Інтернет у Європейському Союзі — інфраструктура зв'язку, котра побудована на основі складових інфраструктури держав-членів і регулюється законодавством ЄС щодо конфіденційності даних, а також вільних і відкритих мас-медіа.
Інфраструктура
Wi-Fi бокси Сервери та дата-центри Точки обміну трафіком (IXP) Базові станції мобільного зв'язку 4G/5G Системи доменних імен (DNS) Контент-мережі (CDN) Кабелі, мідні до оптоволоконних Електромагнітні сигнали Транснаціональні лінії
Регулювання
Директива 2018/1972 про Кодекс електронних комунікацій, статті 3-17, 61-84 Директива про доступ 2002/19/ЄС, статті 3-6 та Додаток I Директива 2015/1535 про інформаційне суспільство, Додаток I Директива 2000/31/ЄС про електронну комерцію, статті 1, 3, 14-15 ( Загальний регламент про захист даних 2016/679, статті 4(11), 5-8, 13-17 Регламент про мережевий нейтралітет 2015/2120, стаття 3(3) Регламент (ЄС) № 531/2012 про роумінг, статті 7-8
Швидкість Європейський Союз зобов'язується, що всі домогосподарства матимуть швидкість інтернету в 100 Мбіт/с у 2025 році та 1000 Мбіт/с не раніше 2030 року.
Див. також
Право Європейського Союзу Історія Інтернету Комутація пакетів