Геза ( 1151 — після 1191) — наймолодший син короля Угорщини Гези II та Єфросинії Київської, молодший брат Стефана III та Бели III. Геза був претендентом на угорський престол проти Бели III, але з 1177 по 1189 рік був ув'язнений. Він вирушив до Святої Землі під час Третього хрестового походу з армією з 2000 угорських воїнів.

Передісторія Геза народився на початку 1150-х років, третім сином короля Угорщини Гези II та його дружини Єфросинії Київської. У майже сучасних німецьких хроніках, наприклад, Альбріка з Труа-Фонтена, його також згадували як «Гітард» або «Готард». Після смерті короля Гези II, у 1162 році виникло кілька конфліктів щодо королівського престолонаслідування. Старший брат Гези був коронований Стефаном III Угорським, але двоє братів їхнього батька ненадовго захопили трон, правлячи як Владислав II та Стефан IV Угорський. Стефан III переміг свого дядька в битві 1163 року, відновивши контроль над усім королівством.

За правління Стефана III тривали війни проти Візантійської імперії. Візантійський імператор Мануїл I Комнін раніше неодноразово змагався з Гезою II, оскільки він прагнув розширити свій вплив на Угорщину. Матір'ю Мануїла I була свята Ірина Угорська, дочка святого Владислава I Угорського, і він завжди дуже цікавився внутрішніми справами Угорщини. Мануїл I та Стефан III зрештою вирішили це питання мирною угодою, підписаною в 1163 році, за якою молодший брат угорського короля Бела мав бути відправлений до Константинополя як заручник. Під час правління Стефана III він тримав при дворі свою матір, Єфросинію, та свого молодшого брата, Гезу.

Претендент Після смерті Стефана III у березні 1172 року, наступного за старшістю брата Гези, Белу, було відкликано з Константинополя, щоб він зійшов на престол і запобіг будь-яким спробам сходження на престол його молодшого брата Гези.

Вже за кілька місяців, 13 січня 1173 року, прибулий принц був коронований як Бела III Угорський, але зіткнувся з опором з боку власної матері, королеви-вдови, та свого брата Гези, які почали змовницькі дії проти нього, прагнучи заволодіти угорською короною. Лукас, архієпископ Естергома, який відмовився проводити коронацію, затримавши церемонію майже на рік, також підтримував прагнення Гези, який мав на меті продовжувати антивізантійську та пропапську політику Стефана III. Незважаючи на це, претензії Бели — окрім Візантійської імперії — підтримував також Папа Олександр III, і цілком ймовірно, що Геза та його внутрішні прихильники зверталися за допомогою до суперницької Священної Римської імперії на vt;s 1172 та 1173 років, але в цей час Фрідріх I, імператор Священної Римської імперії, був повністю зайнятий своїми італійськими та польськими кампаніями. Після кількох невдалих спроб у 1174 році Бела III заарештував їх. Він також ув'язнив його матір, але Геза та кілька його прихильників, включаючи Лаврентія та, можливо, Стефана, архієпископа Калочи, втекли з полону та втекли до двору Генріха II, герцога Австрії, у 1174 або 1175 році, щоб знайти захисту. Коли Генріх відмовився видати Гезу, Бела разом із Собіславом II, герцогом Богемії, розпочав грабіжницькі набіги на Австрію. Рік потому Геза спробував переконати Собіслава II Богемського допомогти йому зустрітися з Фрідріхом I, імператором Священної Римської імперії, але Собіслав схопив Гезу та в 1177 році передав його Белі.

Бела знову ув'язнив свого брата, а також їхню матір, Єфросинію, поки осліпили якогось ішпана Вату. Геза нудився у в'язниці з 1177 по 1189 рік. Єфросинію звільнили в 1186 році, але вона була змушена покинути королівство і вирушити до Константинополя, тоді як Геза залишався в полоні. Звільнення прийшло до нього в 1189 році через підготовку до Третього хрестового походу. Того року Фрідріх Барбаросса прибув до Угорщини і був прийнятий королем Белою III. Дізнавшись про скрутне становище Гези через другу дружину Бели, Маргариту Французьку, імператор Священної Римської імперії попросив Белу III дозволити ув'язненому Гезі очолити невелику угорську армію в хрестовий похід як ескорт, за словами Арнольда Любецького. Бела III дозволив це, і 2000 угорських вояків вирушили до Святої Землі під керівництвом Гези та єпископа Угрина Чака.

Пізніше життя Невдовзі після цього Бела III наказав угорському контингенту повернутися з Ніша до Угорщини, оскільки не хотів зіткнутися зі своїм зятем, імператором Ісааком II Ангелом, який вступив у конфлікт зі Священним Римським імператором на ранній стадії Третього хрестового походу. У той час як більшість армії під проводом Угрина Чака, включаючи шістьох ішпанів, повернулася до Угорщини, Геза та його невеликий ескорт, включаючи трьох ішпанів (баронів), залишилися у складі армії хрестоносців і брали участь у наступних битвах та облогах. Після смерті імператора Фрідріха Геза оселився у Візантійській імперії. Відомо, що між 1190 і 1191 роками Геза взяв за дружину візантійську шляхтанку (можливо, з правлячої династії Ангелів). За грецьким кодексом, що зберігається в монастирі Святої Катерини, перекладеним істориком Сабольчем де Важаєм, у Візантійській імперії Геза прийняв ім'я Іоанн (Іван). Геза був дядьком імператриці Маргарити, дружини імператора Ісаака II Ангела. Можливо, Геза інтегрувався у візантійську еліту завдяки її допомозі та фінансовій підтримці.

Його сини — одного з них, Гезу-Олексія, згадують по імені — вперше з'являються в сучасних джерелах у 1210 році, тож цілком імовірно, що Геза на той час уже помер. Того ж року група незадоволених угорських вельмож, які брали участь у змові (1209—1210 рр.), запропонувала їм корону, висунувши їх проти їхнього кузена, правлячого монарха Угорщини Андраша II ; вони жили в «грецькій землі». Однак 1210 року їхніх посланців захопив у полон Домаль із Сідраги в Спліті. Роками пізніше, коли на початку 1218 року Андраш II вирішив повернутися до Угорщини з П'ятого хрестового походу, війська синів Гези напали на його армію, коли він перебував у Нікеї (нині Ізнік, Туреччина). Родовід

Примітки

Джерела