«Mappa Selenographica» (у перекладі з латини — «селенографічна карта») — атлас Місяця, опублікований між 1834 і 1836 роками в чотирьох частинах, робота німецьких астрономів Вільгельма Бера (1777—1850) та Йоганна Генріха фон Медлера (1794—1874). Це була найдетальніша карта Місяця протягом сорока років, до появи карти Юліуса Шмідта (1825—1884), опублікованої 1878 року.
Характеристики Карта Бера й Медлера стала першою, яку подали поділеною на квадранти, із нанесеною градусною шкалою, паралелями та меридіанами. 1837 року вийшов додатковий том під назвою «Місяць» (), до якого включили мікрометричні вимірювання діаметра 148 кратерів і висоти 830 гір, визначені за розміром їхніх тіней. Діаметр кола, утвореного чотирма квадрантами карти, становить 97,5 см.
Її повна латинська назва видання — «Mappa Selenographica totam Lunae hemisphaeram visibilem complectens Observationibus propriis», що можна перекласти українською як «Карта селенографічна усієї видимої півкулі Місяця повна за власними спостереженнями».
Гравюри виконав Карл Фогель (Carolus Vogel), а надруккували карту в Берліні 1834 року у видавництві Simon Schropp & Soc. Праця присвячена королю Фредеріку VI Данському.
Зображення Складене зображення чотирьох квадрантів, що утворюють карту, з відцифрованого примірника Дрезденського університету:
Примітки
Література Wilhelm Beer, Johann Heinrich von Mädler: Der Mond nach seinen kosmischen und individuellen Verhältnissen, oder allgemeine vergleichende Selenographie. mit […] Mappa selenographica. S. Schropp, Berlin 1837 (Електронна версія). У цій книзі: J. H. Mädler: General-Karte der sichtbare Seite der Mondoberfläche. (Електронна версія).
Посилання SLUB Dresden (оцифрований оригінал у форматі PDF) Mappa Selenographica у Вікіджерелах