Франсуа Ксав'є Нгуєн Ван Тхуан (; 17 квітня 1928, Хюе, Французький Індокитай — 16 вересня 2002) — кардинал із В'єтнаму, Архієпископ-коад'ютор Сайгону-Хошиміну з 24 квітня 1975 року по 24 листопада 1994 року, Титулярний Архієпископ Вадесі з 1975 по 2001 рік, Єпископ Нячанг з 1967 по 1975 рік. Він був племінником першого президента Південного В'єтнаму Нго Дінь Дьєма та архієпископа Нго Дінь ТхокаAndré Nguyen Van Chau The Miracle of HopeAndré Nguyen Van Chau The Road of Hope: A Gospel from Prison (French edition: Une vie d'espérance) 2007Michael D. O'Brien, Road of Hope: The Spiritual Journey of Cardinal Nguyen Van Thuan Ignatius Press 2010.

Життєпис Нгуєн Ван Тхуан народився в Хюе в 1928 році, син Нгуєн Ван Ама та Елізабет Нго Дінь Тхі Х'єп, дочки Нго Дінь Кха. Він вступив до семінарії в Ан Нінь у підлітковому віці та був висвячений на священника 11 червня 1953 року монсеньйором Жаном-Батистом Уррутією. Після трьох років подальшого навчання в Римі, у 1959–1967 роках він був призначений викладачем і ректором семінарії Хоан Тхьєн, Хюе.

Єпископат

Він був призначений єпископом Нячанга 13 квітня 1967 року та отримав єпископську хіротонію 4 червня 1967 року в Хюе від Анджело Пальмаса, апостольського делегата у В'єтнамі (а пізніше нунція в Колумбії та Канаді), за сприяння архієпископів Філіпа Нгуєна Кім Дієна, титулярного архієпископа Паріума та апостольського адміністратора Хюе, та Жана-Батиста Уррутії, титулярного архієпископа Карпато. 24 квітня 1975 року його було призначено архієпископом -коад'ютором Сайгона. Шість днів по тому Сайгон потрапив до рук північнов'єтнамської армії. Тхуан, якого переслідували за його віру, а також за сімейні зв'язки з Нго Дінь Дьємом, був ув'язнений комуністичним урядом В'єтнаму в таборі перевиховання на 13 років, дев'ять з яких — в одиночній камері.

У в'язниці він таємно передавав послання своїм людям на клаптиках паперу. Короткі роздуми, переписані від руки та поширені у в'єтнамській громаді, були надруковані в книзі «Дорога надії». Через мережу впливових закордонних в'єтнамців, включаючи високопосадовців, таких як його колишній однокласник монсеньйор Чан Ван Хоай, «Дорога надії» була поширена по всьому світу. Інша книга, «Молитви надії», містить його молитви, написані у в'язниці. Єпископ зробив крихітну Біблію з клаптиків паперу. Спочутливі охоронці таємно пронесли шматок дерева та дріт, з яких він зробив невелике розп'яття.

21 листопада 1988 року Тхуана звільнив комуністичний уряд, але його тримали під домашнім арештом у будинку архієпископа в Ханої, забороняючи йому повертатися до своєї кафедри, міста Хошимін. У 1991 році йому дозволили відвідати Рим, але він не повернувся. Наступного року його призначили на посаду в Міжнародній католицькій комісії з міграції в Женеві, Швейцарія. 24 листопада 1994 року його було призначено президентом Папської ради «Справедливість і мир», і водночас він пішов у відставку з посади архієпископа-коад'ютора Сайгону. Як президент Папської ради, він займався такими питаннями, як борг країн третього світу. У 1995 році його було призначено постулятором справи беатифікації брата Нгуєн Тан Вана, також відомого як Марсель Ван. 21 лютого 2001 року Тхуана було посвячено кардиналом-дияконом церкви Санта-Марія-делла-Скала. Він помер від раку в клініці в Римі, Італія, 16 вересня 2002 року у віці 74 років.

Процес беатифікації 16 вересня 2007 року, у п'яту річницю смерті кардинала, Католицька Церква розпочала процес беатифікації Тхуана. Папа Бенедикт XVI висловив «глибоку радість» з нагоди офіційного початку беатифікаційної справи. Католики у В'єтнамі також позитивно сприйняли новину про початок беатифікаційного процесу кардинала. За словами катехита архієпархії Хошиміну, «Нгуєн Ван Тхуан є прикладом святості для в'єтнамських католиків і для всього світу». Постулятором справи є Волдері Хільгеман. Папа Франциск проголосив його поважним 4 травня 2017 року, схваливши декрет про героїчні чесноти.

Примітки

Посилання Веб-сайт кардинала Нгуєн Ван Тхуна Мої викрадачі, мої друзі: кардинал Нгуєн Ван Тхуан, Catholic Weekly, 18 березня 2001