Регла́мент про смако-ароматичні доба́вки та де́які харчові́ інгредіє́нти зі смако-ароматичними власти́востями, призна́чені для використа́ння в та на харчови́х продуктах — нормативно-правовий акт Європейського Союзу, який встановлює вимоги щодо безпечного використання ароматизаторів у Європейському Союзі, консолідуючи та замінюючи попереднє законодавство як на європейському, так і на національному рівнях. Як європейський регламент, він має пряме застосування у всіх державах-членах; транспозиція до національного законодавства не є необхідною. Тільки ті сфери, які не охоплюються регламентом, можуть продовжувати регулюватися на національному рівні. Регламент містить переліки дозволених ароматизаторів з вимогами щодо чистоти, а також можливі обмеження щодо використання та вимоги до маркування.Food flavourings | EUR-Lex

Імплементація положень Регламенту (ЄС) № 1334/2008 в Україні здійснюється шляхом поєднання рамкового законодавства у сфері безпечності харчових продуктів та спеціального підзаконного регулювання. Ключовим актом нормативного наближення став наказ Міністерства охорони здоров’я України № 45 від 8 січня 2024 року «Про затвердження Вимог до харчових ароматизаторів, Вимог до харчових добавок та Вимог до харчових ензимів», яким затверджено, зокрема, вимоги до харчових ароматизаторів. Подальша деталізація була здійснена наказом МОЗ України № 338 від 28 лютого 2025 року «Про затвердження Вимог до харчових ароматизаторів із запахом диму (коптильних ароматизаторів)», що забезпечує спеціальне регулювання окремої категорії ароматизаторів відповідно до підходів права Європейського Союзу.

Коротка назва Регламент (ЄС) № 1334/2008 не має офіційної скороченої назви. Тому в літературі часто використовується номер регламенту.Aromastoffe und Aromen - BfR Крім того, існують неофіційні скорочені назви, що використовуються в жаргоні асоціацій, органів влади та інших установ. Німецька асоціація ароматизаторівÜbersicht über Extrakte einschließlich Aromaextrakte та використовують назву «Регламент про ароматизатори» тощо.

Історія До введення в дію Регламенту (ЄС) № 1334/2008 у ЄС існувало безліч окремих директив та регламентів, які регулювали вимоги в окремих сферах:

Директива Ради 88/388/ЄЕС від 22 червня 1988 року про наближення законодавства держав-членів щодо ароматизаторів для використання в харчових продуктах та сировини для їх виробництва Рішення 88/389/ЄЕС: Рішення Ради від 22 червня 1988 року про встановлення Комісією переліку сировини та інших речовин, що використовуються у виробництві ароматизаторів Директива Комісії 91/71/ЄЕС від 16 січня 1991 року, що доповнює Директиву Ради 88/388/ЄЕС про наближення законодавства держав-членів щодо ароматизаторів для використання в харчових продуктах та сировини для їх виробництва Регламент Ради (ЄЕС) № 1601/91 від 10 червня 1991 року, що встановлює загальні правила визначення, опису та представлення ароматизованих напоїв на основі вина та ароматизованих коктейлів на основі вина (скасовано Регламентом (ЄС) № 251/2014) Рішення 1999/217/ЄС: Рішення Комісії від 23 лютого 1999 року про перелік ароматизаторів, що використовуються в харчових продуктах або на них, складений відповідно до Регламенту (ЄС) № 2232/96 Європейського Парламенту та Ради від 28 жовтня 1996 року (нотифіковано під номером документа C(1999) 399) Регламент (ЄС) № 2232/96 Європейського Парламенту та Ради від 28 жовтня 1996 року, що встановлює процедуру Співтовариства для ароматизаторів, що використовуються або призначені для використання в харчових продуктах або на них (скасовано Імплементаційним регламентом (ЄС) № 872/2012) Директива 2000/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 березня 2000 року про наближення законодавства держав-членів щодо маркування, представлення та реклами харчових продуктів (скасована Регламентом (ЄС) № 1169/2011) Регламент (ЄС) № 110/2008 Європейського Парламенту та Ради від 15 січня 2008 року про визначення, опис, представлення та маркування спиртних напоїв і про захист географічних зазначень спиртних напоїв, а також про скасування Регламенту (ЄЕС) № 1576/89

У контексті імплементації Регламенту (ЄС) № 1334/2008 та його поточної адаптації, такі директиви, рішення, постанови та регламенти були скасовані: Рішення 88/389/ЄЕС, Директива 88/388/ЄЕС, Директива 91/71/ЄЕС, Регламент (ЄЕС) № 1601/91 (скасований Регламентом (ЄС) № 251/2014), Рішення 1999/217/ЄС та Регламент (ЄС) № 2232/96 (обидва скасовані Регламентом (ЄС) № 872/2012), Директива 2000/13/ЄС (скасована Регламентом (ЄС) № 1169/2011).

З моменту набрання чинності Регламент (ЄС) № 1334/2008, зокрема щодо внесення змін до додатків, був змінений та адаптований 25 разів.

Застосування Регламент (ЄС) № 1334/2008 встановлює єдине правило по всій Європі, згідно з яким лише дозволені ароматизатори можуть продаватися та використовуватися в харчових продуктах. У регламенті зазначено, які ароматизатори повинні бути оцінені та дозволені, а які не повинні бути оцінені чи дозволені. Ароматизатори можуть використовуватися лише в тому випадку, якщо вони не становлять ризику для споживачів або не вводять їх в оману. Розміщення на ринку ароматизаторів, які не відповідають цьому регламенту, або харчових продуктів, що містять такі ароматизатори, заборонено в ЄС. Вимоги до маркування ароматизаторів та ароматизаторів викладено в Регламенті (ЄС) № 1169/2011.

Цей Регламент застосовується до ароматизаторів, що використовуються в харчових продуктах, інгредієнтів з ароматичними властивостями та харчових продуктів, що містять будь-який з них, а також до їх сировини. Речовини з виключно солодким (наприклад, цукор), солоним (наприклад, сіль) або кислим смаком не вважаються ароматизаторами в значенні цього Регламенту. Аналогічно, речовини, що створюють солодкий смак, виключаються, оскільки вони належать до підсолоджувачів, визначених у Регламенті (ЄС) № 1333/2008. Сирі продукти або їх суміші, такі як свіжі, сушені або заморожені спеції, , чайні суміші або продукти, подібні до чаю, також не підпадають під дію цього Регламенту.

Цей регламент визначає такі терміни: ароматизатори, ароматичні речовини, ароматичні екстракти, коптильні ароматизатори, термічно отримані реакційні ароматизатори, прекурсори ароматизаторів та харчові інгредієнти з ароматичними властивостями . Щодо ароматизаторів, термін «натуральний» може використовуватися лише тоді, коли речовина отримана безпосередньо з тваринних, рослинних або мікробіологічних вихідних матеріалів.

Регламент зобов'язує виробників, імпортерів та користувачів ароматизаторів

надавати на запит Європейської комісії інформацію про кількість використаних ароматизаторів, доданих до харчових продуктів протягом 12-місячного періоду. Будь-яка нова наукова або технічна інформація, яка може вплинути на оцінку безпеки ароматизатора, повинна бути негайно повідомлена Комісії.

Додатки 1 жовтня 2012 року ЄС запровадив перелік дозволених ароматизаторів, який регулярно оновлюється. У ЄС можна використовувати та продавати лише ароматизатори, перелічені у Додатку I, Частині А Переліку Союзу. Наразі до переліку внесено приблизно 2500 ароматизаторів. Кожному ароматизатору присвоюється унікальний ідентифікаційний номер (). Перелік також містить, де це можливо, вимоги до чистоти, обмеження щодо використання в певних категоріях харчових продуктів, інформацію про очікувану оцінку та назву органу, що проводить оцінку. У додатку III до Регламенту перелічено п'ятнадцять природних речовин (, , , ціаністий водень, капсаїцин, кумарин, , гіперицин, , , , , , та α- та β- туйон ), які є токсикологічно небезпечними і тому не повинні додаватися до їжі, а також їх максимальні рівні в певних продуктах харчування. У додатку IV встановлено максимальні рівні для певних речовин, які природно зустрічаються в їжі. Вони дозволені лише у хлібобулочних виробах та визначених напоях. Додаток II містить перелік традиційних методів приготування їжі.

Додаткові правила Цей регламент доповнюється подальшими регламентами ЄС, що регулюють додавання речовин до харчових продуктів, таких як:

Регламент (ЄС) № 1331/2008, що встановлює єдину процедуру авторизації харчових добавок, ферментів та ароматизаторів. Регламент (ЄС) № 1332/2008 про харчові ензими Регламент (ЄС) № 1333/2008 про харчові добавки Регламент (ЄУ) № 231/2012, що встановлює специфікації для харчових добавок, перелічених у додатках II та III до Регламенту (ЄС) № 1333/2008. Регламент (ЄС) № 1925/2006 про додавання до харчових продуктів вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин. Делегований регламент Комісії (ЄУ) 2019/934 про дозволені добавки для вина

Структура

РОЗДІЛ I ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ Стаття 1. Предмет Стаття 2. Сфера застосування Стаття 3. Терміни та означення РОЗДІЛ II УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ СМАКО-АРОМАТИЧНИХ ДОБАВОК, ХАРЧОВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ ЗІ СМАКО-АРОМАТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ТА ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ Стаття 4. Загальні умови використання смако-ароматичних добавок або харчових інгредієнтів зі смако-ароматичними властивостями Стаття 5. Заборона на смако-ароматичні добавки, що не відповідають вимогам, та/або харчові продукти, що не відповідають вимогам Стаття 6. Наявність певних речовин Стаття 7. Використання певних вихідних матеріалів Стаття 8. Смако-ароматичні добавки та харчові інгредієнти зі смако-ароматичними властивостями, для яких не потрібне оцінювання та затвердження РОЗДІЛ III СПИСОК СМАКО-АРОМАТИЧНИХ ДОБАВОК ТА ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ СПІВТОВАРИСТВА, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В АБО НА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ Стаття 9. Смако-ароматичні добавки та вихідні матеріали, для яких потрібне оцінювання та затвердження Стаття 10. Список смако-ароматичних добавок та вихідних матеріалів Спільноти Стаття 11. Внесення смако-ароматичних добавок та вихідних матеріалів до списку Спільноти Стаття 12. Смако-ароматичні добавки або вихідні матеріали, що підпадають під сферу застосування Регламенту (ЄС) № 1829/2003 Стаття 13. Рішення щодо тлумачення РОЗДІЛ IV МАРКУВАННЯ Стаття 14. Маркування смако-ароматичних добавок, не призначених для продажу кінцевому споживачу Стаття 15. Загальні вимоги до маркування смако-ароматичних добавок, не призначених для продажу кінцевому споживачу Стаття 16. Спеціальні вимоги щодо використання терміна "натуральний" Стаття 17. Маркування смако-ароматичних добавок, призначених для продажу кінцевому споживачу Стаття 18. Інші вимоги щодо маркування РОЗДІЛ V ПРОЦЕДУРНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ Стаття 19. Звітування операторами ринку харчових продуктів Стаття 20. Моніторинг та подання звітів державами-членами Стаття 21. Комітет Стаття 22. Зміни та доповнення до Додатків II-V Стаття 23. Фінансування гармонізованих політик Спільноти РОЗДІЛ VI ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 24. Скасування Стаття 25. Включення списку смако-ароматичних речовин до списку смако-ароматичних добавок та вихідних матеріалів Спільноти і перехідний режим Стаття 26 Внесення змін до Регламенту (ЄЕС) № 1601/91 (вилучено) Стаття 27 Внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2232/96 (видалено) Стаття 28. Зміни до Регламенту (ЄС) № 110/2008 Стаття 30. Набуття чинності ДОДАТОК I ПЕРЕЛІК СМАКО-АРОМАТИЧНИХ ДОБАВОК І ВИХІДНИХ РЕЧОВИН СОЮЗУ ЧАСТИНА А Перелік смако-ароматичних добавок Союзу ЧАСТИНА B Ароматичні екстракти (наразі порожні) ЧАСТИНА C Термічно отримані реакційні ароматизатори (наразі порожні) ЧАСТИНА D Ароматичні прекурсори (наразі порожня) ЧАСТИНА E Інші смаки ЧАСТИНА F Сировина (наразі порожня) ДОДАТОК II Перелік традиційних методів приготування їжі ДОДАТОК III Наявність певних речовин Частина А: Речовини, які не можна додавати до їжі як такі Частина B: Максимальні рівні певних речовин, що містяться природним чином в ароматизаторах та харчових інгредієнтах з ароматичними властивостями в певних готових до вживання складних харчових продуктах, до яких додано ароматизатори та/або харчові інгредієнти з ароматичними властивостями.