Теодор Людвіг Реннер (; 10 грудня 1865, Гайльбронн — 23 квітня 1950, Штутгарт) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Син Карла Реннера, командира міської пожежної бригади. Він навчався в гімназії Карла в Штутгарті. 1 жовтня 1884 року вступив в 4-й Вюртемберзький піхотний полк № 122 (з 9 січня 1892 року — фузілерний полк «Імператор Франц Йозеф Австрійський» (4-й Вюртемберзький) № 122) в Гайльбронні, з 1891 року — батальйонний ад'ютант. 14 вересня 1893 року переведений в гренадерський полк «Королева Ольга» (1-й Вюртемберзький) № 119 в Штутгарті. З 1 жовтня 1893 по 31 липня 1896 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся в свій полк. 1 квітня 1897 року відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. 1 квітня 1898 року призначений у вюртемберзький Генштаб в Штутгарті. 25 березня 1899 року знову відряджений у Великий Генштаб, в 1900 році — в Генштаб 2-го армійського корпусу в Штеттіні. З 25 лютого 1902 року — командир роти піхотного полку «Старий Вюртемберг» (3-го Вюртемберзького) № 121 в Людвігсбурзі. З 24 квітня 1904 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 26-ї піхотної дивізії (1-ї Королівської Вюртемберзької) в Штутгарті, з 21 червня 1906 року — 13-го (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу в Штутгарті. 1 жовтня 1908 року знову відряджений у Великий Генштаб. З 25 квітня 1910 року — командир батальйону фузілерного полку «Імператор Франц Йозеф Австрійський» (4-го Вюртемберзького) № 122. З 1 жовтня 1912 року — начальник відділу Великого Генштабу.

ПІсля початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року очолив штаб інспекції комунікацій 7-ї армії. З 12 грудня 1914 року — командир піхотного полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» (2-го Вюртемберзького) № 120. З 12 лютого 1915 року — начальник штабу 8-го армійського корпусу, з 8 вересня 1916 року — армійської групи «B». З 23 квітня 1917 по 31 березня 1918 року — командир прусської 66-ї піхотної бригади, з 17 травня 1918 року — 51-ї піхотної бригади ландверу, з 18 липня 1918 року — 247-ї піхотної бригади, яка діяла на півночі Франції на березі Сомми.

З 17 лютого 1919 року він обіймав посаду повноважного військового представника Вюртемберга в Берліні та представляв військові інтереси Вюртемберга в столиці до розпуску старої армії. Між 1919 і 1920 роками він був заступником представника Вюртемберга в Рейхсвері. У 1920 році він служив у Вюртемберзькому центрі розвитку армії. Вийшовши у відставку 31 травня 1920 року, він вирушив до Мерінгена.

Звання

Унтерофіцер (1 жовтня 1884) Фенріх портупеї (7 травня 1885) Другий лейтенант (6 лютого 1886) Перший лейтенант (14 вересня 1893) Оберлейтенант (1 січня 1899) Гауптман (25 березня 1899) Майор (27 січня 1906) Оберстлейтенант (1 жовтня 1912) Оберст (5 вересня 1914) Генерал-майор (22 березня 1918) Генерал-лейтенант запасу (27 серпня 1939) — підвищений з нагоди 25-ї річниці битви під Танненбергом.

Нагороди

Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (11 травня 1905) командорський хрест 2-го класу з мечами (15 грудня 1914) Орден Червоного орла 4-го класу (22 січня 1909) 3-го класу (18 січня 1914) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (17 вересня 1909) почесний хрест (5 травня 1914) командорський хрест з мечами (7 вересня 1918) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 10 грудня 1909) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (21 січня 1910) 2-го класу з мечами (4 серпня 1917) Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 3-го ступеня (13 жовтня 1911) Залізний хрест 2-го і 1-го класу (1914) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (25 лютого 1915) Медаль «За відвагу» (Гессен) (22 березня 1915) Орден «За військові заслуги» (Баварія), офіцерський хрест з мечами (24 червня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (12 липня 1915) Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 2-го класу з мечами (12 липня 1915) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (7 лютого 1916) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (13 квітня 1917) Pour le Mérite (1 вересня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Посилання

Реннер на сайті The Prussian Machine.