Регла́мент що́до тве́рджень про пожи́вну ці́нність та ко́ри́сть для здоро́в’я, які́ зазнача́ють на харчови́х продуктах, Регламент (ЄС) № 1924/2006 Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року щодо тверджень про поживну цінність та користь для здоров'я, які зазначають на .

Положення Регламенту (ЄС) № 1924/2006 в Україні реалізуються шляхом наближення законодавства у сфері маркування харчових продуктів до стандартів ЄС. Ключовим актом є Закон України № 2639-VIII від 6 грудня 2018 року «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який встановлює загальні вимоги до достовірності та неоманливості інформації про харчові продукти, зокрема добровільних тверджень щодо їхніх властивостей. Подальше нормативне наближення передбачає прийняття спеціальних підзаконних актів Міністерства охорони здоров’я України, зокрема «Вимог до тверджень про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров'я харчових продуктів» затверджених Наказом № 1145 від 15 травня 2020.

Загальне Регламент щодо тверджень (заяв) про поживну цінність та користь для здоров’я, які зазначають на харчових продуктах (HCVO) набув чинності 1 липня 2007 року в усіх державах-членах Європейського Союзу. Відтоді він є юридично обов'язковим і має дотримуватися всіма судами та органами влади в ЄС.

Мета Регламенту полягає, перш за все, у захисті громадського здоров'я. Згідно з регламентом, реклама з твердженнями про користь для здоров'я та поживну цінність, як правило, дозволяється лише за умови, що ці твердження були науково визнані Європейським Союзом у процедурі, визначеній Регламентом.EuGH, Urteil vom 14. Juli 2016 – C-19/15, Tz. 39 – VSW/Innova Vital Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) відповідає за це наукове визнання. Європейська комісія приймає остаточне рішення щодо допустимості або недопустимості конкретних тверджень про користь для здоров'я або поживну цінність.

Згідно з Регламентом, окрім перехідних положень та винятків, твердження про користь для здоров'я або поживну цінність можуть використовуватися в рекламі харчових продуктів лише за умови їх прямого дозволу. Тому твердження про користь для здоров'я та поживну цінність харчових продуктів заборонені з певними застереженнями щодо дозволу. Крім того, HCVO встановлює додаткові вимоги до реклами тверджень про користь для здоров'я та поживну цінність, які необхідно розглядати в кожному конкретному випадку.

Сфера застосування та визначення а) Відповідно до статті 1, пункту 2 Регламенту, він застосовується до тверджень про поживну цінність та користь для здоров’я, які зазначають у комерційних повідомленнях, чи то у маркованні, представленні або рекламі харчових продуктів, що мають бути доставлені як такі кінцевому споживачу, зокрема якщо вони призначені для ресторанів, лікарень, шкіл, їдалень та подібних закладів громадського харчування.

b) Термін «комерційне повідомлення» у значенні ст. 1 ч. 2 HCVO слід розуміти так, що він охоплює, зокрема, повідомлення у формі реклами харчових продуктів, які слугують прямому або опосередкованому стимулюванню збуту цих продуктів. Повідомлення має бути призначене для кінцевого споживача, але не адресоване безпосередньо йому. Сюди також належить реклама, спрямована на лікаря, який повинен поширювати її серед пацієнтів.EuGH, Urteil vom 14. Juli 2016 – C-19/15, Tz. 29 ff – VSW/Innova Vital

(c) Відповідно до статті 2, першого речення Регламенту (ЄС) № 178/2002, харчові продукти – це будь-які неперероблені, частково перероблені чи повністю перероблені речовини чи продукти, які призначені для споживання людиною або щодо яких можливо обґрунтовано припустити, що вони можуть бути спожиті людиною. Відповідно до статті 2(1)(b) Регламенту (ЄС) № 1924/2006 в поєднанні зі статтею 2 Директиви 2002/46/ЄС, це також включає харчові добавки.

Сфера застосування Регламенту (HCVO) поширюється на випадки, коли в комерційному повідомленні про певні харчові продукти наводяться відомості, тобто робляться твердження або подаються зображення, які можуть створити у середньостатистичного споживача, що володіє звичайним рівнем поінформованості та є достатньо уважним і розсудливим, враження, ніби цей харчовий продукт має особливі властивості.BGH, Urteil vom 24. Juli 2014 – I ZR 221/12, Tz. 22 – Original Bach-Blüten unter Verweis auf EuGH, Urteil vom 18. Juli 2013 – C-299/12, Tz. 24 – Green – Swan Pharmaceuticals

d) Регламент охоплює всі випадки, що стосуються здоров'я або харчової цінності харчового продукту. Інші випадки можуть охоплюватися іншими регламентами, наприклад, Регламентом (ЄС) № 1169/2011 про надання інформації про харчові продукти споживачам (Регламент про інформацію про харчові продукти (FIR)) або Регламентом (ЄС) № 258/97 про нові харчові продукти та інгредієнти нових харчових продуктів (див. також ).

(e) Термін «твердження про користь для здоров’я» визначено у статті 2(2)(6) Регламенту (ЄС) № 1924/2006 як будь-яке твердження, яке стверджує, припускає або наводить на думку, що є зв’язок між категорією харчових продуктів, харчовим продуктом або одним з його складників та здоров’ям. Достатньо, щоб, на думку пересічного споживача, натякалося на зв’язок між харчовим продуктом або харчовим інгредієнтом та здоров’ям споживача.EuGH, Urteil vom 6. September 2012 – C-544/10, Tz. 34 ff – Bekömmlicher Wein; BGH, Urteil vom 26. Februar 2014 – I ZR 178/12, Tz. 18 – Praebiotik Це також включає твердження, які стверджують, що споживання харчового продукту менш шкідливе, ніж інших харчових продуктів того ж типу.EuGH, Urteil vom 6. September 2012 – C-544/10, Tz. 34 ff – Bekömmlicher Wein; OLG Stuttgart, Urteil vom 3. November 2016 – 2 U 37/16, Tz. 29 – Bekömmliches Bier Поняття здоров’я також охоплює твердження, що стосуються психічного благополуччя.BGH, Urteil vom 24. Juli 2014 – I ZR 221/12, Tz. 23 – Original Bach-Blüten

(aa) Твердження, пов’язані зі здоров’ям, слід відрізняти від тверджень, що стосуються загального благополуччя. Рекламні твердження, що стосуються загального благополуччя, не підпадають під дію положень Регламенту (ЄС) № 1924/2006 щодо тверджень про вплив на здоров’я. Питання про те, чи стосується твердження здоров’я чи загального благополуччя, оцінюється з точки зору цільової аудиторії.

(bb) Термін «твердження про користь для здоров'я» слід, з іншого боку, відрізняти від терміна «твердження про поживну цінність». Згідно зі статтею 2(2)(4) Регламенту (ЄС) № 1924/2006, «твердження про поживну цінність» – це будь-яке твердження, яке стверджує, припускає чи наводить на думку, що харчовий продукт має особливі корисні поживні властивості завдяки:

енергетичній цінності (калорійності), яку він має; забезпечує у зниженій або збільшеній кількості; або не має; та/або поживним речовинам або іншим речовинам, які він містить; містить у зниженій або збільшеній кількості; або не містить.

У той час як твердження про користь для здоров'я стосуються кількості поживних речовин, інших речовин або енергії, що міститься в харчовому продукті, і таким чином передають (лише) фактичну інформацію щодо конкретної поживної речовини, твердження про користь для здоров'я встановлюють зв'язок між харчовим продуктом або одним з його компонентів та здоров'ям. Твердження, яке викликає певні асоціації в цьому напрямку у цільової авдиторії, також може вважатися твердженням про користь для здоров'я.BGH, Urteil vom 12. Februar 2015 – I ZR 36/11, Tz. 28 f – Monsterbacke II

Допустимість тверджень, пов'язаних зі здоров'ям a) Під час оцінки допустимості тверджень, пов’язаних зі здоров’ям, необхідно спочатку розрізняти специфічні та неспецифічні твердження, пов’язані зі здоров’ям. Допустимість специфічних тверджень, пов’язаних зі здоров’ям, регулюється статтею 10(1) Регламенту, а допустимість неспецифічних тверджень, пов’язаних зі здоров’ям, – статтею 10(3).

(b) Конкретні твердження про користь для здоров'я підлягають доказуванню та можуть бути предметом процедури авторизації. Неконкретні твердження про користь для здоров'я також є твердженнями про користь для здоров'я, які стверджують, припускають або мають на увазі, що існує зв'язок між категорією харчових продуктів, харчовим продуктом або одним з його компонентів з одного боку, та здоров'ям з іншого. Однак вони не підлягають перевірці та тому не можуть бути авторизовані.

Щодо конкретних тверджень про користь для здоров'я, наразі необхідно додатково розрізняти твердження, що стосуються так званих рослинних компонентів, які є натуральними рослинними речовинами, та інших харчових продуктів. Хоча Європейська комісія вже вирішила питання прийнятності всіх тверджень про користь для здоров'я, поданих на затвердження з травня 2012 року, це ще не стосується рослинних компонентів.

Використання тверджень про користь для здоров'я харчового продукту (окрім рослинного) дозволяється згідно зі статтею 10(1) Регламенту (ЄС) № 1924/2006 лише за умови, що твердження було прямо дозволене та (сукупно) також відповідає загальним вимогам Розділу II та специфічним вимогам Розділу IV Регламенту.BGH, Urteil vom 7. April 2016 – I ZR 81/15, Rn. 14 – Repair-Kapseln; BGH, Beschluss vom 5. Dezember 2012 – I ZR 36/11, Rn. 10 – Monsterbacke Твердження про користь для здоров'я, дозволені ЄС, можна знайти в Реєстрі ЄС щодо харчових та медичних тверджень, що стосуються харчових продуктів.EU-Register über nährwert- und gesundheitsbezogene Aussagen über Lebensmittel

Приклади Можливі твердження про здоров'я включають: Поживна речовина/речовина/їжа Інформація (Регламент № 432/2012) Умови використання (Регламент № 432/2012) Клітковинажита «сприяють нормальній роботі кишечника» Високий вміст клітковини (= щонайменше 6 г клітковини на 100 г) Пшеничні висівки «сприяє збільшенню об'єму калу» Високий вміст клітковини (= щонайменше 6 г клітковини на 100 г) Пшеничні висівки «сприяє прискоренню кишкового транзиту» Високий вміст клітковини (не менше 6 г клітковини на 100 г) та щоденне споживання не менше 10 г пшеничних висівок. Твердження про користь для здоров'я також повинна стосуватися інгредієнта, для якого вона була дозволена, а не продукту харчування в цілому.BGH, Urteil vom 7. April 2016 – I ZR 81/15, Tz. 34ff – Repair-Kapseln Наприклад, твердження «Вітамін С у склянці апельсинового соку сприяє зменшенню втоми та виснаження» дозволена, тоді як твердження «Склянка апельсинового соку сприяє зменшенню втоми та виснаження» або «Hohes C сприяє зменшенню втоми та виснаження» не дозволені, оскільки дозволене твердження про користь для здоров'я стосується вітаміну С, а не апельсинового соку чи навіть бренду Hohes C. З іншого боку, дозволені рецептури, що відхиляються від дозволеної. Однак вони повинні бути ідентичними за змістом дозволеному твердженню. Суди застосовують суворий стандарт у цьому відношенні.BGH, Urteil vom 7. April 2016 – I ZR 81/15, Tz. 30 – Repair-Kapseln; BGH, Urteil vom 10. Oktober 2015 – I ZR 222/13, Tz. 51 f – Lernstark