Вулиця Війтівська Гора — одна з давніх вулиць Дрогобича, що проходить через один із пагорбів міста (висота пагорба — 307 метрів). Висотні позначки вулиці коливаються від 307 до 288 метрів над рівнем моря.
Вулиця є однією з небагатьох у Дрогобичі, які зберегли автентичний вигляд передмість кінця XIX – початку XX століття.
Назва Назва вулиці сягає XV століття. Саме тоді на пагорбі, де нині проходить вулиця, збудував собі житло дрогобицький війт Ян Менжик.
З тих пір пагорб і вулиця, що через нього пролягає, стали називатися Війтівська Гора.
Історія
Австрійський період У цей період на вулиці Війтівська Гора переважно жили представники польської громади міста. Тут оселялися, як правило, залізничники, працівники нафтопереробних заводів та державні службовці.
На початку XIX століття на вулиці зводять будівлю Департаменту гірництва (також відомий як Гірничий уряд). Саме це відомство з 1810 року, згідно з декретом Придворної палати, почало видавати ліцензії на видобуток нафти та озокериту в регіоні.
Також на початку вулиці колись розташовувалася пекарня майбутнього бургомістра Дрогобича Яна Нев’ядомського — того самого, який більше відомий спорудженням власної вілли на Жупній.
Міжвоєнний період Ще раніше на вулиці діяв цегельний завод Купферберга. У часи польської влади його придбала державна компанія «Польмін», яка володіла однойменним нафтопереробним заводом.
Сировину для цегельні видобували на східному схилі пагорба, де згодом із кар’єру утворилося озеро.
Радянський період У 1990 році вулиці було повернуто історичну назву.
Період незалежної України
Забудова Забудова вулиці в основному складається з двох- та триповерхових кам'яниць XIX–XX століть, а також садибної забудови — як і народної архітектури XIX–XX століть, так і сучасної.
Вулиця зберегла автентичний вигляд дрогобицьких передмість кінця XIX – початку XX століття.
Пам'ятники та меморіальні таблиці На вулиці розташовані 4 пам'ятки архітектури місцевого значення за адресами: № 3, № 8, № 19, № 39.
Будівля Гірничого уряду У будинку за адресою вул. Війтівська Гора, 39 раніше розміщувався Департамент гірництва (також відомий як Гірничий уряд), який видавав ліцензії на видобуток мінеральних копалин.
Сьогодні будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 1840-М.
Галерея
Примітки