Поведінкова сучасність () — сукупність когнітивних, соціальних і культурних характеристик, що відрізняють сучасну людину від інших гомінінів.
Поведінкова сучасність — це сукупність поведінкових та когнітивних рис, пов'язаних з людьми (Homo sapiens), що відображають такі здібності, як абстрактне та символічне мислення, глибина планування, кумулятивна культура та складне соціальне навчання.Sterelny, Kim (2011). From hominins to humans: how sapiens became behaviourally modern. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 366(1567): 1040–1049. doi:10.1098/rstb.2010.0300. PMC3048993. PMID 21270040. Ці риси часто виводяться археологічними даними через такі докази, як символічні артефакти (наприклад, мистецтво, орнаменти), ритуалізована поведінка, музика та танець, складні стратегії полювання та передові кам'яні технології, такі як виробництво клинків.D'Errico, F., & Stringer, C. (2011). "Evolution, revolution or saltation scenario for the emergence of modern cultures?" Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 366(1567), 1060–1069. doi:10.1098/rstb.2010.0340. PMID 21270042.Cieri, R. L., Churchill, S. E., Franciscus, R. G., Tan, J., & Hare, B. (2014). Craniofacial feminization, social tolerance, and the origins of behavioral modernity. Current Anthropology, 55(S9), S1–S13. doi:10.1086/677661. Замість того, щоб представляти абсолютну межу між Homo sapiens та іншими гомінінами, поведінкова сучасність все частіше розуміється як мозаїка рис, що виникали поступово та проявлялися по-різному в часі та в різних популяціях.
Поняття використовується в антропології, археології та палеоантропології для позначення появи складних форм поведінки, пов’язаних із символічним мисленням, мовою та кумулятивною культурою.
Загальний опис Більшість вчених сходяться на думці, що до елементів сучасної поведінки людини відносяться абстрактне мислення, глибина планування, мікролітична техніка, техніка ріжучих і кістяних знарядь , спеціалізоване полювання, полювання на велику дичину, використання водних ресурсів, розширення ареалів, торгівля на прикрас, такі елементи культури, як музика та танці), систематична обробка та використання пігментів.
В основі цих моделей поведінки та технологічних інновацій лежать когнітивні та культурні основи, експериментально та етнографічно задокументовані еволюційними та культурними антропологами. Ці універсальні людські патерни включають кумулятивну культурну адаптацію, соціальні норми, мову, і навіть велику взаємодопомогу та співробітництво поза близького кола родственников.
У рамках еволюційної антропології та суміжних дисциплін стверджується, що розвиток цих сучасних поведінкових рис у поєднанні з кліматичними умовами останньої льодовикової епохи та максимуму останнього зледеніння, що викликали ефект «пляшкового шийки», сприяло еволюційному успіху Homo sapiens у всьому світі в порівнянні з неа людей.
Продовжуються суперечки у тому, були ранні анатомічно сучасні люди й поведінково сучасними. Запропоновано велику кількість моделей еволюції поведінкової сучасності. Ці підходи, як правило, поділяються на два напрями: когнітивні та градуалістські. Модель пізнього верхнього палеоліту передбачає, що сучасна поведінка людини виникла в результаті когнітивних і генетичних змін в Африці приблизно 40 000-50 000 років тому, приблизно в той же час, коли відбувалися міграції з Африки, що призвело до поширення сучасних людей по всьому світу.
Згідно з іншими моделями, сучасна поведінка людини могла формуватися поступово, а археологічні свідчення такої поведінки простежуються лише у зв'язку з демографічними змінами чи змінами, пов'язаними з життєзабезпеченням. Багато хто наводить свідчення більш ранньої сучасної поведінки (як мінімум 150 000-75 000 років тому, а можливо, і раніше), в рамках африканського середнього кам'яного віку . Відомі прихильники градуалізму антропологи Саллі Макбріарті та Елісон С. Брукс заперечували європоцентричні моделі, вважаючи, що більш істотні зміни відбулися в африканському середньому кам'яному столітті, хоча цю модель складніше обґрунтувати через меншу кількість знахідок для більш давніх епох.
Див також Теорія мотивації соціального вивчення
Інтернет-ресурси Steven Mithen (1999), The Prehistory of the Mind: The Cognitive Origins of Art, Religion and Science, Thames & Hudson, . Artifacts in Africa Suggest An Earlier Modern Human Tools point to African origin for human behaviour Key Human Traits Tied to Shellfish Remains, nytimes 2007/10/18 "Python Cave" Reveals Oldest Human Ritual, Scientists Suggest Human Timeline (Interactive) – Smithsonian, National Museum of Natural History (August 2016). Примітки