Словенсько-угорські відносини (, ) — історичні та поточні двосторонні відносини між Словенією та Угорщиною. Обидві сторони розцінюють їх як дуже добрі та не обтяжені жодними нерозв'язаними питаннями.

Словенія має посольство в Будапешті та генеральне консульство в Сентґотгарді, а Угорщина має посольство в Любляні, генеральне консульство в Лендаві та консульство в Копрі.

Держави ділить 102 км спільного кордону. Обидві країни — повноправні члени Ради Європи, Європейського Союзу, НАТО та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Історія Починаючи з 748 року, протягом двох наступних століть предки словенців, які жили на території сучасної Західної Угорщини, поступово розчинялися у хвилях угорських завоювань, а після розділу Імперії франків у Х столітті землі, які населяли носії словенської мови, перейшли до Німецького королівства. В рамках захисту цього королівства від угорських загарбників вони були розподілені між марками, або кра́їнами: Каринтією, Крайною і Штирією.

Угорці вдерлися на словенські землі у 896 році, їхні війська періодично здійснювали набіги на різні місцевості нинішньої Словенії аж до ХІІ століття.

З 1867 до 1918 років Словенія входила до Австро-Угорської монархії, що справило значний вплив на її подальший розвиток у політичній, економічній та культурній сферах. З усіх словенських земель тільки Прекмур'я належало до угорської частини імперії. Лише з 1919 року воно об'єдналося з рештою Словенії у межах новоствореного тоді Королівства сербів, хорватів і словенців.

Під час Другої світової війни словенське Прекмур'я потрапило під угорську окупацію з подальшою анексією до Угорського королівства.

Після Другої світової війни Словенія функціонувала в рамках менш суворого (югославського) соціалістичного режиму на відміну від Угорщини, що перебувала під більш суворим (радянським) комуністичним правлінням. Словенсько-угорський кордон у 1948 році став частиною «залізної завіси», яка повністю паралізувала комунікації в югославсько(словенсько)-угорському прикордонному регіоні. «Залізна завіса» впала на рубежі 1980-х і 1990-х років.

Угорщина визнала незалежність Словенії від Югославії 15 січня 1992 року, а вже наступного дня встановила з нею дипломатичні відносини. Відтоді сусідні держави зберігають міцні політичні зв'язки. Одним із чинників, що спонукає дбати про гарні відносини, є наявність двох національних меншин у прикордонних районах обох країн, яка здебільшого стала наслідком зміни політичних кордонів у ХХ столітті.

Добросусідські взаємини відображаються в інтенсивному політичному діалозі, який підтримують дві країни на всіх рівнях: 7 березня 2001 року відбувся офіційний візит прем'єр-міністра Словенії Янеза Дрновшека до Будапешта, 8 травня 2001 року — офіційний візит до Будапешта міністра закордонних справ Словенії Димитрія Рупеля, 16 травня 2001 року — відкриття словенсько-угорської залізничної гілки в Ходоші за участю обох прем'єр-міністрів, 1 червня 2001 року — офіційний візит до Словенії президента Угорщини Ференца Мадла, 14 січня 2002 року — візит до Словенії міністра закордонних справ Угорщини Яноша Мартоньї з нагоди засідання словенського дипломатичного корпусу; 28 березня 2002 року — робочий візит президента Мадла до Моравське Топлице з нагоди відкриття нового прикордонного переходу Чепинці—Вериця).

Угорщина вступила до НАТО у 1999 році, а Словенія — у 2004 році. 2001 року Угорщина публічно підтримала кандидатуру Словенії на членство в НАТО. 2004 року обидві держави стали членами Європейського Союзу.

Між політичною партією «Фідес» прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та правою Словенською демократичною партією (СДП) існують тісні політичні зв'язки. У 2017 році кілька угорських компаній, близьких до «Фідес», стали частковими власниками двох ЗМІ, пов'язаних із СДП: журналу Demokracija і телеканалу Nova24TV. Цей крок, як і участь прем'єр-міністра Орбана у виборчій кампанії СДП, розкритикували ЗМІ як порушення принципу, згідно з яким політичні партії в Словенії не можуть отримувати підтримку з-за кордону. Ще у травні 2017 року за подібні порушення прав людини з боку Угорщини Європейський парламент своєю резолюцією закликав до застосування ст. 7 Договору про Європейський Союз, згідно з якою серйозне порушення прав людини в державі-члені ЄС може каратися позбавленням права голосу, проте Угорщину від санкцій врятували розбіжності з цього питання між державами-членами ЄС. У групі Європейської народної партії (ЄНП), до якої належать і «Фідес», і Словенська демократична партія, запропонували або призупинити членство «Фідес» у ЄНП до виправлення Угорщиною цього порушення, або повністю виключити угорську партію з ЄНП. Серед трьох словенських партій-членів ЄНП позиції розійшлися. Партія «Нова Словенія» підтримала призупинення членства, а дві інші — СДП і Словенська народна партія — виступали проти будь-яких каральних заходів щодо «Фідес», та зрештою підтримали призупинення членства і вони.

3 травня 2015 року Угорщину з офіційним дводенним візитом відвідав президент Словенії Борут Пахор, відзначивши в розмові зі своїм угорським колегою Яношем Адером відмінний стан відносин між двома країнами та їхній альянс у рамках ЄС і НАТО. Словенський очільник також висловив задоволення покращенням статусу словенської меншини в Угорщині та співпрацею в транскордонних проєктах з освіти, культури, економіки та інфраструктури, які фінансуються з кількох джерел ЄС

22 березня 2019 року лівий словенський журнал Mladina розмістив сатиричну карикатуру, в центрі якої зображено Віктора Орбана разом із трьома чільними діячами Словенської демократичної партії. На другій частині карикатури Орбан зігував. У відповідь на це посольство Угорщини в Словенії 25 березня звернулося з усною нотою до Міністерства закордонних справ Словенії, стверджуючи, що опублікована обкладинка журналу порушує принципи свободи преси та свободи слова, а також є політично безвідповідальною. Воно висловило протест і попросило МЗС Словенії посприяти у запобіганні подібним інцидентам у майбутньому, на що МЗС відповіло, що вони суворо дотримуються принципу свободи преси та свободи слова і не втручаються в редакційну політику словенських ЗМІ та не оцінюють її. Посол Угорщини в Словенії спрямував ноту протесту і до редакції часопису, чим викликав гостро критичну реакцію Асоціації журналістів Словенії, яка застерегла від будь-яких форм політичного тиску на ЗМІ, вважаючи це небезпечним прецедентом і поверненням до політичного контролю над ЗМІ, сумний досвід якого обидві країни ще пам'ятали з недавнього минулого.

28 жовтня 2019 року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрівся у Будапешті зі своїм словенським колегою Мар'яном Шарецем, присвятивши основну увагу темі неконтрольованого перетину кордону з боку мігрантів.

2 грудня 2022 року угорський прем'єр Орбан зустрівся у Мариборі зі своїм словенським колегою Робертом Голобом, обговоривши виклики європейської енергетичної безпеки. На зустрічі був присутній і угорський міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сіярто. Сторони визнали великим досягненням поєднання електромереж обох держав.

Економіка У 1995—1999 роках Словенія і Угорщина успішно співпрацювали в рамках проєкту транскордонного співробітництва за програмою PHARE, а програма транскордонного співробітництва на 2000—2006 роки передбачала збалансований розвиток прикордонних територій.

Економічні зв'язки між двома країнами порівняно невеликі. За даними на 2018 рік, імпорт з Угорщини до Словенії становив 1,1 млрд євро, що означало 3,6% словенського імпорту з усіх країн, а це значно менше, ніж імпорт з інших сусідніх країн (15% з Італії, 10% з Австрії та 6% з Хорватії). У 2018 році основними групами товарів, імпортованих з Угорщини, були електричні машини та обладнання (19%), фармацевтична продукція (9%), мінеральні оливи, паливо і супутні товари (9%), транспортні засоби (9%), ядерні реактори та супутні товари (7%), а також пластмаси та гумові матеріали (5%). Що стосується експорту, Угорщина імпортувала на суму 0,9 млрд євро, тобто 3% словенського експорту, що знову ж таки менше порівняно з іншими сусідами (12% імпорту Італії, 8% Австрії, 8% Хорватії). 2018 року основними групами товарів, що експортувалися до Угорщини, були засоби пересування (12%), фармацевтичні вироби (12%), електромашини та обладнання (11%), мінеральні оливи, паливо і супутні товари (10%), ядерні реактори і пов'язані вироби (9%) та пластмаси і гумові матеріали (5%).

Словенія підтримує всі дорожні та залізничні проєкти, спрямовані на покращення транспортних сполучень між портом Копер та Угорщиною. Остання експортує та імпортує майже половину своїх товарів через цей порт. Для обох країн має важливе значення створення прямого залізничного та автомобільного сполучення в рамках 5-го пан'європейського транспортного коридору. В червні 2001 року відкрито залізничну лінію, якою нарешті встановлено пряме залізничне сполучення між двома державами.

Меншини Словенія та Угорщина взаємно захищають свої меншини на підставі Угоди про забезпечення особливих прав словенської національної меншини в Угорській Республіці та угорської національної громади в Республіці Словенія, підписаної в 1992 році. Угода являє собою формальну та правову основу для рівня захисту меншин, який відповідає всім стандартам Європейської конвенції Ради Європи про захист меншин, і який може правити за модель двостороннього захисту меншин.

Регулярно проводяться щорічні зустрічі Змішаної словенсько-угорської комісії зі спостереження за Угодою про забезпечення особливих прав словенської національної меншини в Угорській Республіці та угорської національної громади в Республіці Словенія.

Згідно з останнім переписом населення Словенії, який фіксував національність, у 2002 році 6243 особи визначили себе як угорці, а 7713 назвали своєю рідною мовою угорську. В етнічно змішаних районах угорська є додатковою офіційною мовою, а школи двомовні. Угорська меншина має власну організацію () та низку культурних товариств. З угорської сторони кілька словенських сіл зосереджені навколо містечка Сентґоттард, яке словенці традиційно називають Моноштер, а загалом словенська меншина має ширший район проживання, налічуючи 2820 осіб за переписом 2011 року. Вони організовані у два товариства ( і ).

Ці національні меншини забезпечують тісніші та ще більш природні економічні, культурні та інші контакти між двома народами.

Див. також Зовнішня політика Угорщини Міжнародні відносини Словенії Словенія в Європейському Союзі Угорщина в Європейському Союзі

Примітки

Посилання