Барон Карл Фердинанд фон Ліндеман (; 17 грудня 1856, Дрезден — 8 грудня 1915, Дрезден) — німецький воєначальник, генерал кінноти Саксонської армії.
Біографія 31 жовтня 1876 року вступив в 1-й гусарський полк № 18 в Дрездені, з 1881 року — полковий ад'ютант. З 1 жовтня 1885 по 1 жовтня 1888 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся в свій полк. З 11 грудня 1890 року — ад'ютант 2-ї кавалерійської бригади № 25 в Лейпцигу. 28 квітня 1891 року відряджений до принца Фрідріха Августа як його особистий ад'ютант, 16 вересня 1891 року затверджений на посаді. 18 вересня 1893 року переведений в саксонський Генштаб в Дрездені й того ж дня був відряджений у прусський Великий Генштаб у Берліні. З 18 липня 1895 року — командир ескадрону 2-го гусарського полку № 19 у Гріммі. 22 вересня 1897 року знову переведений в саксонський Генштаб і того ж дня був відряджений в 3-ю піхотну дивізію № 32 в Дрездені як 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу). З 1 квітня 1899 року — 1-й офіцер, з 22 березня 1902 року — тимчасовий начальник, з 3 серпня 1903 року — начальник Генштабу 19-го (2-го Королівсьвого Саксонського) армійського корпусу в Лейпцигу. З 20 вересня 1904 року — командир 1-го гусарського полку «Король Альберт» № 18 в Дрездені. З 11 грудня 1906 року — начальник саксонського Генштабу. З 23 вересня 1911 року — командир 1-ї кавалерійської бригади № 23 в Дрезедні, одночасно виконувач обов'язків директора Сансонської академії військових вершників в Дрездені.
З 13 вересня 1912 року — командир 1-ї піхотної дивізії № 23 в Лейпцигу. Після початку Першої світової війни він та його підрозділ вирушили на фронт і відзначилися на Західному фронті. У битві при Дінані він відкрив переправу через річку Маас, а в битві при Бертонкурі — переправу через річку Ена в Ретелі. Він також довів свою спроможність у битві на Марні, проте 14 липня 1915 року, після того, як його прохання про вихід у відставку через хворобу, було схвалено, він вийшов у відставку.
Звання
Фенріх портупеї (31 жовтня 1876) Другий лейтенант (21 грудня 1877; патент від 21 грудня 1875) Перший лейтенант (17 липня 1884) Ротмістр запасу (23 жовтня 1890) Ротмістр запасу (11 грудня 1890; патент від 23 жовтня 1890) Майор без патенту (22 вересня 1897; патент від 17 квітня 1898) Оберстлейтенант (3 серпня 1903) Оберст (23 вересня 1905) Генерал-майор без патенту (21 вересня 1909; отримав патент 22 березня 1910) Генерал-лейтенант (13 вересня 1912; патент від 23 квітня 1912) Генерал кінноти запасу (14 липня 1915)
Нагороди
Орден «За військові заслуги» (Тоскана), офіцерський хрест (1 серпня 1891) Орден Залізної корони 3-го класу (Австро-Угорщина; 1891) Орден дому Саксен-Ернестіне лицарський хрест 1-го класу (23 лютого 1892) командорський хрест 2-го класу (1904) командорський хрест 1-го класу (27 січня 1910) великий хрест (8 лютого 1913) Орден Червоного орла 4-го класу (26 червня 1893) Орден Святого Йоанна (Бранденбург) почесний лицар (29 жовтня 1898) лицар справедливості (12 липня 1910) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (6 квітня 1901) Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (20 квітня 1901) офіцерський хрест (1904) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1910) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (1903) командорський хрест 2-го класу (23 травня 1912) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (24 вересня 1903) 2-го класу (30 вересня 1909) зірка до ордена 2-го класу (19 вересня 1912) Орден Бертольда I, командорський хрест 2-го класу (17 квітня 1909) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (15 жовтня 1914)
Посилання
Ліндеман на сайті The Prussian Machine.