Андрій Торосович — львівський міщанин першої половини XVII століття, алхімік, автор трактату «Sekreta z ogrodu philozowskiego…» (1626), представник ранньомодерної алхімічної традиції у Львові.
Біографія Андрій Торосович був львівським міщанином, який проживав у кам’яниці на вулиці Вірменській у Львові. Він мав власну алхімічну лабораторію та сад лікарських рослин, що свідчить про поєднання алхімічної практики з елементами прикладного природознавства.
Його братом був Миколай Торосович — вірменський архієпископ Львова, важлива постать релігійного життя вірменської громади міста.
Діяльність Основною відомою працею Андрія Торосовича є алхімічний трактат:
«Sekreta z ogrodu philozowskiego, zebrane prawdzsiwe o kameniu blogoslawionim philozowskim z wykladem pisane roku Panskiego 1626» («Таємниці з філософського саду, правдиво зібрані про благословенний філософський камінь, писані року Божого 1626»).
Рукопис цього твору був виявлений мовознавцем-тюркологом Олександром Гаркавцем та зберігається у Центральному державному історичному архіві України в місті Києві (ЦДІАК. Ф. 250, оп. 3, од. зб. 32; раніше — Ф. 228, оп. 1, од. зб. 89).
Трактат написано трьома мовами: старопольською, латинською, вірмено-кипчацькою.
Зміст твору поєднує алхімічні уявлення з практичними відомостями, зокрема щодо садівництва та використання лікарських рослин.
Назва трактату має символічний характер і відповідає традиціям алхімічної алегорії, де «сад» може розглядатися як метафора процесів трансформації речовин.
Алхімічний контекст Трактат містить численні згадки авторитетів алхімічної традиції, зокрема тих, яких Міхаель Майєр відносив до «стовпів алхімії» — визначних представників герметичної науки.
У тексті згадується також Андрій Лібавіус (Andrzei Libaniusz), що дозволяє датувати інтелектуальний контекст твору межами кінця XVI — початку XVII століття.
Імовірно, Торосович був обізнаний із працями Міхала Сендзівоя, одного з найвідоміших алхіміків Речі Посполитої.
Соціальний контекст Алхімічна діяльність Андрія Торосовича, ймовірно, не була публічною. Вона могла здійснюватися за підтримки його брата — архієпископа Миколая Торосовича.
У період політичних і релігійних конфліктів брати зазнали переслідувань, однак справа була вирішена на їхню користь завдяки втручанню короля Сигізмунда III.
Значення Діяльність Андрія Торосовича є важливою для вивчення: історії алхімії на українських землях, багатомовного середовища Львова ранньомодерного періоду, взаємодії алхімії, медицини та природознавства, інтеграції місцевих діячів у загальноєвропейську алхімічну традицію.
Трактат «Sekreta z ogrodu philozowskiego…» є цінним історичним джерелом з історії науки та алхімії.
Див. також Алхімія Герметизм Історія науки в Україні Львів
Примітки
Література Архівні матеріали ЦДІАК України (Ф. 250, оп. 3, од. зб. 32) Гаркавец О. В. Рукопис алхімічного трактату «Sekreta z ogrodu philozowskiego…» // Архівні та джерелознавчі студії. — К.: ЦДІАК України, 20XX. — С. XX–XX. Гаркавец О. В. Вірмено-кипчацькі тексти в Україні XVI–XVII ст. — К.: Інститут сходознавства НАН України, 2002. Tryjarski E. Z badań nad alchemią w Rzeczypospolitej Obojga Narodów // Rocznik Orientalistyczny. — Warszawa, 19XX. — T. XX, s. XX–XX. Майєр М. «Atalanta Fugiens» / Michael Maier. — Oppenheim, 1617. Newman W. R., Principe L. M. Alchemy Tried in the Fire: Starkey, Boyle, and the Fate of Helmontian Chymistry. — Chicago: University of Chicago Press, 2002. Tryjarski E. O pobożnym alchemiku Lwowskim i znaczeniu jego zapisów dla badań językoznawczych. Biul. Orm. Tow. Kult. 2001. No. 24/25. S.47–59. Костянтин Родигін, ПЕРСОНАЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АЛХІМІЇ: ВІД РАННЬОМОДЕРНОЇ ТРАДИЦІЇ ДО «АЛХІМІЇ ХХ СТОЛІТТЯ» Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. — т. 56. — ХАРКІВ-ЗАПОРІЖЖЯ-ВІННИЦЯ, 2026. — 117 с.