Регла́мент про харчові́ доба́вки — нормативно-правовий акт Європейського Союзу, який встановлює вимоги до всіх видів харчових добавок у Європейському Союзі, консолідуючи та замінюючи попереднє законодавство як на європейському, так і на національному рівнях. Як європейський регламент, він безпосередньо застосовується у всіх державах-членах після набрання чинності; транспозиція до національного законодавства не є необхідною для європейських регламентів. Тільки сфери, що не охоплюються регламентом, можуть продовжувати регулюватися на національному рівні.BVL - Zulassung von ZusatzstoffenBMLEH - Spezielle Lebensmittel - Zulassung und Verwendung von Lebensmittelzusatzstoffen Регламент містить переліки всіх дозволених харчових добавок, умови їх використання та вимоги до маркування. Він також спрощує процедуру отримання дозволу.Safe food additives | EUR-Lex
Імплементація положень Регламенту (ЄС) № 1333/2008 в Україні здійснюється шляхом поєднання рамкового законодавства у сфері безпечності харчових продуктів та спеціального підзаконного регулювання. Ключовим актом нормативного наближення став наказ Міністерства охорони здоров’я України № 45 від 8 січня 2024 року «Про затвердження Вимог до харчових ароматизаторів, Вимог до харчових добавок та Вимог до харчових ензимів», яким затверджено, зокрема, вимоги до харчових добавок. Це забезпечило наближення українського законодавства до права Європейського Союзу у сфері використання, безпечності та контролю харчових добавок.
Історія До введення в дію Регламенту (ЄС) № 1333/2008 у ЄС існувало безліч окремих директив, які регулювали вимоги в окремих сферах:
Директива Ради 62/2645/ЄЕС про наближення законодавств держав-членів щодо барвників, які можуть використовуватися в харчових продуктах Директива 64/54/ЄЕС про консерванти, дозволені для використання в харчових продуктах Директива 65/66/ЄЕС, що встановлює спеціальні критерії чистоти для консервантів, дозволених для використання в харчових продуктах Директива 70/357/ЄЕС про речовини з антиоксидантними властивостями, дозволені для використання в харчових продуктах Директива 74/329/ЄЕС про емульгатори, стабілізатори, загусники та гелеутворювачі, дозволені для використання в харчових продуктах Директива 78/663/ЄЕС, що встановлює спеціальні критерії чистоти для емульгаторів, стабілізаторів, загусників та гелеутворювачів, дозволених для використання в харчових продуктах Директива 78/664/ЄЕС, що встановлює спеціальні критерії чистоти для речовин з антиоксидантними властивостями, дозволених для використання в харчових продуктах. Може використовуватися. Директива 81/712/ЄЕС, що встановлює методи аналізу Співтовариства для моніторингу критеріїв чистоти певних харчових добавок Директива 89/107/ЄЕС про наближення законодавства держав-членів щодо харчових добавок, які можуть використовуватися в харчових продуктах Директива 89/398/ЄЕС про наближення законодавства держав-членів щодо харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного використання
У 1994/1995 роках ці правові положення були консолідовані та узагальнені в наступних трьох директивах:
Директива 94/35/ЄС про підсолоджувачі, дозволені для використання в харчових продуктах Директива 94/36/ЄС про барвники, дозволені для використання в харчових продуктах (замінює Директиву 62/2645/ЄЕС) Директива 95/2/ЄС про харчові добавки, крім барвників та підсолоджувачів (замінює Директиви 64/54/ЄЕС, 70/357/ЄЕС, 74/329/ЄЕС та 83/463/ЄЕС)
Для кожного з них було видано рекомендації щодо критеріїв чистоти:
Директива 95/31/ЄС про встановлення спеціальних критеріїв чистоти підсолоджувачів, дозволених для використання в харчових продуктах Директива 95/45/ЄС про встановлення спеціальних критеріїв чистоти харчових барвників Директива 96/77/ЄС про встановлення спеціальних критеріїв чистоти харчових добавок, відмінних від барвників та підсолоджувачів
Для того, щоб гарантувати вільний рух товарів у межах Європейського Союзу, з одного боку, та високий рівень захисту життя та здоров'я людини, з іншого, більшість вищезгаданих директив були узагальнені та доповнені в новому Регламенті (ЄС) № 1333/2008. Під час імплементації Регламенту було скасовано такі директиви та рішення: Директива 65/66/ЄЕС, Директива 78/663/ЄЕС, Директива 78/664/ЄЕС, Директива 81/712/ЄЕС, Директива 82/504/ЄЕС, Директива 89/107/ЄЕС, Директива 94/34/ЄС, Директива 94/35/ЄС, Директива 94/36/ЄС, Директива 95/2/ЄС, Директива 96/83/ЄС, Директива 96/85/ЄС, Рішення 292/97/ЄС, Директива 98/72/ЄС, Директива 2001/5/ЄС, Рішення 2002/247/ЄС, Директива 2003/52/ЄС, Директива 2003/114/ЄС, Директива 2003/115/ЄС, Директива 2006/52/ЄС, Директива 2009/163/ЄС та Директива 2010/69/ЄС.
З моменту набрання чинності Регламент (ЄС) № 1333/2008 було змінено більше ста разів, зокрема, щодо додатків.
Застосування Регламент (ЄС) № 1333/2008 встановлює єдине правило по всій Європі, згідно з яким лише харчові добавки, схвалені ЄС, можуть продаватися та використовуватися в харчових продуктах. Їх дозування має бути найменшою кількістю, необхідною для досягнення бажаного ефекту, і має враховувати допустиму добову норму споживання та потреби для конкретних груп споживачів. Харчові добавки не можна використовувати в необроблених харчових продуктах або в дитячому харчуванні. Якщо добавки використовуються в харчових продуктах, це має бути чітко вказано із зазначенням назви та/або номера E. Спеціальні умови застосовуються до підсолоджувачів та барвників.
Харчові добавки, що дозволені, не повинні становити ризику для здоров'я та не повинні використовуватися для введення споживачів в оману. Відповідно, повинна бути достатня потреба в їх використанні, і жодні інші методи не можуть бути доступні. Використання добавок має бути корисним для споживачів, наприклад, для підтримки харчової якості харчового продукту, для полегшення виробництва, переробки, підготовки, обробки, упаковки, транспортування або зберігання харчового продукту, або для задоволення певних дієтичних потреб.
Цей регламент застосовується до допоміжних речовин для переробки (речовин, що використовуються для переробки сировини), засобів захисту рослин, поживних речовин, харчових добавок та речовин для очищення води лише за умови, що вони використовуються як харчові добавки.
Додатки Додаток I до Регламенту містить визначення 27 функціональних класів, на які харчові добавки поділяються відповідно до їх використання.
У частині B додатка II перелічено всі харчові добавки, дозволені в ЄС, разом з відповідними номерами E, класифікованими як барвники, підсолоджувачі та інші добавки . Харчові продукти, в яких (а) добавки заборонені, перелічені в таблиці 1 частини A додатка II, а харчові продукти, в яких (b) барвники заборонені, перелічені в таблиці 2 частини A додатка II. До них належать, серед іншого, необроблені харчові продукти (відповідно до статті 3 цього Регламенту), мед (відповідно до Директиви 2001/110/ЄС), кава, чай, різні молочні продукти, мінеральні води (відповідно до Директиви 2009/54/ЄС), цукри (відповідно до Директиви 2001/111/ЄС), сухі макаронні вироби (відповідно до Директиви 2009/39/ЄС) та продукти харчування для немовлят та дітей молодшого віку (відповідно до Регламенту (ЄС) № 609/2013). Для спрощення використання добавок регулюється не для окремих харчових продуктів, а для різних категорій харчових продуктів. Перелік категорій харчових продуктів міститься в Додатку II, Частина D. Додаток II, Частина E містить умови використання, включаючи дозування, для харчових добавок, організовані за категоріями харчових продуктів. Барвники, які можна використовувати в алюмінієвих лаках після 1 серпня 2014 року, перелічені в Додатку II, Частина A, Таблиця 3.
Додаток III містить перелік добавок, дозволених для використання в харчових добавках, ферментах та ароматизаторах, а також у поживних речовинах.
У додатку IV перелічені допустимі національні обмеження для традиційних продуктів, таких як пиво згідно з німецьким Законом про чистоту, Мяммі згідно з фінською традицією або гірський сир згідно з австрійською традицією.
У додатку V перелічено харчові барвники, для яких на етикетці має бути надана додаткова інформація.
Додаткові правила Цей регламент доповнюється подальшими регламентами ЄС, що регулюють додавання речовин до харчових продуктів, таких як
Регламент (ЄС) № 1331/2008, що встановлює єдину процедуру авторизації харчових добавок, ферментів та ароматизаторів. Регламент (ЄС) № 1332/2008 про харчові ферменти Регламент (ЄС) № 1334/2008 про ароматизатори та деякі харчові інгредієнти з ароматичними властивостями Регламент (ЄС) № 231/2012, який містить специфікації для харчових добавок, перелічених у додатках II та III до Регламенту (ЄС) № 1333/2008. Регламент (ЄС) № 1925/2006 (Регламент щодо збагачення) щодо додавання вітамінів та мінералів Регламент (ЄУ) 2019/934 про дозволені добавки для вина
Структура
РОЗДІЛ I ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ Стаття 1. Предмет Стаття 2. Сфера застосування Стаття 3. Терміни та означення РОЗДІЛ II СПИСОК ЗАТВЕРДЖЕНИХ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК СПІЛЬНОТИ Стаття 4. Список харчових добавок Спільноти Стаття 5. Заборона невідповідних харчових добавок та/або невідповідних харчових продуктів Стаття 6. Загальні умови використання харчових добавок та їх занесення до списків Спільноти Стаття 7. Спеціальні умови для цукрозамінників Стаття 8. Спеціальні умови для барвників Стаття 9. Функціональні класи харчових добавок Стаття 10. Зміст списків харчових добавок Спільноти Стаття 11. Рівні використання харчових добавок Стаття 12. Зміни в процесі виробництва або вихідних матеріалах харчової добавки, вже занесеної до списку Спільноти Стаття 13. Харчові добавки, що підпадають під сферу застосування Регламенту (ЄС) № 1829/2003 Стаття 14. Специфікації харчових добавок РОЗДІЛ III ВИКОРИСТАННЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ Стаття 15. Використання харчових добавок у неперероблених харчових продуктах Стаття 16. Використання харчових добавок у харчових продуктах, призначених до споживання немовлятами та дітьми раннього віку Стаття 17. Використання барвників для марковання Стаття 18. Принцип переносу Стаття 19. Рішення щодо тлумачення Стаття 20. Традиційні харчові продукти РОЗДІЛ IV МАРКУВАННЯ Стаття 21. Маркування харчових добавок, не призначених для продажу кінцевому споживачу Стаття 22. Загальні вимоги щодо маркування для харчових добавок, не призначених для продажу кінцевому споживачу Стаття 23. Маркування харчових добавок, призначених для продажу кінцевому споживачу Стаття 24. Вимоги щодо маркування харчових продуктів, що містять деякі харчові барвники Стаття 25. Інші вимоги щодо маркування РОЗДІЛ V ПРОЦЕДУРНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ Стаття 26. Зобов'язання надавати інформацію Стаття 27. Моніторинг споживання харчових добавок Стаття 28. Комітет Стаття 29. Фінансування гармонізованих політик Спільнотою РОЗДІЛ VI ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 30. Установлення списків харчових добавок Спільноти Стаття 31 Перехідні положення Стаття 32. Повторне оцінювання затверджених харчових добавок Стаття 33. Скасування Стаття 34 Перехідні положення Стаття 35. Набуття чинності ДОДАТОК I Функціональні класи харчових добавок у продуктах харчування та харчових добавок у харчових добавках і ферментах ДОДАТОК II Перелік харчових добавок Співтовариства, дозволених для використання в харчових продуктах, та умови їх використання ДОДАТОК III Перелік харчових добавок Співтовариства, дозволених для використання в харчових добавках, ферментах та ароматизаторах, та умови їх використання ДОДАТОК IV Традиційні продукти, для яких окремі держави-члени можуть зберігати заборону на використання певних класів харчових добавок ДОДАТОК V Перелік харчових барвників, зазначених у статті 24, щодо яких необхідно надати додаткову інформацію на маркуванні харчових продуктів
Див. також
Регламент про харчові ензими Регламент про смако-ароматичні добавки та деякі харчові інгредієнти зі смако-ароматичними властивостями
Посилання
Правила ЄС із посиланнями на список