Франческа Доннер (), при народженні Франциска Марія Барбара Доннер ( ; 15 липня 1900 — 19 березня 1992) — перша перша леді Південної Кореї з 1948 по 1960 рік, у шлюбі з Лі Син Маном, першим президентом Республіки Корея.
Ім'я У її свідоцтві про народження зазначено, що її звати Франциска Доннер. Пізніше вона використовувала італійське написання свого імені, Франческа (), навіть в офіційних документах. Цей варіант її імені використовується в усіх її південнокорейських документах (включно з паспортом)Yi Sun-ae 이순애 [Soonae Lee-Fink], Peurancheseuka Ri Seutori 프란체스카 리 스토리 [The story of Francesca Rhee] (Seoul: Raendeom Hauseu Jungang 랜덤하우스중앙 [Random House JoongAng], 2005), cover. (.).
Біографія
Ранні роки Франциска Марія Барбара Доннер народилася в муніципалітеті Інцерсдорф, передмісті австрійської столиці Відня, в родині виробника газованих напоїв. Вона була дочкою Франциски Герхартль та Рудольфа Доннера. Після закінчення школи в місцевому монастирі вона вступила до Віденського університету, де здобула докторський ступінь з мов.
Її батько, який не мав синів, хотів, щоб його розумна молодша дочка успадкувала сімейний бізнес; виконуючи його бажання, вона поїхала до Англії, щоб вивчати англійську мову та вільно володіла цією мовою. Пізніше, у 1920 році, вона одружилася з німецьким автогонщиком Гельмутом Берепом, але вони розлучилися через три роки.
Отримавши спадщину після смерті батька, Франциска деякий час подорожувала. Вона оселилася в Женеві, де отримала посаду перекладачки та дипломата нижчого рівня в Лізі Націй.
У 1933 році Доннер познайомилася з 58-річним корейським політиком у вигнанні Лі Син Маном у готелі Женеви. У той час Лі жив у США і перебував у Женеві, шукаючи підтримки Ліги Націй для руху за незалежність Кореї. Попри різницю у віці, Франциска та Лі знайшли спільну мову. Невдовзі Лі відвідав її в Австрії та зробив їй пропозицію. Доннер поїхала за ним до США, і шлюб відбувся в 1934 році в Нью-ЙоркуYi Sun-ae, Peurancheseuka Ri Seutori (Seoul: Raendeom Hauseu Jungang, 2005).. Це був другий шлюб для них обох.
Кар'єра
Доннер з чоловіком провела перші роки разом у Нью-Йорку та Вашингтоні, округ Колумбія, перш ніж переїхати на Гаваї, де була велика політично активна корейська діаспора. Чоловік був лідером корейського уряду у вигнанні. Франциска працювала його секретаркою та асистенткою, особливо під час підготовки його книги «Японія зсередини» (, 1940)
Після капітуляції Японії в жовтні 1945 року, чоловік повернувся до Кореї за підтримки уряду США, а Доннер послідувала за ним через кілька місяців.
3 березня 1948 року він був обраний першим президентом Республіки Корея, посаду, яку він обіймав до 1960 року. Франциска Доннер була першою леді країни з 1948 по 1960 рік, ставши першою першою леді новоствореної Республіки Корея. Вона відвідувала майже всі публічні заходи свого чоловіка.
Переобрання чоловіка у 1960 році було затьмарене очевидними фальсифікаціями. 85-річний президент також демонстрував ознаки старечого слабоумства. Після масових заворушень через результати виборів, які переросли у Квітневу революцію, він був змушений знову втекти у вигнання на Гаваї. Франциска пішла за ним, піклуючись про нього навіть після того, як інсульт залишив його безмовним. Вона залишалася поруч з чоловіком до його смерті 19 липня 1965 року, коли повернулася до Австрії, яку покинула понад 30 років тому.
Пізніші роки Провівши п'ять років в Австрії, Доннер повернулася до Кореї в 1970 році. З 1970 по 1992 рік вона жила в Сеулі, в резиденції , колишньому будинку Син Мана Лі, зі своїм усиновленим сином та його родиною. Усиновлення було оформлено незадовго до смерті чоловіка на Гаваях; у Франциски не було власних біологічних дітей. Сьогодні Ліхваджан перетворено на будинок-музей.
Як вдова президента, Доннер вела досить відокремлений спосіб життя, демонструючи глибоку прихильність до корейської культури: вона майже завжди носила традиційний корейський одяг, готувала та їла переважно корейську їжу. У неї не було слуги, вона сама вела домашнє господарство. Вона рідко виходила з дому, лише по п'ятницях відвідуючи цвинтар, щоб помолитися на могилі чоловіка.
Політична спадщина її чоловіка досі гаряче обговорюється в корейському суспільстві. Репутація Франчески Доннер у корейському суспільстві практично бездоганна; вона залишається дуже популярною.
Вона померла 19 березня 1992 року в Сеулі. Після похорону в Першій методистській церкві Чондон у Сеулі 23 березня її поховали поруч із могилою її чоловіка на Сеульському національному кладовищі в районі Донджак-дон.
Вшанування У 2012 році на її честь було названо алею Франциски-Доннер-Лі () у Донаупарку у віденському районі Донауштадт..
Примітки