко орденом Нахимова от 5 апреля 1944 года // ОБД «Память народа» ., але з усіх цих перемог німецькою стороною підтверджується лише потоплення 3 вересня 1943 сторожового корабля «Uj-1202» (переобладнаний з рибальського траулера «Франц Данкворт»). Примітно, що в післявоєнній літературі кількість «перемог» І. Х. Кучеренка «скорочено» до одного потопленого сторожового корабля та трьох пошкоджених транспортів.

У березні 1944 року І. Х. Кучеренко вступив у командування 2-м дивізіоном підводних човнів бригади підводних човнів Північного флоту.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фашистськими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм капітану 2 рангу Івану Хомичу Кучеренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7596).

Після війни й далі служив у ВМФ СРСР, 1945 року направлений на навчання. У 1948 році закінчив Військово-морську академію імені К. Ворошилова. З листопада 1948 року у Вищій військовій академії імені К. Ворошилова був старшим викладачем на кафедрах ВМД та оперативного мистецтва ВМС військово-морського факультету. З грудня 1951 був начальником штабу, а з грудня 1952 командиром радянської військово-морської бази Свиноустя 4-го ВМФ (Балтійське море). З травня 1956 — командувач підводних сил Балтійського флоту.

Нагороди Герой Радянського Союзу (8.07.1945); два ордени Леніна (8.07.1945, 5.11.1954); три ордени Червоного Прапора (14.06.1943, 27.09.1943, 15.11.1950); орден Нахімова 2-го ступеня (10.04.1944); орден Червоної Зірки (3.11.1944); медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» (14.06.1943); інші медалі; іменна зброя (1958).

Пам'ять Іменем Героя Радянського Союзу Кучеренка І. Х. було названо плавучу базу підводних човнів проєкту 1886 року. Погруддя І. Х. Кучеренка встановлено в селі Новосілки, його ім'ям названо вулицю у селищі Відяєво. Ім'я І. Х. Кучеренка увічнено на монументі Слави в одному з гарнізонів Північного флоту.

Примітки

Література

Посилання

И. Ф. Кучкеренко на сайте «Великая Отечественная — под водой» Послужной список И. Ф. кучеренко на сентябрь 1944 года // ОБД «Память народа»