Олексій Ніконович Гришин (1918—1974) — льотчик-ас, підполковник Радянської Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Біографія Олексій Гришин народився 28 березня 1918 року в селі Савкіно (нині — Ясногірський район Тульської області) у селянській родині. Його батько помер на фронтах Громадянської війни. Разом із сім'єю Гришин переїхав до Москви, де закінчив сім класів школи, а потім пішов працювати слюсарем до залізничних майстерень, водночас навчався в аероклубі. У січні 1939 року Гришин був призваний на службу до Робочо-селянської Червоної Армії. У 1941 році він закінчив Борисоглібську військово-авіаційну школу льотчиків. Служив на Одеському військовому окрузі. З початку Великої Великої Вітчизняної війни — її фронтах. У перших же боях збив два німецькі літаки, але й сам був збитий. Після лікування у шпиталі повернувся до ладу. Брав участь у битві за Москву. Надалі брав участь у боях на Степовому, 2-му та 1-му Українському фронтах. Кінець війни зустрів у Чехословаччині.
До кінця війни гвардії капітан Олексій Гришин командував ескадрильєю 153-го гвардійського винищувального авіаполку 12-ї гвардійської винищувальної авіадивізії 1-го гвардійського штурмового авіакорпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту. За час своєї участі у бойових діях він здійснив 378 бойових вильотів, взяв участь у 49 повітряних боях, у яких збив 13 ворожих літаків та 2 у групі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії капітан Олексій Гришин був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 4822.
Після закінчення війни Гришин продовжив службу у Радянській Армії. У 1948 році він закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. У 1964 році у званні підполковника його було звільнено в запас. Проживав у Москві, помер 22 серпня 1974 року, похований на Бабушкінському цвинтарі (дільниця 6), могила визнана пам'яткою історії регіонального значення.
Був також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Великої Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, а також рядом медалей.
Нагороди Герой Радянського Союзу Орден Леніна 3 ордени Червоного Прапора Орден Олександра Невського (СРСР) Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Примітки