Літієве плато Спітів () — базовий рівень вмісту літію в старих зорях в галактичному гало. Його назвали на честь французьких астрономів Франсуа й Моніки Спітів (), які опублікували це відкриття в 1982 році.
Контекст Літій уперше утворився під час первинного нуклеосинтезу в перші хвилини після Великого вибуху. Космічна поширеність літію становить інтерес, оскільки накладає низку обмежень на різні моделі Великого вибуху. Моделі, що не задовольняють цим обмеженням, наукова спільнота відхиляє або коригує.
Літій легко руйнується під час термоядерного злиття з протонами за температур понад 2×106 К, які характерні для надр зір. Тому якщо конвективна зона зорі головної послідовності переносить літій у центральні регіони зорі (що, ймовірно, є звичним для маломасивних зір типів K та M), його вміст у зорі істотно зменшується. Водночас літій може утворюватися в міжзоряному середовищі внаслідок реакцій сколювання за участі космічних променів або під час еволюції зір середніх мас.
Оцінки вмісту літію Щоб отримати надійну оцінку первісного вмісту літію, астрономи Франсуаза та Моніка Спіти виміряли його вміст у старих зорях населення II, які належать до галактичного гало. Такі зорі сформувалися на ранніх етапах існування Всесвіту з речовини, яка ще не зазнала значних змін унаслідок інших процесів. Вони встановили, що графік залежності вмісту літію від ефективної температури поверхні утворює плато для старих зір гало за ефективних температур нижче приблизно:
або близько 5,600 K. Це свідчило про те, що це плато відповідає первісному рівню вмісту літію в Чумацькому Шляху, і дало змогу оцінити його початкове значення в галактиці: = (11.2 ± 3.8) × 10–11, де — концентрація атомів або іонів літію, а — концентрація атомів або іонів водню.
Сучасні оцінки первісного вмісту літію, отримані цим методом, не узгоджуються з передбаченнями стандартної моделі первинного нуклеосинтезу. Цю невідповідність називають проблемою первинного літію.
Примітки