Sabel проти Puma (1997 року) C-251/95 — рішення Європейського Суду Справедливості, яке роз'яснило значення поняття «» у справах про порушення прав на торговельну марку.Gielen, Charles (1998). A Benelux perspective: Sabel v Puma. European Intellectual Property Review. 20 (3): 3 — через Westlaw Edge UK. Ключовим моментом цього рішення було те, що ймовірність асоціації не є тотожною ймовірності виникнення плутанини і не є достатньою для висновку про таку ймовірність.Velu, Sylviane (2000). La Loi Uniforme Benelux sur les Marques après l'arrêt Sabel/Puma de la Cour de Justice des Communautés européennes. Revue de Droit Commercial Belge: 9.Carboni, Anna (1998). Confusion clarified: Sabel BV v Puma AG. European Intellectual Property Review. 20 (3): 3 — через Westlaw Edge UK.Wing, Mark; Elsmore, Matthew (Вересень 1998). Sabel v. Puma - confusion is king. Journal of Business Law. Sep: 10 — через Westlaw Edge UK.
Факти Нідерландська компанія Sabel спробувала подати заявку на реєстрацію фігуративної торгової марки в німецькому реєстрі торгових марок. Марка містила слово «SABEL» та зображення стрибаючої кішки. Німецька компанія Puma подала заперечення проти реєстрації цієї марки на тій підставі, що вона мала раніше зареєстровану марку, також із зображенням стрибаючої кішки, для аналогічних товарів.
вважало, що між двома знаками немає подібності, і відхилило заперечення. Тому Puma подала апеляцію до , який постановив, що між двома знаками існує подібність. Згодом Sabel подала апеляцію до Bundesgerichtshof з вимогою скасувати рішення про відхилення її заявки.
Федеральний суд попередньо вважав, що ймовірність плутанини відсутня. Однак він все ще просив роз'яснити неоднозначне формулювання статті 4(1)(b) Директиви 89/104/ЄЕС (тепер Директива про торговельні марки), в якій зазначається, що «ймовірність плутанини з боку громадськості [...] включає ймовірність асоціації з попередньою торговельною маркою».
Таким чином, Федеральний суд зупинив провадження та вирішив передати Суду ЄС таке питання для ухвалення попереднього рішення:«Щодо тлумачення статті 4(1)(b) Першої Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про зближення законодавства держав-членів щодо торговельних марок, чи достатньо для встановлення ймовірності плутанини між знаком, що складається з тексту та зображення, та знаком, що складається лише із зображення, який зареєстрований для ідентичних та подібних товарів і не є особливо відомим громадськості, того, що ці два знаки збігаються за своїм семантичним змістом (у цьому випадку, кіт, що стрибає)? Яке значення має в цьому зв'язку формулювання Директиви, згідно з яким ймовірність плутанини включає ймовірність того, що знак може бути пов'язаний з попереднім знаком?»Стаття 4(1)(b) Директиви визначає підстави, за яких може бути відмовлено в реєстрації знака або за яких зареєстровані знаки можуть бути визнані недійсними.
Судове рішення Суд починає з викладу деяких положень Директиви та зазначає, що «ймовірність асоціації» була включена до статті 4(1)(b) на прохання країн Бенілюксу для кращого узгодження з їхнім та практикою щодо товарних знаків. У цьому контексті ймовірність асоціації у вузькому сенсі означає, що «публіка вважає знак подібним до знака, і сприйняття знака викликає спогад про знак, хоча ці два поняття не змішуються».
Відповідно до висновку Генерального адвоката, Суд вирішив, що ймовірність асоціації не є достатньою і не може розглядатися як альтернатива ймовірності плутанини.
Значення Окрім ключового роз'яснення щодо ймовірності плутанини та ймовірності асоціації, це рішення також надає важливі вказівки щодо критеріїв оцінки ймовірності плутанини між двома знаками:
Тому ймовірність плутанини повинна оцінюватися в цілому, враховуючи всі фактори, що стосуються обставин справи. Ця загальна оцінка повинна ґрунтуватися на загальному враженні, яке справляють марки, з урахуванням їхніх відмінних та домінуючих компонентів, оскільки пересічний споживач зазвичай сприймає марку як єдине ціле і не аналізує її різні деталі. Чим більш відмітною є попередня марка, тим вища ймовірність сплутаності. Але якщо ця попередня марка не є особливо відомою публіці та складається з зображення з невеликим творчим змістом, сам факт концептуальної схожості двох марок недостатній для виникнення ймовірності сплутаності.
Ця справа стала першим свідченням нової практики Суду, де він встановив, що захист права ЄС щодо торговельних марок виходить за межі його основної функції – функції походження.
Примітки