Ієросхимонах Євфимій Євтушенко(в миру Євтушенко Ємельян Герасимович; )—православний священнослужитель, подвижник, афонський чернець, схимник, Ієросхимонах. Один із найвідоміших довгожителів серед православного духовенства ХХ століття — прожив 105 років (помер на 106-му році життя). Життєпис Ранні роки Євтушенко Ємельян Герасимович народився у 1865 році в селищі Єланець (нині Вознесенського району Миколаївської області) в побожній українській селянській родині. Через втрату ранніх документів та суперечливість радянських і церковних архівних записів, у джерелах існують три версії щодо точної дати народження подвижника: 18 (31) серпня (день пам'яті єпископа Ємельяна Требійського), 1 серпня або 2 лютого 1865 року. З дитинства Ємельян виявляв прагнення до духовного життя. У 14-річному віці (орієнтовно у 1879 році) мати привезла його на Святу Гору Афон (Греція) і одразу віддала в руки ченцям для духовного виховання та чернечого послуху. Згодом, у 1910 році, він прийняв рясофорний постриг. Проходив послух у відомих чернечих осередках Афона — Іоанно-Златоустівському та Пантелеймонівському подвір'ях. Служіння в часи радянських гонінь У 1918 році через історичні потрясіння та Першу світову війну був змушений повернутися в Україну. Продовжував чернечий послух в Одесі на базі місцевих афонських подвір'їв. З 1931 року в умовах жорстких антирелігійних гонінь радянської влади перейшов на парафіяльне служіння. Спочатку трудився при храмі у місті Вознесенську, а пізніше став священнослужителем у Свято-Успенському храмі села Новокрасне (нині у складі Арбузинської громади Миколаївської області). У 1943 році, під час німецько-румунської окупації, був висвячений у сан ієродиякона. Воєнне вивезення У 1944 році під час відступу німецьких військ був примусово вивезений окупантами на важкі роботи до Австрії разом із тисячами інших цивільних осіб. З Австрії йому вдалося перебратися до Югославії. Там він повернувся до чернечого служіння і був прийнятий до числа братії відомого сербського монастиря Високі Дечани (Косово і Метохія). Повернення в Україну У 1946 році отримав офіційний дозвіл радянської влади повернутися на Батьківщину. Після повернення в Україну вступив до братії Свято-Успенської Почаївської Лаври (Тернопільська область), де проходив послух у перші повоєнні роки. У 1950 році був висвячений у сан ієромонаха. Невдовзі був направлений на парафіяльне служіння до Черкаської області, де отримав призначення на посаду настоятеля приходу в селі Радинівка. Там він здобув велику повагу місцевих вірян за свою молитовність, простоту та духовне наставництво. У 1961 році через поважний вік (на той момент отцю Ємельяну було вже 96 років) офіційно вийшов поза штат. Приблизно в цей же період прийняв постриг у велику схиму з ім'ям Євфимій. Єлисаветградський період та останні роки життя У 1967 році Святійший Патріарх Алексій I призначив 102-річному схимнику персональну церковну пенсію. Остання частина життя старця минула у місті Кіровограді (нині Кропивницький). З 1 серпня 1968 року через глибоку старість офіційне зобов'язання по догляду за ним взяла місцева парафіянка Марфа Сергіївна Король, у чиєму будинку по вул. Яна Томпа (нині вул. Велика Пермська), 68 він і проживав. Незважаючи на столітній вік, старець Євфимій до останніх днів зберігав духовну бадьорість. Він майже щодня відвідував богослужіння у Кафедральному Соборі Різдва Пресвятої Богородиці, щотижня причащався, перебував у суворому пості й безперестанній молитві. До нього за порадами зверталося багато вірян з різних регіонів. Смерть і поховання Ієросхимонах Євфимій упокоївся 9 вересня 1970 року на 106-му році життя від гіпертонічної хвороби. З благословення єпископа Кіровоградського і Миколаївського Боголепа відспівування старця звершив єпархіальний секретар протоієрей Євгеній Барщевський у співслужінні з духовенством міста. Похований на Далекосхідному кладовищі міста Кіровограда (нині Кропивницький). Його могила є відомим місцем шанування та паломництва серед православних вірян регіону. Примітки

Посилання Старець Євфимій Євтушенко В праздник преподобного Евфимия Великого, молитвенно, особо вспоминаем подвижников благочестия нашей земли, иеросхимонаха Евфимия (Евтушенко) и монаха Евфимия (Вовкожа). Слово протоиерея Евгения Назаренко. Преподобний Євфимій Великий і елисаветградські подвижники благочестя Панихида по иеросхимонаху Евфимию Евфимий Евтушенко В ПАМЯТЬ ВЕЧНУЮ БУДЕТ ПРАВЕДНИК В ПАМЯТЬ ВЕЧНУЮ БУДЕТ ПРАВЕДНИК