Арнольд Мель, з 2 березня 1918 року Ріттер фон Мель (; 26 березня 1867, Нандльштадт — 27 грудня 1944, Штарнберг) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Арнольд був сином лікаря Карла Меля (1838–1871) та його дружини Маріанни, уродженої фон Далль'Армі (1844–1871).

Після закінчення гуманістичної гімназії 25 серпня 1884 року вступив в 6-й Королівський Баварський піхотний полк «Імператор Вільгельм, король Прусський» в Амберзі. З 1 березня 1885 по 10 лютого 1886 року навчався в Баварському військовому училищі в Мюнхені, після чого повернувся в свій полк. 1 жовтня 1890 року переведений в щойно сформований 19-й Королівський Баварський піхотний полк в Ерлангені. З 1 жовтня 1892 по 1 жовтня 1895 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернувся в свій полк. З 13 жовтня 1896 року — ад'ютант 6-ї Королівської Баварської піхотної бригади в Ландау. 1 листопада 1899 року призначений в 19-й Королівський Баварський піхотний полк «Король Умберто I Італійський» в Ерлангені й того ж дня був відряджений в центральний відділ баварського Генштабу в Мюнхені. 24 липня 1901 року призначений в Генштаб фортеці Інгольштадт. З 30 вересня 1903 року — командир роти 1-го Королівського Баварського піхотного полку «Король» в Мюнхені. З 17 жовтня 1905 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 4-ї Королівської Баварської піхотної дивізії у Вюрцбурзі. З 30 вересня 1906 року — інструктор Баварської військової академії. З 22 жовтня 1909 року — командир батальйону 6-го Королівського Баварського піхотного полку «Імператор Вільгельм, Король Прусський». З 1 жовтня 1910 року — 1-й офіцер, з 15 жовтня 1911 року — начальник Генштабу 3-го Королівського Баварського армійського корпусу в Нюрнберзі. З 27 березня 1913 року — директор Баварської військової академії, одночасно до 1 жовтня 1913 року — директор артилерійського та ніженерного училища в Мюнхені.

З 29 липня 1914 року — командир 6-го Королівського Баварського піхотного полку «Імператор Вільгельм, Король Прусський». Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року полк Меля брав участь у бойових діях на Західному фронті в битві за Лотарингію. Він відмовився від командування полком 5 березня 1915 року і став начальником Генштабу 1-го армійського корпусу. З 13 вересня 1916 року по 16 січня 1917 року Мель командував 12-ю піхотною бригадою, а потім отримав командування 16-ю піхотною дивізією.

Після війни Мель спочатку був відправлений в резерв як офіцер армії 22 грудня 1918 року. Після створення Баварської Радянської Республіки на початку квітня 1919 року Мель отримав верховне командування частинами Баварського та Вюртемберзького рейхсверу і фрайкорами, розгорнутими для їх придушення, тоді як Ернст фон Офен виконував загальне командування. У травні 1919 року це «Верховне командування Меля» стало Баварським груповим командуванням рейхсверу 4. Як його командир, Мель також виконував обов'язки земельного коменданта Баварії. Мель став командиром 7-ї (Баварської) дивізії 1 жовтня 1920 року, а одночасно командувачем 7-го військового округу та земельних військ Баварії. 6 березня 1922 року Мелю було присвоєно почесне звання генерала піхоти. У 1922 році він підтримав спроби державного перевороту проти графа Лерхенфельда в Баварії, здійснені Отто Піттінгером та Ернстом Пенером, хоча й дистанціювався від націонал-соціалістів.

З його призначенням головнокомандувачем Групового командування 2 у Касселі на початку 1923 року Мель був усунений з внутрішньої політики Баварії. Він залишив рейхсвер 31 грудня 1924 року. Повернувшись до Баварії, восени 1925 року став співзасновником асоціації «Вірність Баварії». Як активний член Kyffhäuserbund, він підтримував тісні зв'язки з кронпринцем Рупрехтом Баварським.

Мель переїхав до Штарнберга в 1928 році, де помер незадовго до закінчення Другої світової війни. Його похорон відбувся без військових почестей.

Звання

Офіцер-аспірант (25 серпня 1884) Фенріх портупеї (16 квітня 1885) Другий лейтенант (11 січня 1887) Перший лейтенант (6 листопада 1894) Оберлейтенант (1 січня 1899) Гауптман (24 липня 1901) Майор без патенту (20 липня 1906; отримав патент 8 березня 1907) Оберстлейтенант (3 березня 1911) Оберст (25 серпня 1913) Генерал-майор (8 квітня 1915) Генерал-лейтенант (23 червня 1920) Генерал піхоти запасу (6 березня 1922)

Нагороди

Орден Корони Італії, лицарський хрест (11 грудня 1900) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу (26 грудня 1907) 3-го класу (23 грудня 1912) офіцерський хрест з мечами (13 грудня 1914) 2-го класу з мечами (9 січня 1916) зірка до ордена 2-го класу (31 жовтня 1917) Орден Червоного орла 4-го класу (16 вересня 1908) 2-го класу з мечами (18 лютого 1916) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки)Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 50. Орден Святого Михайла (Баварія), почесний хрест (27 березня 1913) Залізний хрест 2-го класу (16 жовтня 1914) 1-го класу (14 листопада 1914) Медаль «За відвагу» (Гессен) (18 лютого 1916) Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою і мечами (13 грудня 1916) Ганзейський хрест (Гамбург) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (28 грудня 1917) Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (25 серпня 1918) Pour le Mérite (9 жовтня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Вшанування В Амберзі на вулиці Себастьяна розташовувалися Казарми Ріттера фон Меля (), збудовані в 1935/36 роках для вермахту, які використовувалися армією США після 1945 року під назвою «Казарми біля ставка» (). Після виведення американського гарнізону в 1992 році цю територію було перетворено на цивільний житловий район.

Бібліографія

Unsere bewaffnete Macht. 1919

Примітки

Література

Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens »pour le mérite« im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 44–46.

Посилання

Мель на сайті The Prussian Machine.