Фелікс Барт (; 21 жовтня 1851, Нідервіза — 22 вересня 1931, Дрезден) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Саксонської армії.

Біографія 29 липня 1870 року вступив у 8-й піхотний полк «Принц Йоганн Георг» № 107 в Лейпцигу. У Французько-прусській війні участі не брав. З 23 жовтня 1878 року — ад'ютант свого полку, з 1 квітня 1881 року — 9-го піхотного полку № 133 в Цвікау, з 24 січня 1883 року — 3-ї піхотної бригади № 47 в Лейпцигу. 27 січня 1886 року перевдений в 2-й гренадерський полк «Імператор Вільгельм, король Прусський» № 101 в Дрездені, з 18 березня — командир роти. 1 квітня 1887 року призначений в саксонський Генштаб в Дрездені й того ж дня відряджений в Генштаб 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Дрездені. В 1888 році відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. 11 грудня 1890 року призначений в Генштаб 2-ї піхотної дивізії № 24 в Лейпцигу, 1 жовтня 1892 року — в Генштаб 1-ї піхотної дивізії № 23 в Дрездені. З 20 вересня 1894 року — командир 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100 в Дрездені, з 24 березня 1897 року — 2-го єгерського батальйону № 13 в Дрездені. З 26 березня 1899 року — начальник Генштабу 12-го (1-го Королівського Саксонського) армійського корпусу в Дрездені. З 19 вересня 1900 року — командир 4-го піхотного полку № 103 в Бауцені. З 4 вересня 1902 року — начальник саксонського Генштабу в Дрездені. З 23 листопада 1905 року — командир 6-ї піхотної бригади № 64 в Дрездені, з 25 березня 1907 року — 4-ї піхотної дивізії № 40 в Хемніці. 23 жовтня 1908 року звільнений у відставку.

ПІсля початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу, проте спочатку не отримав призначення. З 12 жовтня 1915 року — військовий губернатор Лодзі. З 1 грудня 1916 року — інспектор з військової підготовки в штаб-квартирі Польських збройних сил у Варшаві. З 1917 року, під керівництвом генерал-полковника Ганса фон Безелера, Барт допомагав розбудовувати польські збройні сили у Варшаві та позитивно впливав на підготовку та оснащення. У 1918 році його замінив польський генерал Генрик Мінкевич, і він повернувся до Німеччини, де 20 жовтня був призначений в Саксонське військове міністерство в Дрездені. 21 січня 1920 року остаточно звільнений у відставку.

Він був членом Дрезденського географічного товариства. Барт, який був одружений з Анною Фрідою Шеффер (1859–1919), помер у Дрездені в 1931 році та був похований на Північному цвинтарі.

Звання

Фенріх портупеї запасу (29 липня 1870) Фенріх портупеї (1 лютого 1872) Другий лейтенант (21 грудня 1872) Перший лейтенант (23 жовтня 1878) Гауптман (18 березня 1886) Майор (16 вересня 1891) Оберстлейтенант (12 вересня 1896) Оберст (26 березня 1899) Генерал-майор (27 січня 1903) Генерал-лейтенант (25 березня 1907; патент від 6 жовтня 1906) Генерал піхоти запасу (21 травня 1917)

Нагороди

Почесний хрест (Ройсс) 3-го класу (8 червня 1887) Орден Філіппа Великодушного, лицарський хрест 1-го класу з короною (4 травня 1892) Орден Меча, лицарський хрест 1-го класу (Шведсько-норвезька унія; 8 червня 1893) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (20 жовтня 1893) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (15 вересня 1896) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (21 квітня 1897) командорський хрест 2-го класу (23 травня 1905) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (22 грудня 1900) командорський хрест 1-го класу (24 травня 1907) великий хрест (23 жовтня 1908) Орден Червоного орла 2-го класу (24 вересня 1903) Орден Білого Сокола, командорський хрест 1-го класу (24 вересня 1903) Орден Леопольда I, великий офіцерський хрест (Бельгія; 21 грудня 1904) Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 1-го класу (12 грудня 1906) Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина; до 21 грудня 1907) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою (29 лютого 1908)

Посилання

Барт на сайті The Prussian Machine.