Соціальна епідеміологія — галузь епідеміології, що вивчає, яким чином соціальні структури, інститути та відносини між людьми впливають на здоров'я населення.Berkman, Lisa F.; Kawachi, Ichiro (2014). "A Historical Framework for Social Epidemiology: Social Determinants of Population Health". In Berkman, Lisa F.; Kawachi, Ichirō; Glymour, M. Maria (eds.). Social Epidemiology. Oxford University Press. pp. 1–16. ISBN 978-0-19-537790-3. Дослідження в цій галузі охоплюють як конкретні характеристики суспільних умов, так і механізми, через які ці умови позначаються на здоров'ї.Krieger, N (2001). "A glossary for social epidemiology". Journal of Epidemiology & Community Health. 55 (10): 693–700. doi:10.1136/jech.55.10.693. PMC 1731785. PMID 11553651.

На відміну від клінічної медицини, яка організована навколо категорій хвороб чи органних систем, соціальна епідеміологія зосереджується на факторах, що визначають здоров'я, — тобто на соціальних детермінантах, а не на самих результатах. Галузь може вивчати будь-які наслідки для здоров'я: хронічні та інфекційні хвороби, психічне здоров'я, клінічні результати лікування та прогноз захворювань.

Предмет дослідження

Соціальні епідеміологи вивчають широкий спектр експозицій:

індивідуальні чинники — бідність, рівень освіти, соціальна ізоляція; контекстуальні чинники — просторова сегрегація, нерівність доходів; соціальна політика — системи соціального захисту, доступ до освіти та зайнятості.Diez-Roux, A. V (1998). "Bringing context back into epidemiology: Variables and fallacies in multilevel analysis". American Journal of Public Health. 88 (2): 216–22. doi:10.2105/ajph.88.2.216. PMC 1508189. PMID 9491010.

Ключовим завданням галузі є розуміння причин нерівності у здоров'ї та пошук стратегій її подолання.

Серед типових дослідницьких питань:

Чому економічна нерівність у передчасній смертності зберігається протягом поколінь, навіть попри зміну конкретних хвороб, що її спричиняють? Чи впливають зміни в соціальній політиці — житловій, трудовій, освітній — на здоров'я людей? Чи умови раннього дитинства непропорційно сильно визначають здоров'я в дорослому віці? Чи впливають хронічний стрес, травма або переживання соціальної несправедливості на здоров'я через біологічні механізми?

Міждисциплінарний характер

Соціальна епідеміологія спирається на методи та теоретичні підходи з багатьох дисциплін. Вона перетинається з економікою, медичною антропологією, медичною соціологією, психологією здоров'я та медичною географією. Проте, якщо суміжні соціальні науки нерідко використовують здоров'я і хворобу для пояснення суспільних явищ, то соціальні епідеміологи навпаки — застосовують соціальні концепції для пояснення закономірностей здоров'я в популяції.

Дослідницькі виклики

До головних методологічних викликів галузі належать:

встановлення причинно-наслідкових зв'язків між соціальними умовами та станом здоров'я;Glymour, M. Maria; Rudolph, Kara E (2016). "Causal inference challenges in social epidemiology: Bias, specificity, and imagination". Social Science & Medicine. 166: 258–265. doi:10.1016/j.socscimed.2016.07.045. PMID 27575286. перевірка теорій захворюваності, зокрема теорії фундаментальних причин;Phelan, Jo C; Link, Bruce G; Tehranifar, Parisa (2010). "Social Conditions as Fundamental Causes of Health Inequalities". Journal of Health and Social Behavior. 51: S28–40. doi:10.1177/0022146510383498. PMID 20943581. перетворення наукових результатів на конкретну політику охорони здоров'я;Avendano, Mauricio; Kawachi, Ichiro (2014). "Why Do Americans Have Shorter Life Expectancy and Worse Health Than Do People in Other High-Income Countries?". Annual Review of Public Health. 35: 307–25. doi:10.1146/annurev-publhealth-032013-182411. PMC 4112220. PMID 24422560. з'ясування прихованих біологічних механізмів між соціальними експозиціями та результатами здоров'я.

Для вирішення останнього завдання запропоновано інтегрувати підходи молекулярної патологічної епідеміології в соціальну епідеміологію.Nishi, A; Milner, DA Jr; Giovannucci, EL; et al. (2016). "Integration of molecular pathology, epidemiology and social science for global precision medicine". Expert Rev Mol Diagn. 16 (1): 11–23. doi:10.1586/14737159.2016.1115346. PMC 4713314. PMID 26636627.

Розвиток галузі

Останніми десятиліттями галузь рухається від простої фіксації нерівності у здоров'ї до визначення конкретних політик, програм та втручань, здатних цю нерівність зменшити. Дослідники Франк Пега та Іціро Кавачі з Гарвардського університету запропонували, що це може призвести до формування нової дисципліни — політичної епідеміології, орієнтованої на виявлення ефективних соціальних інтервенцій для покращення справедливості у здоров'ї.Pega, Frank; Kawachi, Ichiro; Rasanathan, Kumanan; Lundberg, Olle (2013). "Politics, policies and population health". Social Science & Medicine. 93: 176–9. doi:10.1016/j.socscimed.2013.06.007. PMID 23850006.

Соціальна епідеміологія в Україні

Соціальні детермінанти та нерівність у здоров'ї

Дослідження соціальної епідеміології в Україні зосереджені переважно на нерівності у здоров'ї та її соціально-економічних детермінантах. Попри інтенсивний розвиток цього напряму на міжнародному рівні, в Україні він залишається відносно маловивченим.Мазай Д. С., Мальцева К. С. Вплив соціальної нерівності на здоров'я українського населення (за даними масиву European Social Survey, 2012). Наукові записки НаУКМА. Соціологія. 2019. Т. 2. С. 23–34.

Ранні кількісні дослідження зафіксували виражену гендерну, географічну та соціально-економічну нерівність у здоров'ї українців. Зокрема, було встановлено, що жінки в Україні значно частіше оцінюють свій стан здоров'я як поганий порівняно з чоловіками, а мешканці сільської місцевості — порівняно з міськими жителями. Серед ключових незалежних детермінант здоров'я виявилися матеріальне становище та відчуття контролю над власним життям.Gilmore, A. B. C.; McKee, M.; Rose, R. (2002). "Determinants of and inequalities in self-perceived health in Ukraine". Social Science & Medicine. 55 (12): 2177–2188. doi:10.1016/s0277-9536(01)00361-6. PMID 12409131.

Пізніші дослідження підтвердили, що освітній градієнт здоров'я в Україні частково пояснюється матеріальними та поведінковими чинниками. Аналіз даних Українського лонгітюдного моніторингового дослідження (2007) показав, що включення матеріальних факторів — зайнятості та доходу — зменшувало зв'язок між освітою і здоров'ям на 55–64% у чоловіків та 35–47% у жінок. Автори наголошують на необхідності врахування «висхідних» детермінант нерівності, зокрема безробіття та бідності.Platts, L. G.; Gerry, C. J. (2017). "Social inequalities in self-rated health in Ukraine in 2007: the role of psychosocial, material and behavioural factors". European Journal of Public Health. 27 (2): 211–217. doi:10.1093/eurpub/ckw143. PMID 28339514.

Порівняльний аналіз країн Східної Європи засвідчив, що Україна має один з найвищих показників поганого суб'єктивного здоров'я серед усіх соціально-економічних груп населення регіону.Mazhak, I. (2024). "Social Inequalities in Health". In: The Palgrave Handbook of Global Social Problems. Springer. doi:10.1007/978-3-030-68127-2_448-1. Мармот та колеги в огляді ВООЗ для Європейського регіону підкреслили, що для подолання нерівності у здоров'ї необхідні скоординовані дії протягом усього життєвого шляху людини.Marmot, M.; Allen, J.; Bell, R.; et al. (2012). "WHO European review of social determinants of health and the health divide". Lancet. 380 (9846): 1011–1029. doi:10.1016/S0140-6736(12)61228-8. PMID 22964159.

Вплив збройного конфлікту (з 2022 року)

Повномасштабне російське вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року, суттєво загострило соціально-епідеміологічну ситуацію в Україні. Воно спричинило одне з найбільших вимушених переміщень населення в Європі з часів Другої світової війни: понад 6 мільйонів українців виїхали за кордон та понад 6 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.Pandey, A.; Wells, C. R.; Stadnytskyi, V.; et al. (2023). "Disease burden among Ukrainians forcibly displaced by the 2022 Russian invasion". Proceedings of the National Academy of Sciences. 120 (8): e2215424120. doi:10.1073/pnas.2215424120. PMC 9974407. PMID 36780515.

Руйнування системи охорони здоров'я, перебої в епідеміологічному нагляді та переповнені умови проживання збільшили ризики виникнення спалахів інфекційних хвороб — зокрема холери, туберкульозу, кору та ВІЛ/СНІД.Essar, M. Y.; Matiashova, L.; Tsagkaris, C.; et al. (2022). "Infectious diseases amidst a humanitarian crisis in Ukraine: A rising concern". Annals of Medicine and Surgery. 78: 103950. doi:10.1016/j.amsu.2022.103950. PMID 35693102. Серед переміщених осіб було виявлено підвищений рівень захворюваності порівняно з місцевим населенням, а також зростання частоти психічних розладів, зокрема посттравматичного стресового розладу.Levy, B. S.; Sidel, V. W.; Patz, J. A. (2022). "Russia's War in Ukraine — The Devastation of Health and Human Rights". New England Journal of Medicine. 387 (12): 1060–1062. doi:10.1056/NEJMp2207415.

Дослідники наголошують, що збройний конфлікт є потужним соціальним детермінантом здоров'я, який посилює наявну нерівність і створює нові вразливі групи населення, що потребують цільових епідеміологічних та гуманітарних втручань.

Див. також

Епідеміологія Соціальні детермінанти здоров'я Громадське здоров'я Нерівність у здоров'ї Медична соціологія

Примітки

Посилання

Berkman, L. F., Kawachi, I., & Glymour, M. M. (Eds.). (2014). Social Epidemiology (2nd ed.). Oxford University Press. Krieger, N. (2001). A glossary for social epidemiology. Journal of Epidemiology & Community Health, 55(10), 693–700. Marmot, M. (2005). Social determinants of health inequalities. Lancet, 365(9464): 1099–1104. doi:10.1016/S0140-6736(05)71146-6. PMID 15781105.