Барбара Касс-Беггс (; , Ноттінгем, Англія — , Оттава, Канада) — канадська збирачка народних пісень англійського походження, співачка та викладачка. Очолювала музичну школу Університетського поселення при Торонтському університеті та викладала вокал у Музичній консерваторії Реджайни. 1957 року заснувала Молодше товариство консерваторів Реджайни та збирала народні пісні для використання у навчанні. Приватно викладала музику дітям і проводила музичні курси для вихователів дошкільних закладів у системі дошкільної освіти коледжу Алгонквін. На честь Касс-Беггс названо премію та стипендію.

Біографія Народилася 10 листопада 1904 року в Ноттінгемі, Англія. У сім років почала брати уроки гри на фортепіано, а потім вступила до Королівського коледжу музики, вивчаючи композицію, педагогіку, фортепіано та вокал у Безіла Олчина, Персі Бака, Сі Сі Кольєра, Герберта Гауеллса та Реджинальда Жака. Здобула ступінь молодшого спеціаліста Королівського коледжу музики та диплом ліценціата Королівської академії музики, де навчалася у 1927—1928 роках. У 1929—1939 роках вона навчала молодь музиці та давала концерти англійських народних пісень як мецо-сопрано в Лондоні та Оксфорді. 1939 року переїхала до Канади, переживши торпедну атаку на пасажирський лайнер SS Athenia, на якому вона пливла того вересня. Була учасницею мадригального оркестру «Оріана» та першою сопрано Лондонського квартету «Чартерхаус». Давала сольні концерти народних пісень до Другої світової війни.

У 1945—1952 роках обіймала посаду директора Музичної школи Університетського поселення Торонто при Торонтському університеті та викладала музику. 1948 року допомогла скласти звіт, який використовував юрист Ендрю Брюїн під час підготовки першого в Канаді законодавства про рівну оплату праці. У лютому 1956 року Касс-Беггс приєдналася до викладацького складу Музичної консерваторії Реджайни як викладачка вокалу. У консерваторії сформувала свою філософію, яка згодом вийшла друком під назвою «To Listen, To Like, To Learn». 1957 року заснувала Дитяче концертне товариство Реджайнибез фінансування та волонтерів і була його почесним президентом протягом всього життя. Протягом цього часу збирала канадські народні пісні для використання у навчанні. Її дуже здивувала невелика кількість збірок канадських народних пісень. 1963 року випустила запис «Folksongs of Saskatchewan», який відобразив її дослідження. Наступного року вона залишила музичну консерваторію Реджайни. 1969 року Касс-Беггс розпочала музичні курси для вихователів дошкільних закладів у центрі дошкільної освіти коледжу Алгонквін в Оттаві, через що їй доводилося щотижня добиратися літаком з Манітоби.

З 1968 по 1971 рік і з 1972 по 1974 рік була віцепрезидентом Канадського товариства традиційної музики. У 1972—1976 роках приватно навчала дітей музиці у Ванкувері, а згодом в Оттаві. До 1983 року в її дошкільній програмі «Слухай, подобай, навчайся» в Оттаві навчалося майже 250 дітей, і вона провела два музичні курси для матерів, які мали музичну грамотність. Касс-Беггс навчала немовлят, оскільки батьки постійно просили її навчати дітей. 1984 року представила доповідь на міжнародній конференції з питань освіти та технологій у Тель-Авіві, а за два роки її запросили провадити заняття для дітей і батьків у Відні. 1988 року запросила Енн Лімор, іммігрантка з Бостона до Ізраїлю, навчати інструкторів і провадити семінари в Хайфі та Єрусалимі. Вона повернулася до Єрусалиму у квітні 1989 року, щоб провести навчальні курси й інші семінари. Саме там Касс-Беггс заснувала асоціацію «Listen Like Learn». У серпні 1990 року представила доповідь «How music is first introduced» як основний доповідач на конференції Міжнародного товариства музичної освіти у Фінляндії. Касс-Беггс була активним членом Planned Parenthood, Канадського голосу жінок за мир, Оксфам і була одним із засновників Унітарної церкви Реджайни.

Методологія Вона застосовувала метод, спрямований на те, щоб допомогти дітям відкрити для себе зв'язок музики з іншими видами мистецтва, а також приділяла увагу базовій підготовці з висоти звуку та ритму. Програма була розроблена для дітей віком від двох до шести років, і містила вправи, щоб зацікавити дітей та їхніх матерів музикою, оскільки Касс-Беггс, що діти мають природний ритм. Старших дітей заохочувала бути незалежними від своїх матерів на її заняттях після періоду адаптації. Вона намагалася довести, що немовлята, яким співають і які слухають тиху ритмічну музику, починають любити музику, краще зосереджуються та швидше розвивають мовлення.

Особисте життя З 1932 року була одружена з президентом енергетичної корпорації Саскачевану Девідом Касс-Беггсом до його смерті від раку у лютому 1986 року. Разом з чоловіком взяла подвійне Касс-Беггс. У них було троє дітей. 13 вересня 1990 року вона померла в лікарні Оттави. Панахида за нею відбулася в Унітаріанській церкві в Оттаві 23 вересня.

Спадщина 1982 року Асоціація дошкільної освіти вручила їй нагороду за службу дітям. Коледж Алгонквін назвав на її честь стипендію від Меморіального фонду Барбари Касс-Беггс. У листопаді 1992 року Planned Parenthood Ottawa почала надавати Меморіальну премію Барбари Касс-Беггс за репродуктивні права жінок, щоб відзначити її роботу в галузі репродуктивних прав жінок. Архів провінції Саскачевану зберігає колекцію предметів, пов'язаних з Касс-Беггс. Серед них — її композиції з народними піснями, аудіозаписи пісень, її політичне життя в Канаді й Англії, а також особисті документи.

Примітки

Посилання