Гілочка розмарину (каталонською: Lo romaní) це каталонська казка з Іспанії, записана доктором Д. Франсіско де С. Маспонсом-і-Лабросом у збірку «Cuentos Populars Catalans»Maspons i Labrós, Francesc. Cuentos populars catalans. Á. Verdaguer, 1885. pp. 32-37.. Ендрю Ланг включив її до збірки «Рожева книга казок».

Вона пов'язана з міжнародним циклом «Тварина як наречений» або «Пошуки загубленого чоловіка», в якому людська дівчина виходить заміж за чоловіка, на якого накладено прокляття наубти вигляд тварини, втрачає його і змушена шукати, та класифікується як підтип ATU 425A, «Тварина (чудовисько) як наречений».

Сюжет

Ця казка розповідає про чоловіка, який змушує свою єдину дочку дуже важко працювати. Одного дня після роботи він відправляє її збирати дрова. Під час пошуків дров вона також зриває гілочку розмарину. Тоді з’являється вродливий юнак і запитує, чому вона прийшла красти його дрова. Вона відповідає, що її послав батько. Юнак веде її до замку і каже, що він — великий володар і хоче одружитися з нею. Вона погоджується, і вони одружуються.

Живучи там, вона зустрічає стару жінку, яка доглядає за замком, і та дає їй ключі, але попереджає, що якщо вона скористається хоч одним із них, замок розвалиться на шматки. Через деякий час її перемагає цікавість, і вона відчиняє двері та знаходить зміїну шкіру. Її чоловік, чарівник, використовує її, щоб змінювати подобу. Оскільки вона скористалася ключами, замок розвалився на шматки. Дівчина плаче, зриває гілочку розмарину і вирушає на його пошуки.

Вона знаходить солом'яний будинок, де мешканці беруть її до себе на службу. Однак з кожним днем вона стає все сумнішою. Коли господиня запитує її про причину, дівчина розповідає свою історію, і господиня відправляє її до Сонця, Місяця та Вітру, щоб попросити про допомогу. Сонце не може їй допомогти, але дає їй горіх і відправляє до Місяця; Місяць не може їй допомогти, але дає їй мигдаль і відправляє до Вітру; Вітер не знає, де її чоловік, але каже, що пошукає. Він дізнається, що її чоловік ховався в палаці короля і наступного дня має одружитися з королівською дочкою.

Дочка благає його відкласти весілля, якщо це можливо, і, давши їй горіх, Вітер дме на кравців, які шиють одяг для весілля, і руйнує їхню роботу. Дочка прибуває і розколює горіх, знаходячи в ньому прекрасний плащ. Вона продає його принцесі за велику суму золота. У мигдальному горісі знаходяться спідниці, які вона також продає. У волоському горісі знаходиться сукня, і за неї вона вимагає побачити нареченого. Принцеса нарешті погоджується, і коли дочка заходить, то торкається його розмарином, що повертає йому пам'ять, і вони повертаються до її дому.

Аналіз Тип казки Каталонські вчені Карме Оріол (Carme Oriol) та Жозеп Пуйоль (Josep Pujol) віднесли цю казку до каталогу каталонських «рондаль» («rondallas», «казок») під типом 425A, «Амур і Психея». У каталонській версії героїня вириває кущ чебрецю («farigola») і зустрічає зачарованого принца; вона порушує заборону і втрачає його; потім вона змушена шукати його і знаходить його саме в той момент, коли він збирається одружитися з іншою жінкою; вона використовує чебрець, щоб змусити його згадатиOriol i Carazo, Carme; Pujol, Josep M. Índex tipològic de la rondalla catalana. Generalitat de Catalunya, Departament de Cultura, 2003. p. 121. .Oriol, Carme; Josep M. Pujol (2008). Index of Catalan Folktales. Folklore Fellows’ Communications 294. Helsinki: Suomalainen Tiedeakatemia. pp. 93-94 (entry "Lo romaní"). . Втім, в міжнародному індексі Аарне-Томпсона-Утера ця казка класифікована як тип ATU 425A, «Тварина (чудовисько) як наречений». У цьому типі казки героїня — людська дівчина, яка виходить заміж за принца, на якого накладено прокляття перетворитися на якусь тварину. Вона зраджує його довіру, він зникає, що спонукає її вирушити на його пошуки.

За словами Ганса-Йорга Утера, головною рисою типу казки ATU 425A є «підкуп лженареченої за три ночі з чоловіком». Насправді, розробляючи свою версію системи Аарне-Томпсона, Утер зазначив, що «основною» рисою типу казки ATU 425A є «пошуки дружини та подарунки» і «куплені ночі».

Мотиви В іспанських варіантах героїня зазвичай потрапляє до будинку Соля («Sol», Сонця), Луни («Luna», Місяця) та Айре («Aire», «Вітру»)Ibáñez, Emilia Cortés. "Eros y Psique en la tradición oral de España e Hispanoamérica". In: Actas del XIV Congreso de la Asociación Internacional de Hispanistas: New York, 16-21 de Julio de 2001. Coord. por Isaías Lerner, Roberto Nival, Alejandro Alonso, Vol. 1, 2004 (Literatura medieval, lingüística, historia, teoría literaria, estudios culturales). p. 351. ..

Чоловік-тварина Згідно з науковими дослідженнями, образ чоловіка-тварини може відрізнятися в іспанській та іспано-американській традиціях, але ящірка як його зачарована форма є «загальною» для обох континентівIbáñez, Emilia Cortés. "Eros y Psique en la tradición oral de España e Hispanoamérica". In: Actas del XIV Congreso de la Asociación Internacional de Hispanistas: New York, 16-21 de Julio de 2001. Coord. por Isaías Lerner, Roberto Nival, Alejandro Alonso, Vol. 1, 2004 (Literatura medieval, lingüística, historia, teoría literaria, estudios culturales). p. 349. . . Подібно до цього, чоловік-тварина з’являється в каталонських казках як «огидна тварина», така як ящірка, дракон або змія, або як тварина, що символізує статеву силу, така як ведмідь чи оселValriu, Caterina. "La rondalla". In: Soler i Amigó, Joan (edd.). Tradicionari. Enciclopèdia de la Cultura Popular Catalana. Barcelona: Enciclopédia Cataluna, 2007. p. 186..

Інші мотиви Ненавмисна крадіжка є поширеним мотивом, але в казках звичним злочинцем є батько, як у «Співаючому, стрибаючому жайворонку» або «Красуні та чудовиську»; цей мотив зустрічається й в інших народних оповіданнях, таких як балади «Тем Лін» та «Гінд Етін».

Відкриття того, що чоловік може змінювати форму, є загальною ниткою в історіях цього типу, але відкриття того, що чоловік може перетворитися на звіра, є рідкісним; зазвичай, як у «На схід від Сонця і на захід від Місяця», «Чорному бику Норровею», «Бурому ведмеді Норвегії», «Зачарованій змії» та «Зачарованій свині», наречена виявляє, що її звірячий наречений є також чоловіком. Крім того, звичайна біда походить не лише від відкриття, а й від спроби зняти з нього закляття — хоча порушення табу, що приносить біду, не є чимось унікальним, як у «Казці про ґаву».

Цей сюжет є типовим для всіх казок такого типу, а конкретні мотиви Сонця, Місяця та Вітру зустрічаються й в інших творах, таких як «Зачарована свиня» та «Співочий, стрибаючий жайворонок».

У більшості варіантів усі чарівні скарби використовуються героїнею для того, щоб підкупом проторувати собі шлях, але лжегероїні вдається обдурити героя, щоб звести це нанівець, на відміну від прийома, використаного в цій казці, де вона насправді продає перші дві речі.

За словами Марії де ла Пау Ханер, історії циклу про зачарованих чоловіка/дружину здебільшого посилаються на їхнє перетворення у назві, причому шість текстів названі на честь рослини, яка відіграє велику роль у історії. Серед рослин розмарин (romaní) з’являється у двох із них.

Зовнішні посилання SurLaLune Fairy Tale site, The Sprig of Rosemary

Примітки