Авди́торський коміте́т – комітет ради директорів організації, який відповідає за нагляд за процесом фінансової звітності, вибір незалежного та отримання результатів як внутрішнього, так і зовнішнього авдиту.

На міжнародному рівні авдиторський комітет допомагає раді директорів виконувати свої обов'язки щодо корпоративного управління та нагляду за фінансовою звітністю суб'єкта господарювання, системою внутрішнього контролю, системою управління ризиками, а також функціями внутрішнього та зовнішнього авдиту. Його роль полягає в наданні консультацій та рекомендацій раді директорів у межах її повноважень/статуту. Повноваження та вимоги до авдиторського комітету різняться залежно від країни, але можуть залежати від економічних та політичних союзів, здатних приймати законодавство. Директиви Європейського Союзу застосовуються по всій Європі через законодавство на рівні країн. Хоча конкретні правові вимоги можуть відрізнятися залежно від країни Європи, джерело законодавства з питань корпоративного управління часто знаходиться на рівні Європейського Союзу та в необов'язкових кодексах корпоративного управління, які виходять за межі національних кордонів.

Визначення

Визначення Інституту внутрішніх авдиторів: «Авдиторський комітет – це орган управління, який відповідає за нагляд за функціями авдиту та контролю організації. Хоча ці фідуціарні обов’язки часто делегуються авдиторському комітету ради директорів, (...) Практична консультація також призначена для застосування до інших груп нагляду з еквівалентними повноваженнями та відповідальністю, таких як довірені особи, законодавчі органи, власники суб’єкта господарювання, керованого власником, комітети внутрішнього контролю або повні ради директорів» (Практична консультація IIA 2060-2 від 2004 року). У Нігерії Авдиторський комітет визначається як «Комітет директорів та представників акціонерів підприємства, конкретним обов’язком якого є перевірка річної фінансової звітності перед її поданням Раді директорів» . В Узбекистані авдиторський комітет — комітет, що складається з членів наглядової ради господарюючого суб'єкта, як правило, включаючи щонайменше одного незалежного члена, відповідальний за встановлення контролю за правильністю фінансової звітності, вибір незалежної авдиторської організації, нагляд за процесами авдиту, а також отримання та розгляд результатів внутрішнього та зовнішнього авдиту ( . Наведені вище визначення стосуються приватного сектору. Подібне визначення було розроблено державними авдиторами у Стандартах внутрішнього контролю INTOSAI: «Комітет Ради директорів, роль якого зазвичай зосереджена на аспектах фінансової звітності та на процесах суб'єкта господарювання з управління бізнес-ризиками та фінансовими ризиками, а також на дотриманні значних застосовних правових, етичних та регуляторних вимог. Авдиторський комітет зазвичай допомагає Раді з наглядом за (a) цілісністю фінансової звітності суб'єкта господарювання, (b) дотриманням суб'єктом господарювання правових та регуляторних вимог, (c) кваліфікацією та незалежністю незалежних авдиторів, (d) виконанням функції внутрішнього авдиту суб'єкта господарювання та незалежних авдиторів, та (e) компенсацією керівникам компанії (за відсутності комітету з винагород). ( Стандарт INTOSAI GOV №9100, «Стандарти внутрішнього контролю для державного сектору», додаток 2).

Склад

Зазвичай, максимальна кількість членів комітету становить 6 осіб.

У США для публічно торгованих компаній, що котируються на біржі, потрібен кваліфікаційний авдиторський комітет. Щоб отримати кваліфікацію, комітет повинен складатися з незалежних зовнішніх директорів, принаймні один з яких має кваліфікацію фінансового експерта. У 8-й Директиві Європейського Союзу з питань законодавства про компанії 2006/43/ЄС зазначено, що «кожен суб’єкт господарювання, що становить суспільний інтерес, має авдиторський комітет. Держава-член визначає, чи повинні авдиторські комітети складатися з невиконавчих членів адміністративного органу та/або членів наглядового органу суб’єкта авдиту та/або членів, призначених загальними зборами акціонерів суб’єкта авдиту. Принаймні один член авдиторського комітету повинен бути незалежним та мати компетенцію в галузі бухгалтерського обліку та/або авдиту». Найкраща практика Інституту внутрішніх авдиторів: «Комітет з авдиту складатиметься щонайменше з трьох і не більше ніж з шести членів ради директорів... Кожен член комітету буде незалежним та фінансово грамотним. Принаймні один член має бути призначений «фінансовим експертом», як це визначено чинним законодавством та нормативними актами».

Обов'язки

Директива 2006/43/ЄС, стаття 41.2: (...) авдиторський комітет, серед іншого: (a) Контролює процес фінансової звітності; (b) Контролює ефективність систем внутрішнього контролю компанії, внутрішнього авдиту, де це застосовується, та управління ризиками; (c) Контролює обов'язковий авдит річної та консолідованої звітності; (d) Перевіряє та контролює незалежність обов'язкового авдитора або авдиторської фірми, зокрема надання додаткових послуг об'єкту авдиту.

Див. також

Корпоративне управління

Примітки

Посилання

Приклад повноважень Комітету з авдиту: у Раді Європи (1. Керівний принцип, 2. Роль комітету, 3. Членство в комітеті, 4. Умови призначення, 5. Правила та процедури, 6. Доступ до документів, 7. Звітність, 8. Ресурси): wcd.coe.int/wcd/ViewDoc.jsp?id=1684131&Site=CM 12 січня 2011 року. Зразок статуту авдиторського комітету від TheIIA.org Статут комітету Презентація PowerPoint про Комітет з авдиту від TheIIA.org: Мета, процес та професіоналізм. nacdonline.org Національна асоціація корпоративних директорів Асоціація членів авдиторського комітету, Inc.