Костел святого Йосипа і Воздвиження Святого Хреста (Підгірці) — колишній римсько-католицький храм XVIII століття в селі Підгірці Львівської області, одна з найвідоміших сакральних споруд Підгорецького ансамблю. Збудований у 1752—1766 роках за фундацією Вацлава Петра Жевуського як замковий храм. Нині споруда використовується греко-католицькою громадою.

Історія У середині XVIII століття власник Підгорецького замку, великий коронний гетьман Вацлав Петро Жевуський, вирішив включити окремий храм до резиденційно-паркового комплексу в Підгірцях. За даними POLONIKA, проєкти нової споруди виконав архітектор Кароль Романус, а підписаний ним проєкт зберігався в замку до 1939 року.

Водночас питання авторства не є цілком безспірним: у мистецтвознавчій літературі згадувалася також можлива участь Жана Люка де Ту де Сальверта, який мешкав у Підгірцях до 1751 року.

Будівництво храму тривало у 1752—1766 роках. Спочатку споруда виконувала функцію замкової святині, а парафіяльним храмом стала лише 1861 року. Після часткових добудов та оздоблювальних робіт храм був консекрований 1864 року.

Під час Другої світової війни споруда зазнала пошкоджень: 1944 року артилерійський снаряд ушкодив купол, північно-східну стіну та одну зі скульптур. Після війни храм був зачинений; у 1976—1979 роках його реставрували під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського, а 1991 року передали Львівській картинній галереї. У XXI столітті споруда знову використовується як діючий храм греко-католицької громади.

Архітектура Храм збудований з цегли у формі високої ротонди, перекритої куполом; його висота сягає 27 метрів. Головний фасад утворює монументальний колонний портик, увінчаний трикутним фронтоном і скульптурами святих.

Споруда поставлена на осі головної алеї, що веде до замку, і є ключовим елементом просторової композиції ансамблю. У публікації POLONIKA цей прийом описано як мальовничу вісь парк — укріплений палац — костел.

Архітектурні форми храму пов'язують із класицизуючим напрямом римської архітектури XVIII століття. Дослідники вказували, зокрема, на можливі аналогії з базилікою Суперга в Турині та з фасадом базиліки святого Івана на Латерані в Римі. У польській історіографії портик храму характеризують як дуже ранній і важливий приклад класицистичної тенденції в сакральній архітектурі Речі Посполитої.

Оздоблення На портику були встановлені скульптури роботи львівського майстра Себастьяна Фесінгера. Внутрішній живописний декор виконували Лукаш Смужлевич та Антоній Смужлевич; завершення поліхромії датують 1763 роком.

До творців оздоблення храму також належали Шимон Чехович, який виконав для головного вівтаря велике полотно «Свята Родина», столяр Амброжій Пньовський і різьбяр Марцін Твардовський.

Фрескове оздоблення храму належить до найцінніших складових його мистецької спадщини. У публікації POLONIKA підкреслено, що збережені розписи вирізняються високим художнім рівнем, світлою кольоровою гамою та ілюзіоністичною архітектурною системою декору.

Значення Костел святого Йосипа і Воздвиження Святого Хреста є однією з найвизначніших сакральних споруд Підгорецького ансамблю та важливим зразком пізньобарокової архітектури з виразними класицистичними рисами. Його значення визначається не лише архітектурною формою, а й роллю в композиції замково-паркового комплексу, а також збереженням цінного скульптурного й монументального оздоблення XVIII століття.

Примітки