B[e]-зоря — зоря спектрального класу B з характерними забороненими лініями нейтральних або низькоіонізованих атомів в емісійному спектрі. Позначення є результатом поєднання спектрального класу B, малої літери e, що позначає емісію в системі спектральної класифікації, та квадратних дужок навколо неї, що означають заборонені лінії. Ці зорі також часто демонструють сильні емісійні лінії водню, але така особливість властива багатьом іншим зорям і сама по собі не є достатньою для віднесення об'єкта до типу B[e]. Інші спостережні характеристики включають оптичну лінійну поляризацію та часто інфрачервоне випромінювання, значно сильніше, ніж у звичайних зір класу B, що називають надлишком інфрачервоного випромінювання. Приналежність зорі до класу B[e] є тимчасовим явищем, так що B[e]-зорі інколи можуть мати нормальний спектр класу B, а звичайні зорі класу B можуть переходити в стан B[e].

Відкриття Багато Be-зір проявляють незвичні спектральні особливості. Однією з них є наявність заборонених спектральних ліній іонізованого заліза та інколи інших елементів.

1973 року дослідження однієї з таких зір, HD 45677 або FS Великого Пса, показало наявність надлишку інфрачервоного випромінювання, а також заборонених ліній [OI], [SII], [FeII], [NiII] та багатьох інших.

У 1976 році дослідження Be-зір з надлишком інфрачервоного випромінювання виявило підмножину зір, які демонструють заборонені емісійні лінії іонізованого заліза та деяких інших елементів. Усі ці зорі вважали відмінними від класичних Be-зір головної послідовності, хоча вони охоплювали широкий спектр різних типів. Для об'єднання таких зір запровадили термін «B[e]-зорі».

Один із типів B[e]-зір легко ідентифікували як дуже яскраві надгіганти. До 1985 року в Магелланових Хмарах було відомо вісім таких B[e]-надгігантів, оточених пилом. Інші об'єкти виявилися точно не надгігантами: деякі були подвійними системами, інші — протопланетарними туманностями. Тому стали використовувати термін «явище B[e]», щоб підкреслити, що однаковий тип спектра можуть давати різні типи зір.

Класифікація

Після усвідомлення того, що явище B[e] може виникати в кількох різних типах зір, виділили чотири підтипи: B[e]-надгіганти (sgB[e]) B[e]-зорі до головної послідовності (HAeB[e]), підмножина Ae/Be-зір Гербіга компактні B[e]-зорі планетарних туманностей (cPNB[e]) B[e]-зорі симбіотичних систем (SymB[e])

Близько половини відомих B[e]-зір не вдавалося віднести до жодної з цих груп, і їх назвали некласифікованими B[e]-зорами (unclB[e]). Згодом unclB[e]-зорі перекласифікували як зорі типу FS Великого Пса — клас змінних, названий за однією з перших відомих B[e]-зір.

Природа Заборонене випромінювання, інфрачервоний надлишок та інші ознаки явища B[e] самі по собі дають важливі підказки щодо природи цих зір. Зорі оточені іонізованим газом, який створює інтенсивні емісійні лінії подібно до Be-зір. Газ має бути достатньо протяжним, щоб у зовнішніх розріджених регіонах могли утворюватися заборонені лінії, а також щоб утворювався пил, який і спричиняє інфрачервоний надлишок. Ці ознаки спільні для всіх типів B[e]-зір.

Зорі sgB[e] мають гарячі швидкі зоряні вітри, які створюють протяжну навколозоряну речовину, а також щільніший екваторіальний диск. HAeB[e]-зорі оточені залишками молекулярних хмар, у яких вони формуються. Подвійні B[e]-зорі можуть утворювати диски речовини під час її перетікання від однієї зорі до іншої через порожнину Роша. cPNB[e]-зорі — це зорі після асимптотичної гілки гігантів, які втратили свої атмосфери після завершення активного термоядерного синтезу. Зорі типу FS Великого Пса, імовірно, є подвійними системами з компонентом, що швидко обертається та втрачає масу.

Див. також

Оболонкова зоря Be-зоря

Примітки

Посилання