"Ганс мій їжак" чи "Ганс-їжак" () — німецька казка, записана братами Грімм (KHM 108). Ця казка була перекладена Ендрю Ленгом під назвою «Джек-їжак» і опублікована у збірці «Зелена книга казок» (The Green Fairy Book) The Green Fairy Book. Longmans, Green. 1892. pp. 304-310.. Вона належить до типу 441 за класифікацією Аарне-Томпсона.

Казка розповідає про події з життя маленької істоти, наполовину їжака, наполовину людини, на ім’я Ганс, який зрештою скидає свою тваринну шкіру і стає повністю людиною після того, як завоював принцесу.

Походження Ця казка була вперше опублікована братами Грімм у збірці «Казки для дітей та дому» (Kinder- und Hausmärchen), том 2 (1815) під номером 22. Починаючи з другого видання, їй було присвоєно номер 108. Джерелом для авторів стала німецька оповідачка Доротея Фіманн (1755–1815).

Сюжет Багатий, але бездітний селянин мріє про дитину — хай навіть про їжачка. Повернувшись додому, він виявляє, що його дружина народила хлопчика, який від талії вгору має вигляд їжачка. Тоді вони називають його «Ганс-їжачок». Через вісім років Ганс залишає свою родину, сівши на підкованого півня, щоб шукати щастя. Він вирушає в ліс, сідає на дерево, грає на волинці та спостерігає, як свині й осли кохаються, протягом року.

Через кілька років заблукалий король натрапляє на Ганса, почувши, як той чудово грає на волинці. Ганс укладає угоду з королем: він покаже йому дорогу додому, якщо король пообіцяє віддати йому все, що першим зустріне його після повернення. Однак король вважає Ганса неписьменним і вирішує обдурити його, написавши наказ, що Ганс не отримає нічого. Коли вони прибувають до королівства, дочка короля вибігає, щоб привітати його. Король розповідає їй про угоду, яку Ганс намагався укласти, і про те, як він його обдурив. Не переймаючись зрадою, Ганс продовжує доглядати за своїми тваринами в лісі. Другий заблукалий король натрапляє на Ганса і погоджується на його угоду. Після його повернення єдина дочки другого короля вибігає назустріч йому, і тим самим стає власністю Ганса. Заради свого батька принцеса з радістю погоджується на угоду Ганса.

Згодом Ганс-Їжак вирушає, щоб вимагати виконання обіцянок. Перший король намагається не віддавати свою дочку, але Ганс змушує його поступитися нею. Потім Ганс змушує її роздягнутися, проколює її своїми колючками, аж поки вона не покривається кров’ю з голови до ніг, і відправляє її назад до королівства в ганьбі. Другий король погоджується на шлюб; принцеса вважає себе зобов’язаною дотримуватися своєї обіцянки, і Ганс-Їжак одружується з нею. У весільну ніч він просить короля розпалити багаття і поставити вартових біля дверей. Ганс знімає свою їжачину шкіру і наказує вартовим кинути її у вогонь та стежити, поки вона повністю не згорить. Ганс виглядає чорним, ніби його спалили. Після того, як лікарі очистили його, виявляється, що він — вродливий молодий парубок. Через кілька років Ганс повертається додому, щоб забрати свого батька, і вони живуть разом у королівстві

Ілюстрації Отто Уббелоде, 1909 р.

Аналіз Тип казки Ця казка схожа на інші казки типу ATU 441, такі як літературна казка Страпароли «Il re Porco» («Король-свиня») та «Принц Маркассін» мадам д’Ольнуа

Мотиви Чоловік-тварина Польський філолог Марк Лідзбарські зазначив, що принц-свиня зазвичай з’являється у казках романських мов, тоді як їжак як чоловік-тварина зустрічається у германських та слов’янських казкахLidzbarski, Mark (Hg.). Geschichten und Lieder aus den neuaramäischen Handschriften. Weimar: Verlag von Emil Felber, 1896. p. 82.. Також, за словами шведського фольклориста Вальдемара Люнгмана (Waldemar Liungman) та Крістін Шоджаї Каван (Christine Shojaei Kawan) (в «Енциклопедії казок», Enzyklopädie des Märchens), у типі ATU 441 чоловіком-твариною може бути їжак, дикий кабан або дикобраз. У нотатках братів Грімм зазначено, що в цих казках «їжак, дикобраз і свиня є тут синонімами, як Porc і Porcaril».

Шкіра тварини Казка Грімм «Ганс, мій їжак» демонструє мотив D721.3 «Зняття чар шляхом знищення шкіри (покриву)».

Цей мотив зустрічається в інших казках і міфах братів Грімм як символ психологічної метаморфози. Ганс народився наполовину їжаком і не може зняти закляття, доки не спалить свою колючу їжакову шкіру.

Цей самий мотив спалення фальшивих або змінних шкур у спробі створити єдине ціле можна також знайти в казці братів Грімм «Ослик» (Das Eselein). У цих випадках наречений після одруження «буквально знімає з себе ослину шкуру або колючки... відкидаючи їх, наче старий одяг», за словами дослідниці Керол Скотт, яка таким чином розглядає тваринну шкуру як своєрідне «чарівне вбрання». Знявши шкуру/вбрання, Ганс набув нової ідентичності.

Інтерпретації Деформований карлик Персонаж Ганса-їжака — це напів-їжак, явно крихітного зросту. У казці він їздить на півні, наче на коні, і їх обох приймають за якусь «маленьку тваринку». У світі цієї народної казки Ганса вважають «чудовиськом», що відрізняє його від Тумблінга чи Тома Тумба, які є просто маленькими людьми. На відміну від інших персонажів казок братів Грімм, яких зображують у повністю тваринній формі, Ганс є єдиним гібридом, наполовину твариною, наполовину людиною, що підсилює його загальну химерність і незвичайність.

Дослідниця Енн Шмізінг займається аналізом цієї казки та її головного героя з точки зору досліджень інвалідності. На її думку, брати Грімм непрямо натякають, що зовнішній вигляд Ганса є символом «хвороби або порушення, що гальмувало фізичний або когнітивний розвиток», і тому стан Ганса слід пов’язувати як з інвалідністю, так і з деформацією. Отже, Ганс підпадає під категорію героя-«каліки», а точніше — «суперкаліки» (supercrip). Казковий «каліка» стереотипно піддається остракізму та відторгненню суспільством, але навіть після того, як він стає «суперкалікою», тобто демонструє «надзвичайні здібності» та «надзвичайні досягнення», це не виправдовує його в очах інших персонажів оповідання, а навпаки, лише посилює його «викривленість», на думку Шмізінг/ Однак для читачів здібний знедолений герой є персонажем, який «не викликає жалю».

У цьому аналізі його «дивацтво» також посилюється після того, як він просить волинку у свого батька, який йде на ринок, так само як і півень, на якому він їде

Див. також Емгир вар Емрейс

Нотатки

Примітки Цитати

Бібліографія

Додаткова література

Зовнішні посилання The complete set of Grimms' Fairy Tales Hog Bridegroom: Tales of type 441 by D. L. Ashliman