Ксенія Остапівна Світлик (; 9 квітня 1911, Сороки, Австро-Угорщина — 21 січня 2003, Коломия) — українська фотографка та педагогиняГнатюк Марія. Рідномовне жіноче шкільництво в Коломиї / Коломия: Вік, 2014. — 128 с.Васильчук М. Коломийський азбуковник: Друкарство, журналістика, література 1939-1999 рр: Бібліографічний словник / Коломия: Вік, 2000. — 200 с. + 20 с. іл.. Випускниця Державної спільної школи фотографії у Варшаві (1936).
Життєпис Народилася 9 квітня 1911 року в селі Сороки на Городенківщині в родині професора Коломийської гімназії Остапа Світлика. Закінчила перший клас у Стрию, де батько перебував на військовій службі. Із другого класу відвідувала 4-класну жіночу народну школу ім. княгині Ольги в Коломиї, а з 1921 року — школу Українського педагогічного товариства «Рідна школа» в Коломиї, яку закінчила в 1931 роціВасильчук М. Силуети: Коломиєзнавчі тексти. / Післямова канд. істор. наук В. Глаголюка, Ю. Плекана. - Коломия: Вік, 2006. - 304 с.. Також у 1918—1919 навчальному році навчалася в другому класі школи вправ при жіночому семінарі УПТ у Коломиї, про що зазначає довідка, видана 28 червня 1919 рокуФонд Музею історії міста Коломиї. - Інв. № Др-13000. Під час навчання в Коломиї займалася тенісом, як пластунка мандрувала горами й виховувалася в любові до рідної землі, відвідувала куховарський курс. Ксенія мала Пластове псевдо «Незбагнута». Від 1922 р. належала до Пласту як розвідувачка в 13 курені ім. О. Завісної. Згодом, коли вже закінчила гімназію, то належала до підготовчого куреня старших пластунок «Прут» в Коломиї.
Наступного року після матури мешкала в селі Свидова на Поділлі, де вчила доньку тамошнього священника і готувала її до гімназії. 1 листопада 1933 року взяла участь у вшануванні полеглих героїв урочистою процесією від церкви Святого Архистратига Михаїла до могили Січових Стрільців та панахидою, за що польською владою була покарана на 1 тиждень ув'язнення.
У 1933 році вступила до Державної спільної школи фотографії у Варшаві при Інституті графіки, там ж вступила до студентської громади. У червні 1936 року її успішно закінчила, тоді ж представила свої роботи на виставці випускників школи. Варшавська газета «Express Poranny» за 15 червня 1936 року відзначила таке: «Серед інших робіт на перший план беззаперечно висуваються фотографії Ксенії Світликівни, особливо чарівні знімки кошенят, квітів, а також портретні студії, передусім портрет дівчини, що свідчить про тонку художню чутливість, яка дозволяє навіть найбуденнішу, на перший погляд заяложену тему подати з абсолютно нового боку та виявити її настрої». Опісля цього працювала в Академії мистецтв у Варшаві, де фотографувала творчі роботи учнів. Під час перебування у Варшаві вона влилася в ряди товариства «Громада», де гуртувалася передова українська молодьСвітлик Ксенія. Що то була за весела Жінка! - Вільний голос. - 11 липня 1992 - Ч. 71 (147) - с. 3.
У травні 1937 року отримала «грамоту признання» на шостій виставці української мистецької фотографії. Сама мешкала в польській столиці на вул. Пшемислова, 26/40 — у неї були такі почесні гості, як Олена Теліга, Дмитро Донцов, Іван Огієнко, Євген Маланюк, Улас Самчук та іншіТеліга, Олена. Листи. Спогади / Олена Теліга.– К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003.– 400 с..
У 1939 році виїхала із Варшави до Коломиї, поки не розпочалася Друга світова війна. Розуміючи, що до польської столиці, окупованої німцями, не повернеться, вчителює в селі Середниця Лісківського повіту коло Сяна, згодом — у селі Устеріки. У 1941 році застала початок радянсько-німецької війни у Львові, коли Ксенія була на курсах, відтоді повернулася до Коломиї, де зробила унікальні світлини «Свята зброї» 31 серпня.
Згодом, у 1942—1944 роках була власницею одного з львівських фотоательє, яке служило для конспіративних зустрічей представників українського підпілля. Тоді переховувала доньку Миколи Лебедя Зою, яку змогла сфотографувати. Після війни мешкала в Дрогобичі, де працювала завідувачкою фондів Дрогобицького обласного історико-краєзнавчого музею. Ризикувала тоді потрапити в Сибір, коли, знищивши зроблені нею світлини зі Свята зброї в Коломиї (31 серпня 1941 р.), переховувала плівки, які були детальним фоторепортажем цього величного здвигу українського народу Покуття, свідченням його державницьких амбіцій, у схованці у стіні будинку в Дрогобичі. На початку 1990-х рр. під час ремонтних робіт родина її друзів, що залишилися у цьому будинку, випадково натрапила на цей сховок. Плівки, на диво, добре збереглися, і вже старенька пані Ксенія зробила з них нові світлини, які зберігаються в Музеї історії міста Коломиї.
Згодом переїхала до Львова, де навчалася на відділенні англійської філології Львівського державного університету імені Івана Франка, у якому в 1950-1959 роках працювала лаборанткою та викладачкою англійської мови. У ті роки написала підручник з порівняльного мовознавства англійської та української мов, який залишився неопублікованим. Через хворобу матері та ризик втрати розкішного будинку на вул. Українська, 11, виїхала до Коломиї, де 10 років була вчителькою англійської мови в Коломийській середній школі №1 імені Василя Стефаника.
У 1990-х роках брала дієву участь у громадському житті міста, зокрема була членкинею «Союзу українок» Коломийщини, активною учасницею громадської організації «Поступ». У 1998 році в стінах Музею історії міста Коломиї відкрилася прижиттєва виставка фотографій Ксенії Світлик «Світло і тіні Ксенії Світлик»Нагірний В. Світло і тіні Ксенії Світлик. - Всевідо - 23 травня 1998 - Ч. 57 (902) - с. 3.
Померла Ксенія Світлик 21 січня 2003 року в Коломиї.
У 2021 та 2026 роках у стінах Музею історії міста Коломиї експонувалися світлини Ксенії Світлик на виставках з нагоди її дня народження.
Примітки