Служебник і Требник архієрейський 1632 — визначна рукописна пам'ятка української релігійної книжкової культури XVII ст., зразок українського барокового мистецтва, створена у 1632 р. у Львові за замовленням шляхтича Івана Боярського за друкованим оригіналом богослужебного Служебника і Требника, укладеним видатним письменником, богословом, політичним та релігійним українським діячем XVII ст. митрополитом київським Петром Могилою. Книга згодом тривалий час перебувала у власності митрополита Петра і була ним передана Софійському собору у Києві.

Нині книга зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у зібранні рукописів бібліотеки Софійського соборуНаціональна бібліотека України. Інститут рукопису. Фонд 312, од. зб. 60.

Історія створення Служебник і Требник архієрейський є списком друкованого видання Служебника 1629 р., створеного Петром Могилою. Однією з сторін діяльності митрополита була робота з виправлення, упорядкування та уніфікації книг богослужебної практики. Служебник (також Літургіаріон, Pontifical у католицькому богослужінні), який містить порядок богослужіння трьох літургій, основні таїнства та чини, котрі править у церкви архієрей, був представлений на київському помісному соборі 1629 р., ухвалений тодішнім митрополитом Іовом Борецьким та надрукований у 1629 р. Пізніше, у 1639 р., вийшло друге видання Служебника,  яке зазнало деяких доповнень. Протягом двох століть цією книгою разом з відомим Требником Петра Могили 1646 р. користувалося православне духовенство Речи Посполитої, а згодом, Російської імперії.

Рукопис створений у Львові переписувачем Лаврентієм Яцковичем на замовлення львівського дворянина Івана Боярського у 1632 р.Александрович В., Мицько І. Архієрейський Служебник і Требник Івана Боярського. Нова інтерпретація рукописного кодексу 1632 року // Пам'ятки України. № 1–6. 1993. С. 83–84., про що вказано на титульному аркуші. Згодом книга опинилася у Петра Могили, про що замовник згадав у своєму заповіті, складеному 7 грудня 1633 р.: «Його милість Петро Могила взяв від мене писаний і добре споряджений великим коштом і працею Понтифікал мій руський позиченим способом — то й прошу, аби їх милості панове виконавці від його милості відібрали і паніматці віддали»Центральний державний  історичний архів України в м. Львові. Ф. 9. Оп. 1.Спр. 118,арк 1465; спр. 384,арк. 1399. Вірогідно, передача книги відбулася у квітні 1633 р. під час перебування у Львові Петра Могили з приводу його висвячення там на митрополита 24–27 квітня 1633 р. Вже у Києві Петро Могила замовив для рукопису нову оправу зі своїм гербом і передав його до Софійського собору, можливо, з приводу відбудови Софійського собору у 1643 р. та відкриття при ньому чоловічого монастиря. Про перебування книги у соборі свідчать два власницьких записи XVII та XIX ст. Рукопис зберігався у різниці собору до 1932 р., коли у зв'язку з  передачею державі монастирських фондів він надійшов у Всенародну бібліотеку України (нині — НБУВ) разом з книгами із збірки Софійського соборуАкт передачі збірки Софійського собору 10.06.1931 р. Архів Інституту рукопису НБУВ. Опис 1, № 42, С. 77–79.

Опис рукопису За сучасною фоліацією у кодексі 269 арк., наявна також пагінація XVII ст. та сигнатура (нумерація зшитків), яка проставлена кіновар'ю літерами латинського алфавіту (А-Z, Aa–Ii). Основний текст написаний у два стовпці, обведені у рамки, українським стилізованим уставом з елементами півуставу. Мова рукопису — церковнослов'янська в українській редакції.

Зміст рукопису Книга містить служби та чинопослідування Православної церкви, які здійснює архієрей: літургії Василія Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова (Григорія Великого), а також деякі молитви на богослужіннях, таїнства та чини.

Художнє оформлення та оправа рукопису Кодекс має титульний аркуш складної композиції та багате художнє оздоблення, з поєднанням стилей православного Сходу та католицького Заходу. Кожну літургію відкривають мініатюри на лівому боці розворотів, виконані акварельними фарбами та золотом, із зображеннями Іоанна Златоуста, Василія Великого і Григорія Двоєслова, що є унікальним випадком в оздобленні ілюмінованих богослужебних книг: за традицією у давньоруському та українському книжковому мистецтві мініатюрами прикрашалися лише Євангелія, зрідка Апостоли. За прийнятою у науці думкою, вперше висловленою Павлом Поповим, зображення Іоанна Златоуста має безсумнівну портретну подібність з Петром МогилоюПопов П. Невідомий прижиттєвий портрет Петра Могили // Народна творчість та етнографія. 1969. № 6. С. 41–46. Заголовки розділів прикрашають різнокольорові заставки, орнаментальні бордюри, ініціали.

Оправа рукопису з тисненої шкіри зроблена на замовлення Петра Могили і містить його герб, який поєднує елементи геральдики Молдови та Валахії. Над щитом — архієпископський (кардинальський) капелюх, з боків та під нею хрести та архіпастирський жезл. З обох боків щита розміщені літери: ПМ (Петр Могила) / ПА (православний архієпископ) / МК (митрополит Київський) / ЕК (екзарх Константинопольський) / АП (архімандрит Печерський). Оправа рукопису була, очевидно, зроблена у Києво-Печерській лавріІванова О. Служебник і Требник архієрейський 1632 року: кодикологічний опис // Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2012. Вип. 16. С. 316—324.

Факсимільне видання У 2015 р. за підтримкою «Фундації Енциклопедії України» (Торонто, Канада) вийшло у світ факсимільне видання пам'ятки під назвою «Служебник і Требник архієрейський Івана Боярського 1632 року».

Примітки

Література Петров Н. Краткое обозрение рукописей Киево-Софийской библиотеки // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. Киев, 1902. Кн. 15, отд. 5. С. 34. Петров Н. Описание рукописніх собраний, находящихся в городе Киеве. Москва, 1904. Вып. 3. С. 17. Попов П. Невідомий прижиттєвий портрет Петра Могили // Народна творчість та етнографія. 1969. № 6. С. 41–46. Жолтовський П. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ, 1978. С. 29. Александрович В., Мицько І. Архієрейський Служебник і Требник Івана Боярського. Нова інтерпретація рукописного кодексу 1632 року // Пам'ятки України. № 1–6. 1993. С. 74–84. Liudmila V. Charipova, Latin Books and the Eastern Orthodox Clerical Elite in Kiev, 1632—1780 (Manchester: Manchester University Press, 2006), x+259 pp. (pp. 75, 156) Служебник і Требник архієрейський Івана Борського 1632 року: Факсимільне видання. Львів, вид-во «МС», 2015.

Посилання Служебник і Требник архієрейський Івана Боярського 1632 року, електронна копія.