Сі́неш (; , Сініш) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сетубальської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1362 року. Поділяється на 2 парафії. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — , населення муніципалітету — 14238 ос. (2011); густота населення — . Патрон — Спаситель. Святковий день муніципалітету — 24 листопада. Поштовий індекс — 7520. Код місцевої адміністративної одиниці — 1513. Складова статистичного регіону Алентежу.
Географія Сінеш розташований на заході Португалії, на південному заході округу Сетубал.
Сінеш межує на півночі та сході з муніципалітетом Сантіагу-ду-Касен, на сході — з муніципалітетом Одеміра. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Атлантичне узбережжя муніципалітету належить до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя ().
Історія
Відомо, що за часів Римської імперії місто називалося Сінус. Є підтвердження перебування у регіоні вестготів та вандали. На початку 13 століття місто було остаточно завойоване у маврів і передане Ордену Сантьяго, що базувався у місті Сантіягу-ду-Касен.
1362 року португальський король Педру I надав Сінешу форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
За найпоширенішою версією (інша — Відігейра), саме у Сінеші у 1469 році народився відомий португальський дослідник і мореплавець Васко да Гама, який відкрив морський шлях до Індії довкола Африки. Це стало одним з найважливіших відкриттів у всій історії людства, адже саме з Індії постачалися прянощі, шовкові тканини, ювелірні вироби і слонова кістка. В нагороду за ці відкриття король Мануел І передав Сінеш Васко да Гама в спадковий феод.
Сучасна історія Сінеша пов'язана з будівництвом морського комерційного порту, що дало імпульс його швидкому розвитку починаючи з 1971 року. Статус міста з 12 липня 1997 року.
Населення Кількість мешканцівInstituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) 1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011 3 148 3 363 3 580 3 988 4 808 5 586 7 666 8 859 9 534 8 866 7 550 12 075 12 347 13 577 14 238
Парафії Порту-Кову () Сінеш ()
Економіка, побут, транспорт Економіка муніципалітету представлена нафтопереробним заводом, сільським господарством, торгівлею, транспортом, рибальством і туризмом (пляжі громади Порту-Кову).
Серед архітектурних пам'яток особливе місце займає фортеця Сінеша () і фортеця збудована на острові Персика (). Острів розташований біля Порту-Кову і відноситься до природного заповідника Південно-західного Алентежу і Вісентінського узбережжя.
Місто як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднане з Лісабоном та Алгарве платною швидкісною автомагістраллю А-2, з містом Сантьяґу-ду-Касень — автомобільною дорогою IP-8, має залізничну станцію.
Галерея
Див. також Термінал ЗПГ Сінеш
Примітки
Джерела Sines
Посилання
Офіційна сторінка