Регла́мент про ство́рення систе́ми сприя́ння ста́лому інвестува́нню або Таксономі́я ЄС що́до ста́лої дія́льності («зеле́на таксономі́я») — система класифікації, створена для уточнення того, які види економічної діяльності є екологічно сталими, в контексті Європейської зеленої угоди. Метою таксономії є запобігання грінвошингу та допомога інвесторам у прийнятті обґрунтованих рішень щодо сталого інвестування. Таксономія охоплює діяльність, що сприяє досягненню шести екологічних цілей: пом’якшення наслідків зміни клімату, адаптація до зміни клімату, перехід до циркулярної економіки, запобігання та контроль забруднення, стале використання та захист водних і морських ресурсів, а також захист і відновлення біорізноманіття та екосистем. Таксономія набула чинності в липні 2020 року.
Історія Таксономію Європейського Союзу (ЄС) було впроваджено в рамках ініціатив Європейської зеленої угоди. ЄС започаткував Європейську зелену угоду відповідно до цілей Паризької угоди, визначивши завдання щодо досягнення вуглецево-нейтральної економіки до 2050 року.
25 вересня 2015 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила нову глобальну рамкову програму для сталого розвитку: Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року, в основі якої лежать Цілі сталого розвитку (ЦСР). Повідомлення Комісії від 22 листопада 2016 року під назвою «На шляху до сталого майбутнього» пов’язує ці ЦСР з політичною рамковою програмою Союзу, щоб забезпечити, щоб усі внутрішні та зовнішні політики та ініціативи Союзу враховували ці цілі з самого початку. У своїх висновках від 20 червня 2017 року Рада підтвердила рішучість Союзу та його держав-членів повністю, послідовно, всебічно, інклюзивно та ефективно впроваджувати Порядок денний на період до 2030 року у тісній співпраці з партнерами та іншими зацікавленими сторонами.
Перехід до низьковуглецевої, більш сталої та ресурсоефективної циркулярної економіки, відповідно до Цілей сталого розвитку, має вирішальне значення для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності економіки Союзу. Паризька угода, схвалена Союзом 5 жовтня 2016 року та яка набула чинності 4 листопада 2016 року, спрямована на вжиття більш рішучих заходів проти зміни клімату, серед іншого, шляхом узгодження фінансових потоків зі шляхом до низьковуглецевого та кліматично стійкого розвитку. Перенаправлення потоків капіталу на більш сталу економіку також є частиною Плану дій ЄС щодо фінансування сталого зростання. Єдина система класифікації, або таксономія, в усьому ЄС має на меті уточнити, які види діяльності можна вважати «сталими».. Mitteilung der Europäischen Kommission, 8. März 2018, S. 5 f.
Європейська зелена угода базується на Європейському плані дій з метою зміцнення фондів сталого зростання з метою переорієнтації потоків капіталу на стійкі інвестиції. Стале фінансування є одним з основних стовпів Зеленої угоди ЄС і вимагає від приватного сектору та інвесторів загалом перенаправити своє фінансування на зелений перехід. Тому, для досягнення цілей Європейської зеленої угоди, Європейська Комісія (ЄК) відхиляється в бік інвестицій, що мають стійкі проекти та діяльність. Цей план дій потім призвів до таксономії ЄС.
Таксономія ЄС – це схема «зеленої» класифікації конкретних видів економічної діяльності для оцінки їхньої екологічної ефективності.Corinne Raux and Séverin Fischer, "Testing the application of the EU Taxonomy to core banking products: High level recommendations", January 2021. Pdf. P.19. Retrieved from https://www.ebf.eu/wp-content/uploads/2021/01/Testing-the-application-of-the-EU-Taxonomy-to-core-banking-products-EBF-UNEPFI-report-January-2021.pdf По суті, Таксономія ЄС – це система, яка визначає екологічно стійкі види діяльності та надає способи, за допомогою яких компанія може розрахувати свій оборот від сталого розвитку.Elia Group (2021). EU Taxonomy Case Study. Implementation process, results and recommendations P.7 Регламент щодо таксономії ЄС був офіційно опублікований ЄС 22 червня 2020 року після його схвалення Європейським парламентом 18 червня 2020 року та набрав чинності 12 липня 2020 року. Наразі таксономія ЄС вважається одним з основних рушійних сил, що допомагає фінансовій системі перенаправляти капітал у бік низьковуглецевої економіки, що відповідає Паризькій угоді. Згідно з висновками Технічної експертної групи (TEG), таксономія ЄС пройшла різні випробування як у приватному, так і в державному секторах, включаючи Європейський інвестиційний банк та управління активами BNP Paribas.Sweatman P., Hessenius M. "Applying the EU Taxonomy: Lessons from the Front Line", Paper jointly prepared by Climate Strategy and Climate & Company P.4
Підготовча робота Підготовча робота розпочалася у 2018 році, коли Комісія створила Технічну експертну групу зі сталого фінансування для сприяння розробці Таксономії ЄС за участю ОЕСР як спостерігача. У випадку з Таксономією головним завданням TEG була розробка технічних критеріїв відбору, які використовувалися б для визначення екологічної стійкості діяльності. Перший звіт був опублікований TEG наприкінці 2018 року. У ньому були представлені перші критерії для діяльності, що сприяє пом'якшенню наслідків зміни клімату, одній із шести екологічних цілей Таксономії, та супроводжувався закликом до зворотного зв'язку щодо запропонованих критеріїв пом'якшення наслідків зміни клімату та зручності використання таксономії. Остаточний звіт про Таксономію ЄС був опублікований TEG у березні 2020 року, що містив відповіді на заклик до зворотного зв'язку, рекомендації комісії щодо розробки таксономії, практичний посібник для користувачів таксономії щодо того, як розкривати інформацію, та рекомендації Платформі зі сталого фінансування, яка ще не була створена на момент публікації звіту. До остаточного звіту TEG було додано технічний додаток, який містив оновлену методологію оцінки «суттєвого внеску» економічної діяльності у пом’якшення наслідків зміни клімату, оновлені технічні критерії відбору та нові критерії щодо видів діяльності, включення яких до таксономії може бути враховано в майбутньому. Мандат TEG, який спочатку мав завершитися у червні 2019 року, був продовжений до вересня 2020 року через велику кількість відгуків, отриманих після публікації першого звіту. TEG продовжувала працювати з консультативними функціями після публікації остаточного технічного звіту, очікуючи на початок функціонування Платформи зі сталого фінансування.
Мета Незважаючи на свій потенціал у забезпеченні сталого фінансування для своїх прихильників, таксономія ЄС залишається добровільною ініціативою. Вона надається компаніям та інвесторам, які прагнуть покращити свої кліматичні та екологічні показники, для використання як гнучкої рамки. Для тих, хто бажає спиратися на таксономію ЄС, передбачено досягнення реалістичних і послідовних цілей, що забезпечує спільне розуміння того, що таке «зелені» види економічної діяльності, які, відповідно, є частиною екологічних цілей ЄС. У липні 2018 року було призначено Технічну експертну групу для розробки першої версії критеріїв технічної оцінки, щоб переконатися, що зазначені критерії відповідають цілям ЄС щодо захисту клімату. Це призвело до подання першої пропозиції щодо Таксономії ЄС у березні 2020 року. Вона визначила шість екологічних цілей, яких повинна дотримуватися економічна діяльність, щоб бути включеними до Таксономії ЄС. 6 екологічних цілей ЄС, встановлених Регламентом про таксономію:
запобігання змінам клімату, адаптація до зміни клімату, стале використання та захист водних і морських ресурсів, перехід до циркулярної економіки, запобігання та контроль забруднення, та захист та відновлення біорізноманіття та екосистем.
Вимоги Щоб економічна діяльність була сертифікована як екологічно стійка відповідно до Таксономії, вона повинна робити суттєвий внесок принаймні в одну з вищезазначених цілей і одночасно не мати значного негативного впливу на інші п'ять. Принцип відповідно до цього називається « Не завдавати значної шкоди» (DNSH). Окрім 6 екологічних цілей, таксономія ЄС також встановлює чотири (4) вимоги, яким має відповідати економічна діяльність, щоб бути орієнтованою на таксономію:
внесення суттєвого внеску принаймні у досягнення однієї екологічної мети. не завдаючи суттєвої шкоди жодній іншій екологічній меті. дотримання мінімальних соціальних гарантій. дотримання критеріїв технічної перевірки.
Основні учасники законодавчого процесу Основними учасниками законодавчого процесу, спрямованого на створення Таксономії, на різних етапах та в різній мірі є:
Європейська комісія, Технічна експертна група зі сталого фінансування (TEG), Експертна група держав-членів з питань сталого фінансування (MSEG), Платформа зі сталого фінансування, Європейський парламент і Рада.
TEG складалася з 35 членів різного профілю, від бізнес-лобі до екологічних організацій. Вона відіграла головну роль на підготовчому етапі, коли їй було доручено розробити рекомендації для Комісії щодо загальної структури Таксономії та технічних критеріїв відбору. Комісія, спираючись на рекомендації TEG, розробила пропозицію Регламенту таксономії, і пропозиція була схвалена Європейським парламентом та Радою відповідно до звичайної законодавчої процедури, яка дозволяє обом інституціям пропонувати поправки до офіційного затвердження. Після схвалення Регламенту таксономії Комісія запропонувала три різні делеговані акти. Перш ніж пропонувати DA, Комісія, згідно з Регламентом, мала проконсультуватися з MSEG та PSF. Перша складається з органів влади держав-членів, які висувають по два представники кожна, тоді як склад другої більше схожий на склад TEG, з неоднорідним поєднанням 57 членів, які представляють, серед інших, бізнес-лобі та екологічні організації. Щодо, зокрема, Додаткового делегованого акту з питань клімату, який включив ядерну енергетику та газ до таксономії, під час консультацій PSF дав негативний відгук, тоді як різні держави-члени висловили різні позиції в MSEG. Метою Делегованих актів (ДА) в контексті Таксономії ЄС є встановлення технічних заходів, таких як технічні критерії відбору, які будуть використовуватися для визначення того, чи відповідають певні види діяльності таксономії. Вибір ДА означає, що Європейський парламент та Рада не можуть пропонувати поправки, а їхня єдина можливість — накласти вето на нього в цілому. Таким чином, обидві інституції беруть участь лише на пізнішому етапі, не маючи повноважень формувати зміст ДА, який значною мірою визначається Комісією та експертними групами.
Критика Окрім занепокоєння щодо демократичної легітимності делегованих актів загалом, також, зокрема, стосовно таксономії, цей механізм та процес законодавчої діяльності зазнали критики з боку деяких осіб. По-перше, згідно зі статтею 290 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), ЄП та Рада можуть уповноважити Комісію приймати Угоди про координацію дій лише для «доповнення або внесення змін до певних несуттєвих елементів законодавчого акта», тоді як зміст Угод про координацію дій вважається важливою частиною таксономії. Уряд Австрії скаржився, серед інших аспектів, на недостатній час, наданий MSEG та PSF для консультацій, а також на відсутність публічних консультацій та оцінки впливу включення газу та ядерної енергетики до таксономії.Austrian Government (2022). Taxonomy Regulation Complementary Delegated Act (DDA) amending Delegated Regulations (EU) 2021/2139 and (EU) 2021/2178. Comments by Austria Подібні занепокоєння висловив ЄП, який також скаржився на те, що йому не було надано достатньо часу для ретельного вивчення третьої Угоди про координацію дій.
Делеговані акти Регламент про таксономію прямо уповноважує Комісію приймати делеговані акти після консультацій з Платформою зі сталого фінансування та Експертною групою держав-членів зі сталого фінансування. З моменту набрання чинності Регламенту Комісія ухвалила чотири делеговані акти.
Делегований акт щодо клімату