Барон Георг фон Вагнер (; 2 квітня 1810, Дрезден — 9 грудня 1888, Дрезден) — німецький воєначальник, генерал-майор Саксонської армії.

Біографія Барон фон Вагнер походив із саксонської родини державних службовців і юристів, яка була підвищена до імперського дворянства разом із його дідом Андреасом фон Вагнером 25 вересня 1790 року. Син Андреаса, батько Георга, Томас фон Вагнер, отримав титул барона в 1812 році. Через шлюб його батька в 1794 році з Амалією фон Мантойффель (донька Крістофа Фрідріха фон Міхлендорфа, барона фон Мантойффеля), народилося дев'ятеро дітей, у тому числі Георг, оберст Йоганнес фон Вагнер, головний лісничий Карл фон Вагнер (батько Карла фон Вагнера), Йоганна (одружена з Августом фон Мантойффелем) і головний податковий інспектор Томас фон Вагнер (батько Йоганнеса Андреаса фон Вагнера).

Георг фон Вагнер розпочав свою військову кар'єру кадетом Саксонської кадетської школи в 1823 році та був призначений юнкером портупеї в 1829 році. Того ж року його було підвищено до лейтенанта 2-го лінійного піхотного полку. Після багатьох років служби в полку 25 березня 1837 року його перевели до 3-го стрілецького батальйону з одночасним підвищенням до оберлейтенанта. 1 травня 1843 року його призначили ад'ютантом батальйону, а на цій посаді 28 вересня 1848 року було підвищено до гауптмана. У новому 1849 році він вступив до 2-го батальйону в Лейпцигу, де командував 2-ю ротою. У цей період він брав участь у штурмі укріплень Діббьоля. Наприкінці 1853 року його було підвищено до майора, а 1 квітня 1854 року переведено до 3-го піхотного батальйону. У 1859 році він став командиром 7-го піхотного батальйону, 29 вересня 1861 року підвищено до оберстлейтенанта, а згодом став командиром 4-го єгерського батальйону. У 1865 році його підвищено до оберста, а також він став командиром Лейпцизької єгерської бригади, після чого він брав участь у війні проти Пруссії та воював у Богемії. Після поразки Королівства Саксонія та подальшої реорганізації Саксонської армії фон Вагнера 16 червня 1867 року було призначено командиром 4-ї піхотної бригади № 48 (2-ї Королівської саксонської дивізії) з одночасним підвищенням до генерал-майора. Після затвердження його відставки, 7 квітня 1869 року його було внесено до резервного списку з пенсією та дозволом носити генеральську форму зі знаком відставного офіцера.

Після початку війни проти Франції Георга фон Вагнера було реактивовано та спочатку призначено командиром 4-ї окупаційної бригади. 26 липня 1870 року він змінив Густава Ервіна Нергоффа фон Гольдерберга на посаді командувача Лейпцизького гарнізонного командування. 16 вересня того ж року він передав командування гарнізоном капітану Адольфу Максиміліану Верлорену.

Сім'я Георг фон Вагнер одружився з Матильдою Бекер (17 липня 1815, Магдебург — 17 квітня 1879, Дрезден) 9 лютого 1852 року в Дрездені. У подружжя народився син, Георг фон Вагнер, який згодом став саксонським генерал-майором, та дочка.

Нагороди

Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 2-го класу

Примітки