Чучка Павло Павлович

Павло́ Па́влович Чу́чка (22 лютого 1928, с. Баранинці, нині Ужгородського району Закарпатської області — 10 грудня 2016) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1971). Професор (1971). Заслужений діяч науки і техніки України (1993).

Життєпис

Павло Павлович Чучка народився 22 лютого 1928 року в селі Баранинці (Чехословаччина, нині Ужгородського району Закарпатської області, Україна).

Початкову освіту здобув у рідному селі, а середню — в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. 1952 року закінчив Ужгородський університет.

Один рік учителював у середній школі. Потім навчався в аспірантурі Київського університету.

Кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода» захистив 1959 року, а докторську «Антропонімія Закарпаття» — 1970 року. Обидві дисертації захистив у Києві.

Від 1954 року — викладач Ужгородського університету. Від 1976 року — завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства. Від 1996 року — завідувач кафедри словацької філології. Упродовж 51 року роботи в університеті Чучка підготував і вів заняття з 20 програмових навчальних дисциплін з українського, словацького, слов'янського та загального мовознавства.

Упродовж 20 років Чучка працював завідувачем кафедри, двічі доручали йому працювати деканом філологічного факультету, упродовж двох каденцій в університеті очолював Учену раду з української мови та історії України. Під його науковим керівництвом 15 аспірантів захистили кандидатські, а два докторанти при його наукових консультаціях — докторські дисертації. Нині всі вони працюють у різних вишах України, Словаччини та Хорватії.

Помер 10 грудня 2016 року.

Наукова діяльність

Павло Чучка досліджував українські говірки, сучасну та історичну ономастику, мову пам'яток, контакти української мови з її сусідами. Основні праці: «Вступ до слов'янської філології» (1968), «Антропонімія Закарпаття» (1970).

Співавтор праці «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983).

Один з укладачів і редакторів «Угорсько-українського словника» (1960).

Співавтор кількох підручників з української мови для шкіл з угорською мовою навчання.

Найбільше наукове дослідження професора Чучки — монографія «Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник» обсягом у 740 сторінок. Словник охоплює і пояснює близько 12 тисяч прізвищ корінних закарпатців, їх правопис, вимову і відмінювання, головне — географію, історію та етимологію кожного з них.

Видання Чучка П. П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. — Львів: Світ, 2005. — 705 с. + XLVIII с. ISBN 966-603-279-1. Чучка П. П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — 428 с. ISBN 978-617-596-041-7. Чучка П. П. Словотвір українських андронімів // Питання словотвору. — К., 1979. Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття.

Нагороди Орден «За інтелектуальну відвагу» (2005)

Література

Горпинич В. О. Чучка Павло Павлович // //  — С. 798—799. Олександр Гаврош. Професор Павло Чучка видав 700-сторінкову «Антропонімію Закарпаття» Олександр Гаврош. Що в імені твоєму? Покликання: біобібліогр. покажч. : До 90-річчя від дня народж. П. П. Чучки / [уклад. Л. О. Мельник та ін. ]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2018. — 224 с. — ISBN 617-531-175-2.