Конколі-Теге Міклош (; Пешт, 20 січня 1842 — Будапешт, 17 лютого 1916)Halálesete bejegyezve a Bp. II. ker. állami halotti akv. 435/1916. folyószáma alatt. — угорський астроном, метеоролог, член Угорської академії наук, композитор, депутат парламенту.

Життя і діяльність

Походження й освіта Народився в Пешті 20 січня 1842. Був єдиним сином у заможній шляхетській родині землевласників Верхньої Угорщини. Його батьком був Елек Конколі-Теге (1813—1884), повітовий суддя комітату , матір'ю — Клара Фельдварі (1820—1903). 25 січня 1842 року його охрестили в реформатській церкві на площі Кальвіна в ПештіA Pest-Kálvin téri ref. templom anyakönyve, 1842-dik évben kereszteltek lajstroma.

Середню освіту здобував приватно. У 16 років вступив до Пештського університету, де спочатку вивчав право, а згодом — фізику, зокрема під керівництвом Аньоша Єдліка. З 1860 року продовжив навчання в Берліні, де ознайомився також з астрономією, його викладачем був Йоганн Франц Енке. 1861 року здобув ступінь доктора філософії. 1863 року він вирушив у європейську подорож, щоб відвідати найвідоміші на той час обсерваторії в Гринвічі, Парижі, Гайдельбергу та Геттінгені.

1864 року склав іспити на капітана судна та корабельного механіка і збудував власну яхту. 26 квітня 1867 року став заступником нотаріуса комітату Комаром, однак не мав схильності до адміністративної служби, тому незабаром залишив цю посаду і присвятив себе виключно астрономічним дослідженням.

Астрономічна діяльність У 1869 році у своєму маєтку в Оґяллі (нині місто Гурбаново у Словаччині) він збудував обсерваторію, яку з роками розвинув до установи міжнародного значення. У 1870 році він знову подорожував Європою, щоб відвідати не лише обсерваторії, а й найважливіших виробників астрономічних інструментів того часу в Німеччині та Великій Британії, таких як Зигмунд Мерц у Мюнхені та «T. Cooke & Sons» у Йорку. Спостереження у своїй обсерваторії розпочав 1871 року. 1874 року в парку свого замку збудував два куполи, що дало змогу йому та його співробітникам проводити дослідження на тогочасному сучасному обладнанні. Вони публікували свої спостереження та результати досліджень у журналі «Спостереження, проведені в астрофізичній обсерваторії в Оґяллі», що дозволяло їм обмінюватися ідеями з низкою інших науково-дослідних установ в різних країнах. Найвагоміших результатів Конколі-Теге досяг у дослідженні метеорів і комет, але також займався спостереженнями планет і спектроскопічними дослідженнями. Його цікавив і технічний бік астрономії: він проєктував і виготовляв телескопи та спектроскопи.

У наступні роки він опублікував кілька спеціалізованих праць, але також змушений був визнати, що зрештою не може фінансувати й утримувати інститут власним коштом. Після багаторічних переговорів він нарешті передав свою обсерваторію угорській державі 16 травня 1899 року. Інститут і надалі розвивався завдяки інвестиціям Міністерства культури Угорщини, а Міклош Конколі-Теге залишався його директором до своєї смерті в 1916 році.

За його участі були створені такі обсерваторії: 1878 року — калочайська обсерваторія Гайналда, 1881 року — обсерваторія братів Готард у Герені, а 1886 року — обсерваторія родини Подманицьких у Кішкарталі.

Політика, музика й інші зацікавлення З 19 вересня 1890 року до виходу на пенсію у 1911 році на громадських засадах обіймав посаду директора . На цій посаді організував телеграфну передачу прогнозів погоди по всій країні.

Його різнобічність виявлялася також у зацікавленнях транспортним плануванням, суднобудуванням, фотографією. Окрім рідної угорської мови, вільно володів німецькою, французькою, англійською та італійською мовами. Конколі-Теге Міклош також писав музику, зокрема повільні танці й чардаші, перекладені для фортепіано. У 1861 році в журналі «Zenészeti Lapok» Міхай Мошоньї проаналізував його чардаш «Бідний селянин», розпочавши оцінку словами: «Скільки душевності і який природний пафос знаходимо в чардаші „Бідний селянин“!». Окрім фортепіанних творів, він також написав увертюру до драми Мора Йокаї «Мільтон», прем'єра якої відбулася 3 квітня 1876 року.

Був членом Комаромського комітатського і міського музейного товаристваA komáromvármegyei és városi muzeum-egyesület 1904. évi értesítője, 18., а потім його наступника, Культурно-музейного товариства імені ЙокаїKomárom — A Jókai Közmívelődési- és Muzeum Egyesület hivatalos értesítője 1916, 71..

Як депутат парламенту від міста Тата (1896—1905), обраний за ліберальною програмою, насамперед відстоював розвиток астрономії та транспорту. У 1896 році отримав звання міністерського радника.

Був одружений з Ержебет Мадараші.

Відзнаки

Член-кореспондент (8 червня 1876), а згодом почесний член (5 червня 1884) Угорської академії наук. Член Лондонського королівського астрономічного товариства (1881), Ліверпульського астрономічного товариства, Французької наукової асоціації, Німецького астрономічного товариства, Віденського фотографічного товариства та Віденського електротехнічного товариства. Орден Залізної корони III ступеня, на знак визнання його діяльності в галузі астрономії (1887). Велика медаль за науку і мистецтво (золота медаль Марії-Терезії). Медаль фірми «Фойґтлендер». Середній хрест із зіркою ордена Франца Йосифа (11 липня 1913).

Пам'ять

На його честь названим ним же самим заснований Інститут астрономії імені Міклоша Конкоя-Теге, розташований у Будапешті, на вулиці, що також носить його ім'я. Також його ім'я носять кілька астрономічних товариств.

Праці

Az ó-gyallai csillagda leírása s abban történt napfoltok észlelete, néhány spectroscopicus észlelés töredékeivel. 1872 és 1873. Budapest, 1874. Három táblával. (Értek. a mathem. tud. kör. III. 2.) Csillagászati megfigyeléseim 1874. és 1875-ben. 3. tábl. Uo. 1876. (Ért. a math. t. kör. IV. 4.) Napfoltok megfigyelése az ó-gyallai csillagdában, egy tábl. Ugyanott, 1876. (Értekezések a math. tud. kör. IV. 5.) A napfoltok és napfelületének kinézése 1876-1881-ig. Képtáblákkal. Uo. 1877-82. (Ért. a mathem. tudom. kör. V. 9., VI. 9., VII. 4., VII. 13., IX. 4.) A teljes holdfogyatkozás 1877. febr. 27. (Borelli) 1. sz. üstökös színképének megfigyelése az ó-gyallai csillagdán. Uo. 1877. (Ért. a math. t. kör. V. 8.) 160 álló csillag szinképe. Megfigyeltetett az ó-gyallai csillagdán 1876-ban. Uo. 1877. (Ért. a math. t. kör. V. 10.) Hulló csillagok megfigyelése a magyar korona területén 1871—1882. Uo. 1877-83. (Ért. a math. t. kör. VI. 1., 2., 8., VII. 3., 11., VIII. 5., IX. 6., X. 3.) Mercur átvonulása a nap előtt. Megfigyeltetett az ó-gyallai csillagdán, 1878. máj. 6. Uo. 1878. (Ért. a math. tud. kör. VI. 10.) Mars felületének megfigyelése az ó-gyallai csillagdán az 1877. oppositio után, 1 tábla rajz. Uo. 1879. (Ért. a math. t. kör. VII. 1.) Álló csillagok szinképének mappirozása. Uj módszer a csillagok szinképét könnyen megfigyelhetni. Uo. 1879. (Ért. a math. t. kör. VII. 2.) Beobachtungen angestelt am astrophysikalischen Observatorium in Ó-Gyalla. Halle, 1879-95. XVIII. köt.) Annalen der Sternwarte in Ó-Gyalla, I—VIII. Band (VIII. Spectroscopische Durchmusterung des südlichen Himmels von O° bis ‐15° Declination) IX., X. Halle. (Összesen 133 ív.) Spectroscopicus megfigyelések az ó-gyallai csillagvizsgálón. Bpest, 1880. (Ért. a math. t. kör. VII. 7.) Hulló csillagok radiatió pontjai. Levezetve a magyar korona területén tett megfigyelésekből 1871-től 1878 végéig. Uo. 1880. (Ért. a math. tud. kör. VII. 12.) Adatok Jupiter és Mars physikájához. 1879. 3 tábla rajz. Uo. 1880. (Ért. a math. t. kör. VII. 14.) Astrophysikai megfigyelések az ó-gyallai csillagvizsgálón 1880 és 1881-84-ben. Uo. 1880—1885. Rajztáblákkal. (Ért. a math. t. kör. VIII. 1., IX. 1., X. 2., X. 11., XI. 1., XII. 2.) Adatok Jupiter physikájához 1880-ban. Uo. 1881. (Ért. a math. t. kör. VIII. 2.) Napfoltok megfigyelése 1880-ban és 1382 napfolt micrometricus mérése. Két tábla rajz. Uo. 1881. (Ért. a math. tud. kör. VIII. 4.) Csillagászati megfigyelések az ó-gyallai csillagvizsgálón 1881-83-ban. Uo. 1881. (Ért. a math. tud. kör VIII. 6., IX. 5., X. 5., XI. 7.) 102 hullócsillag kisugárzó pont levezetve 518 megfigyelésből, melyek a magyar korona területén 1879-80-ban tétettek. Uo. 1881. (Ért. a math. tud. kör. VIII. 7.) Új villámzáró vagy nyitó készülék normál-órán és a Jurgensen-féle óraszerkezet. 1 képtábla. Uo. 1881. (Ért. a math. t. kör. VIII. 8.) Csillagászati megfigyelések az ó-gyallai csillagvizsgálón Budapest, 1882 (Értk. a math. t. kör. IX. 5.) Adatok Jupiter és Mars physikájához az 1881-ki megfigyelésből. 3. tábl, Uo. 1882. (Ért. a math. t. kör. IX. 7.) Az üstökösök vegytani alkotása. Uo. 1882. (Ért. a math. t. kör. IX. 8.) Egy új reversio spectroscop s annak használata. 1 tábl. Uo. 1883. (Ért. a math. t. kör. X. 4.) Néhány szó az üstökösök vegytani alkotásáról. Összehasonlítva a meteoritekkel. Uo. 1883. (Értk. a math. t. kör. X. 6.) Egy uj szerkezetű spectorscop. 1 tábl. Uo. 1883. (Ért. a math. t. kör. X. 7.) Anleitung zur Anstellung astronomischer Beobachtungen. Braunschweig. 1883. 345 ábrával. A nap felületének megfigyelése 1882-83-ban az ó-gyallai csillagdán. Bpest, 1883-84. (Ért. a math. t. kör. X. 1., XI. 2.) Hullócsillagok megfigyelése a magyar korona területén 1883-ban és azok 47 kisugárzó pontjának levezetése. Uo. 1884. (Ért. a math. tud. kör. XI. 3.) 615 állócsillag spectruma. A déli öv átkutatásának első része 0°-tól 15°-ig (Hora 12-2.). Uo. 1884-85. (Ért. a math. t. köz. XI. 4. XII. 5.) Előleges vizsgálatok néhány szénhidrogén-gáz spectrumán spectralphotometerrel. 3 tábl. és 2 fametszet. Uo. 1884. (Ért. a math. t. kör. XI. 8.) Anleitung zur Anstellung astronomischer Beobachtungen. Braunschweig, 1885. A napfoltok és nap felületének megfigyelése az ó-gyallai csillagvizsgálón 1884-ben. Egy fametszet. Bpest, 1885. (Ért. a math. t. kör. XII. 1.) Hullócsillagok megfigyelése a magyar korona területén 1884-ben 26 radiatio-ponttal. Uo. 1885. (Ért. a math. t. kör. XII. 4.) A napfoltok gyakorisága 1872-től 1884 végéig. Az ó-gyallai megfigyelésekből s azok összehasonlításával s részben kiegészítésével, a zürichi megfigyelésekkel. 2. kőny. tábl. Uo. 1885. (Ért. a math. t. kör. XII. 6.) Adatok Jupiter physikájához. Az 1883-84. oppositióból. 2 tábl. Uo. 1885. (Ért. a math. t. ör. XII. 7.) Hullócsillagok megfigyelése a magyar korona területén 1885-ben. Uo. 1886. (Ért. a math. t. kör. XIII. 2.) Az égitestek fizikai alkotásáról. Uo. 1886. (Természettudományi előadások gyűjteménye 54.) 855 állócsillag spectruma. A déli öv átkutatásának III. része 0°-tól 15°-ig. Uo. 1887. (Ért. a math. t. kör. XIII. 3.) Praktische Anleitung zur Himmelsphotographie nebst einer korzgefassten Anleitung zur modernen photographischen Operation und der Spectralphotographie im Cabinet. Mit 218 Textabbildungen. Halle a. S., 1887. (A Himmelsphotographie cz. része a Trewendt-féle nagy természettud. Encyclopediának). Handbuch f. Spektroscopiker im Cabinet u. am. Fernrohr. Praktische Winke für Anfänger auf dem Gebiete der Spectralanalyse. Uo. 1890. Bevezetés a fotographozásba. Útmutatásul kezdő műkedvelőknek. Bpest, 1891. A m. kir. országos meteorológiai intézet pavillonjának magyarázattal ellátott catalogusa. Uo. 1896. Adalékok a 252 m/m refractor, egy theodolit és egy chronograph átépítéséhez. Bpest, 1905. Az újabban beszerzett műszerek ismertetése. Bpest, 1906. Az 1908. év kezdetétől az 1911. év végéig az ógyallai M. Kir. Konkoly-Alapítványú Astrophysikai Observatoriumon az újonnan beszerzett és házilag előállított műszerek ismertetése. Bpest, 1912. Az ógyallai Konkoly-alapítványú asztrofizikai obszervatórium történetének rövid vázlata. Komárom — A Jókai Közmívelődési- és Muzeum Egyesület hivatalos értesítője 1913, I, 15-22.

Література

Bencze Cs. Attila 2005: Konkoly-Thege Miklós — amikor a földön járt. Komárom-Esztergom Megyei Önkormányzat Levéltára Évkönyvei 14, 110—117. Komárom — A Jókai Közmívelődési- és Muzeum Egyesület hivatalos értesítője 1916, 62. 1916 Komáromi Lapok XXXVII/ 8.