Па́улу Лемі́нскі Фі́лью (;) — бразильський письменник, перекладач, громадський діяч. Займався літературною критикою, журналістикою, був професійним дзюдоїстом. Його творчість відзначається авангардизмом й , інтенсивним використанням каламбурів, жартів і сленгу. Писав фігурні вірші, а також коротку ліричну поезію, натхнену хайку. Володів французькою, англійською, іспанською, японською, латинською і грецькою мовою.
Життєпис Паулу Лемінскі народився в Куритибі, штат Парана, 1944 року. Батько Паулу, Паулу Лемінскі – старший, був етнічним поляком, а мати, Ауреа Перейра Мендес, мала португальські, афробразильські й індіанські корені. У чотирнадцятирічному віці вчився в сан-паульському протягом року. Там Лемінскі вивчав латину, теологію, філософію і класичну літературу. Лемінскі хотів стати монахом, наперекір бажанням батька, котрий прагнув, аби син пішов його солдатськими слідами. У 19 років Паулу остаточно відмовився від релігійної професії.
Під час Першого Конгресу бразильської експериментальної поезії у Бело-Оризонті, Мінас-Жерайс, Лемінскі зустрів , який став його добрим другом і суттєво вплинув на його творчість.
1964 року Лемінскі опублікував свої перші вірші у мистецькому журналі «Інвенсан» ( — винахід, відкриття), який заснував його брат Аугусту разом з й Аролду ді Кампусом. У 1965-му Паулу, попри те, що не здобував вищої освіти, став учителем історії та художнього письма. Спосіб учителювання, який використовував Лемінскі, сильно прославив його в Куритибі. Про свій досвід як учителя Паулу написав книгу «Catatau».
У 1970 публікувався в різноманітних журналах, зокрема Qorpo Estranho, Muda Código і Raposa. Наприкінці 1970-х Лемінскі, разом зі своєю дружиною , писав сюжети для еротичних коміксів, які публікувалися у куритибському видавництві «Ґрафіпар». Іллюстрації до них малювали , , та інші.
В останні роки, разом з Руїз, працював над поетичною збіркою «La vie en close» (з французької — Життя в ув'язненні), яку було видано після його смерті 1991 року.
Помер 7 червня 1989 від цирозу печінки, що мучив його роками.
Громадянська позиція Лемінскі був троцькістом і діяв спільно з «Організацією соціалістів-інтернаціоналістів» (), що працювала підпільно в умовах військової диктатури. У вірші, присвяченому організації «Лібелу» (), сформованою в Університеті Сан-Паулу для протидії диктатурі, Лемінскі написав, що троцькісти «були тими, кого не зіпсувала влада» ().
Приватне життя 1963 року Лемінскі одружився з Нейвою Марією ді Соузою, . 1968-го пара розійшлася.
У 1968 Лемінску одружився вдруге, цього разу з поетесою . Вони мали трьох дітей: Міґеля Анґелу (що передчасно помер від лімфоми), Аурею Алісі й Естрелу Лемінскі — поетесу, художницю й музику. У 1988 році, після 20 років шлюбу, Лемінскі й Руїз розлучилися.
Примітки
Посилання
Fundação Paulo Leminski pauloleminski.com leminski.com.br KAMIQUASE: PAULO LEMINSKI Leminskanções, Estrela Ruiz