18-й гвардійський стрілецький корпус, повна назва 18-й гвардійський стрілецький Станіславсько-Будапештський Червонопрапорний корпус (, 18-й гв.ск) — оперативно-тактичне військове об'єднання, гвардійський стрілецький корпус Червоної армії, який існував у період з квітня 1943 до 1960 року.

Історія

Німецько-радянська війна 18-й гвардійський стрілецький корпус сформовано у Москві 28 квітня 1943 року на фондах управління 27-го стрілецького корпусу, що перебував у Резерві Ставки ВГК. Спочатку до його складу увійшли 2-га, 3-тя та 4-та гвардійські повітрянодесантні дивізії та ряд окремих частин. У травні 1943 року корпус переданий до складу 13-ї армії Центрального фронту. Брав участь в оборонній битві на Курській дузі силами 3-ї та 4-ї гвардійських пдд, зокрема відбивав удар головного угруповання 9-ї німецької армії в районі Понирів.

З переходом радянських військ у контрнаступ корпус наступав на Кроми; до 15 серпня вийшов у район на північний захід від м. Дмитровськ-Орловський.

На початку вересня корпус зосередився в районі міста Конотоп, де був перепідпорядкований 60-й армії та у її складі вів бойові дії зі звільнення Лівобережної України. Переслідуючи війська противника, що відходять, з'єднання корпусу взяли участь у звільненні м. Прилуки (18 вересня), в ніч на 1 жовтня форсували річку Дніпро і захопили плацдарм на її правому березі в районі Губина (70 км на північ від Києва).

З'єднання та частини корпусу вели бойові дії у складі ряду армій 1-го Українського фронту на Правобережній Україні 1943—1944, зокрема брали участь у Київських наступальній та оборонній операціях. Війська корпусу брали участь у захопленні міст: 18 листопада 1943 — Овруч, 11 лютого 1944 — Шепетівка, 5 березня — Ізяслав.

В останніх числах березня 1944 року частини корпусу перейшли до оборони вздовж берега Дністра в районі Городенки.

25 липня корпус опанував місто Тлумач, 27-го — Станіслав (Івано-Франківськ).

З 5 серпня корпус перейшов у підпорядкування 1-ї гвардійської армії. 10 серпня 1944 року за опанування м. Станіслав (Івано-Франківськ) корпусу присвоєно почесне найменування «Станіславський»

13 вересня 1944 року корпус у складі 161-ї та 151-ї стрілецьких дивізій переданий з 1-ї гвардійської армії до 18-ї армії 4-го Українського фронту. У Східно-Карпатській операції з'єднання корпусу прорвали оборону противника на південний захід від міста Старий Самбір, 25 вересня вступили на територію Чехословаччини і, вели бої за опанування перевалів у Східних Карпатах. 1 жовтня участь у боях у районі Нова Седлиця, Збой, Нова Стужиця. 7 жовтня частини корпусу перейшли в наступ у напрямку Рунини — хребет Малий Буковець.

З 15 жовтня частини корпусу вели бої в Закарпат'ї. 27 жовтня 18-й гвардійський стрілецький корпус сприяв рухомій групі армії у захопленні міста Ужгород.

У середині листопада 1944 року корпус передали 2-му Українському фронту, до 15 грудня його формування перекинуті в район Будапешта, і згодом його підрозділи взяли участь у боях за місто.

5 квітня 1945 року на відзнаку за бойові заслуги в боях за Будапешт корпус удостоєний почесної назви «Будапештського».

У березні-квітні 1945 року корпус у складі 46-ї армії 2-го Українського фронту брав участь у Віденській, у квітні — на початку травня у складі 53-ї армії цього ж фронту — у Братиславсько-Брнівській наступальних операціях.

У ніч на 26 квітня 1945 року корпус у взаємодії з іншими з'єднаннями розпочав штурм потужного опорного пункту оборони супротивника — м. Брно, захоплений радянськими військами цього ж дня.

Бойові операції в Європі корпус завершив у Празькій операції східніше міста Бенешов.

Радянсько-японська війна Після закінчення німецько-радянської війни корпус (1-ша гвардійська повітрянодесантна, 109-та і 110-та гвардійські стрілецькі дивізії) разом з іншими з'єднаннями 53-ї армії перегрупований на Далекий Схід і в складі Забайкальського фронту невдовзі взяв участь у радянсько-японській війні. 18-й гвардійський стрілецький корпус бився у Хінгано-Мукденській наступальній операції.

20 вересня 1945 року «за зразкове виконання завдань командування у боротьбі з японськими мілітаристами та виявлені особовим складом доблесть та мужність» корпус нагороджений орденом Червоного Прапора.

Як стверджують радянські джерела, 19 серпня 1945 року командир корпусу генерал Афонін І. М. з батальйоном автоматників на літаках до підходу до міста з'єднань Забайкальського фронту приземлився на аеродромі Мукдена, де полонив імператора Пуї разом з його свитою.

Післявоєнний час У листопаді 1945 року корпус вивели з Маньчжурії до СРСР і передали у Східно-Сибірський військовий округ, з дислокацією в Іркутській області. У травні 1946 управління корпусу перевели в Західно-Сибірський військовий округ, штаб дислокувався в Омську. Станом на 1953 до складу корпусу входили 67-ма механізована дивізія (Омськ) і 109-та гвардійська стрілецька дивізія (Тюмень).

У 1960 році на базі управління корпусу була сформована 49-та гвардійська ракетна Станіславсько-Будапештська Червонопрапорна дивізія з передачею їй регалій корпусу.

Командування

Командири генерал-майор Афонін І. М. (квітень 1943 — січень 1945) генерал-майор Сосєдов Л. Б. (січень — квітень 1945) генерал-майор, з травня 1945 року генерал-лейтенант Афонін І. М. (квітень 1945 — лютий 1946) генерал-лейтенант Фоменко П. І. (лютий 1946 — липень 1952) генерал-майор, з серпня 1953 року генерал-лейтенант Шатілов В. М. (липень 1952 — січень 1954) генерал-майор Василевський Л. Д. (січень 1954 — березень 1955) генерал-майор Лазарєв В. М. (березень 1955 — вересень 1959)

Підпорядкованість ЧасАрміяФронт(округ)Штаб 194318-й гвардейский стрелковый корпус 1 червня 13 А Центральний фронт Курська область 1 вересня 60 А Центральний фронт Лівобережна Україна 1 листопада 60 А 1-й Український фронт Київська область 1 грудня 13 А 1-й Український фронт Київська область 1944 1 січня 60 А 1-й Український фронт Північна Україна 1 квітня 1 гв.А 1-й Український фронт Покуття 1 травня 38 А 1-й Український фронт Покуття 1 липня 1 гв.А 1-й Український фронт Покуття 1 вересня 1 гв.А 4-й Український фронт Закарпаття 1 жовтня 18 А 4-й Український фронт Чехословаччина 1 грудня — 2-й Український фронт Угорщина 1945 1 квітня 46 А 2-й Український фронт Чехословаччина 1 травня 53 А 2-й Український фронт Чехословаччина Радянсько-японська війна 1 серпня 53 А Забайкальський фронт Забайкалля

Склад корпусу 1 червня 19431 грудня 19431 січня 19441 лютого 19441 березня 19441 квітня 19441 травня 19441 червня 19441 липня 19441 серпня 19441 жовтня 19441 грудня 19441 січня 19451 лютого 19451 березня 19451 квітня 1945 — 25-та гв. сд — — 66-та гв. сд — — 68-ма гв. сд — — 109-та гв. сд 2-га гв. пдд — 3-тя гв. пдд — 4-та гв. пдд — — 52-га сд — 148-ма сд — — 151-ша сд — — 161-ша сд — — 181-ша сд — — 226-та сд — — 237-ма сд — — 280-та сд — 280-та сд — — 297-ма сд — 297-ма сд — — 317-та сд — 351-ша сд — — 395-та сд —

Див. також 18-й гірський корпус (Третій Рейх) 18-й повітрянодесантний корпус (США) 18-й армійський корпус (Україна) Південне командування (Велика Британія) Малоярославецький укріплений район 18-й піхотний полк (Японська імператорська армія)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання 18-й гвардейский стрелковый корпус 18-й гвардейский Станиславско-Будапештский стрелковый корпус 18-й гвардейский стрелковый корпус Гвардейские стрелковые 1-20

Література