Річард Брайт (28 вересня 1789 — 16 грудня 1858) —був англійським лікарем і одним із піонерів у дослідженні захворювань нирок. Він відомий своїм описом хвороби Брайта.

Біографія Річард Брайт народився у Брістолі, уграфстві Глостершир.Був третім сином Сари та Річарда Брайта-старшого, багатого купця та банкіра. Батько розділяв свій інтерес до науки із своїм сином, заохочуючи його розглядати її як майбутню кар'єру. У 1808 році Річард вступив до Единбурзького університету для вивчення філософії, економіки та математики, але наступного року перейшов до вивчення медицини. У 1810 році він супроводжував сера Джорджа Маккензі у літній експедиції до Ісландії, де проводив натуралістичні дослідження. Потім Брайт продовжив навчатися медицині в лікарні Гая в Лондоні, а у вересні 1813 року повернувся до Единбурга для отримання ступеня доктора медицини . Його дисертація називалася «De erysipelate contagioso» ( Про контагіозну бешиху ).

Протягом 1820 — 1830-х років Брайт працював у лікарні Гая, викладаючи, практикуючи та досліджуючи медицину. Там він працював разом із двома іншими відомими піонерами медицини — Томасом Аддісоном і Томасом Годжкіним . Його дослідження причин і симптомів захворювань нирок призвели до виявлення ним того, що стало відомим як хвороба Брайта . За це його вважають « батьком нефрології». У 1821 році його обрали членом Королівського товариства. У 1836 році Річард Брайт дав один з перших описів змін кровоносних судин , що виникають внаслідок підвищення артеріального тиску.У 1837 році він був президентом Королівського медичного та хірургічного товариства.

Річард Брайт мав особливу прихильність до Угорщини. В 1815 році жив у замку Фештетичів у Кестхеї, де є велика табличка: «На згадку про англійського лікаря, вченого та мандрівника, який був одним із піонерів у точному описі озера Балатон ».

У 1837 році він читав лекції Люмлея на тему «Розлади мозку» та лекції Гульстона на тему «Функція черевних органів» у Королівському коледжі лікарів.

Смерть 11 грудня 1858 року Річард Брайт сильно захворів через ускладнення хвороби серця та не зміг одужати. Він помер у Лондоні у віці 69 років, був похований на кладовищі Кенсал-Грін . Меморіал на його честь знаходиться у церкві Святого Джеймса на Пікаділлі .

У Брайта було двоє синів. Молодший також став лікарем; старший, Джеймс Франк Брайт був істориком.

Культурні посилання

Коли його запитали, чи був він коли-небудь серйозно хворий, С. Дж. Перельман пожартував: «Ну так. У мене була хвороба Брайта. І в нього була моя».

Він жив за адресою Севіл-Роу, 11, Лондон, про що зараз встановлена меморіальна синя табличка. За цією адресою знімали кравецьку майстерню у фільмах Kingsman, і табличку можна побачити зовні.

Художнє визнання Бюст Річарда Брайта зберігається у Королівському коледжі лікарів Единбурга .

Див. також

Томас Аддісон (Thomas Addison ,1795 – 1860) Вільям Боумен Роберт Крістісон (Sir Robert Christison, 1st Baronet) Фрідріх фон Фреріхс П’єр Раєр (Pierre Rayer)

Посилання