— японський йокай, що нагадує рептилію з головою жінки та тілом змії. Її також розглядають як паранормальне явище на морі під назвою нурейомеджо. У легендах часто згадується, що вони пожирають людей, проте вони не мають єдиного вигляду чи характеру.

Концепція

Вони подібні до йокаїв ісо-онна з острова Кюсю і, так само як і ті, за легендами, з'являються біля морів чи річок. Їхня назва походить від того, що в переказах їхнє волосся завжди мокре. Також існує теорія, за якою вони є перевтіленою формою морських змій.

У багатьох виданнях епохи Едо, як-от «Хяккай Дзукан» чи «Ґадзу Хяккі Яґьо», цей йокай зображений як жінка з тілом змії, що створює враження, ніби в ті часи цей образ був загальновідомим; утім, у тогочасній класичній літературі не знайдено жодних згадок про змієподібну нуре-онну. Попри це, в есеї фольклориста раннього періоду Сьова Моріхіко Фудзісави «Йокай Ґадан Дзенсю, Дзьо» ((妖怪画談全集 日本篇 上, «Повне зібрання розповідей про зображення йокаїв, Японія, частина перша») стверджується, хоча й без посилання на першоджерела, що в 1819 році (2-й рік ери Бунсей) епохи Едо побутувала певна історія.

На березі річки на межі провінцій Етіґо (нині префектура Ніїґата) та Айдзу (нині префектура Фукусіма), коли кілька юнаків вирушили на човнах по дрова, один із човнів віднесло далеко течією. Ті, хто опинився в цьому човні, побачили жінку, яка мила волосся; спершу це здалося їм дивним, та невдовзі вони закричали від жаху й почали відчайдушно веслувати геть. Зрештою вони возз'єдналися з рештою човнів, і коли хтось із товаришів запитав: «Ви що, побачили велетенську змію чи ще щось?», ті, кого віднесло течією, відповіли: «Дещо значно жахливіше. Це була мокра жінка (нуре-онна)!». Інші не повірили їм і, проігнорувавши застереження, вирушили до того місця, де була жінка. Поки налякані очевидці поспіхом поверталися, ті, хто поплив до нуре-онни, кілька разів почули під собою моторошний крик. Кажуть, що нуре-онна має хвіст довжиною щонайменше 3 чо (близько 327 метрів), тож якщо вона когось помітить, порятунку немає; переказують, що ті сміливці так ніколи й не повернулися.

У цій історії нуре-онна безпосередньо не згадується, але хвіст довжиною щонайменше 3 чо, мабуть, натякає на тіло змії. Їх також можна побачити в есе «Тохоку Кайдан но Табі» Норіо Ямади та в есе «Дзусецу: Ніхон Мікакунін Сейбуцу Дзітен» (図説・日本未確認生物事典, «Ілюстровано: енциклопедія японських криптидів») професора літератури Йошіко Сасами,, але вони також не надають жодних прикладів першоджерел.

Фольклор У регіоні Івамі префектури Сімане «нуре-онна» — це таємнича істота, яку використовують уші-оні. За легендою, ця істота з'являється біля моря і передає немовля, яке тримає в обіймах, випадковому перехожому, після чого повертається у воду, а на її місці з'являється уші-оні. Людина, яку попросили потримати дитину, зазвичай намагається кинути її та втекти, проте на той час немовля вже перетворюється на важкий камінь, якого неможливо позбутися. У результаті уші-оні вбиває та з'їдає нещасного. Через це кажуть: якщо вас попросять потримати дитину, робити це слід лише в рукавицях, а тікаючи — скинути все разом із ними, щоб звільнитися від магічної ваги. У легендах Ода (префектура Сімане), чоловік, якому нуре-онна довірила немовля, зазнає нападу з боку уші-оні; і саме тоді, коли йому здається, що він відірвався від погоні, уші-оні раптом промовляє: «Шкода, як шкода», — і цей голос звучить точнісінько так само, як голос тієї самої нуре-онни.

У класичних зображеннях йокаїв, як-от у «Ґадзу Хяккі Яґьо» та «Хяккай Дзукан», нуре-онна постає з людським обличчям і зміїним тілом, де образ змії загалом символізує жіноче водяне буйство. Проте в деяких переказах нуре-онна з'являється в подобі убуме, яка змушує людей тримати немовля. Обидві ці персонажки передають дитину, що символізує нечистоту й хаос, і обидва зрештою заманюють людей до їхньої загибелі.

Міфологія Наміри нуре-онни невідомі. У деяких історіях вона — жахлива істота, достатньо сильна, щоб розчавлювати дерева хвостом, і харчується людьми. Вона носить із собою маленький, схожий на дитину, згорток, який використовує для приваблення потенційних жертв. Якщо людина з добрими намірами пропонує потримати немовля, нуре-онна дозволяє. Однак, якщо люди намагаються викинути згорток, виявляється, що це зовсім не дитина. Натомість згорток стає неймовірно важким і не дає жертві втекти. Потім вона використовує свій довгий, схожий на зміїний язик, щоб висмоктати всю кров із тіла жертви. В інших історіях нуре-онна просто шукає самотності, миє волосся та бурхливо реагує на тих, хто її турбує. Рокурокубі — близький родич нуре-онни.

Примітки

Джерела

Посилання

Нуре Онна — Мокра жінка на сайті hyakumonogatari.com