Альберт Генрі Вулсон (11 лютого 1850 — 2 серпня 1956) — останній відомий живий ветераном Армії Союзу, який служив під час Громадянської війни в США; він також був останнім ветераном цієї війни з будь-якого боку, чий статус не викликає сумнівів. Принаймні троє чоловіків, які пережили Вулсона, стверджували, що були ветеранами Конфедерації, але один із них був викритий, а двоє інших залишаються неперевіреними. Останнім солдатом Союзу, який брав участь у бойових діях і дожив до пізнього віку, був Джеймс Хард (1843—1953).
Біографія
Вулсон народився в Антверпені, штат Нью-Йорк, у родині Вілларда П. Вулсона (1811—1862) та Керолайн Болдвін (бл. 1822 — невідомо). Він стверджував, що народився 11 лютого 1847 року, але запис у переписі населення США 1850 року вказує на 1850 рік народження. Дані пізніших переписів і перепису штату Міннесота 1905 року підтверджують, що він народився саме у 1850 році.
Його батько, Віллард Вулсон, вступив до Армії Союзу. Він був поранений у битві при Шайло і перевезений до військового шпиталю в Віндомі, штат Міннесота, де й помер від ран. Альберт разом із матір'ю переїхали до Віндома, щоб бути поруч із ним. 10 жовтня 1864 року Альберт записався барабанщиком до роти C 1-го важкого артилерійського полку Міннесоти, ставши барабанщиком підрозділу. Однак рота не брала участі в бойових діях, і 7 вересня 1865 року Вулсона було демобілізовано.
Після служби Вулсон повернувся до Міннесоти, де прожив решту життя. Він працював теслею, а згодом став членом Великої армії Республіки (G.A.R.) — впливової політичної організації ветеранів Громадянської війни, де у 1953 році обійняв посаду старшого віцеголовнокомандувача.
В останні роки життя він мешкав за адресою 215 East Fifth Street у Дулуті, штат Міннесота. Вулсон помер у лікарні Святого Луки в Дулуті 2 серпня 1956 року у віці, який тоді вважався 109 років, від «повторюваного застою в легенях». Він двічі був вдівцем; у нього залишилися шість дочок і двоє синів. Вулсона поховали з повними військовими почестями Національної гвардії на кладовищі Парк-Гілл.
Після його смерті президент Дуайт Д. Ейзенхауер сказав:
«Американський народ утратив останній особистий зв'язок із Армією Союзу… Його смерть приносить сум у серця всіх нас, хто шанував пам'ять хоробрих людей по обидва боки Війни між штатами».
Спадщина
Вулсон разом з іншим барабанщиком Френком Майєром, обом по 99 років, брали участь у параді до Дня пам'яті в травні 1949 року, де поклали вінок до могили генерала Гранта в Нью-Йорку.
Журнал Life опублікував семисторінкову статтю про смерть Альберта Вулсона у випуску від 20 серпня 1956 року. У ній містилося багато інформації про G.A.R., а також фотографії та ілюстрації кількох з'їздів організації. Також були представлені фото трьох останніх живих солдатів Конфедерації (їхній статус і вік є спірними): Вільям Ланді — 108 років; Волтер Вільямс — 113 років; Джон Саллінг — 110 років.
У середині 2006 року нові дослідження переписів показали, що насправді Альберту Вулсону було 106 років, оскільки у переписі 1850 року він значився як немовля віком менш ніж один рік. Попередні дослідження 1991 року припускали, що він був лише на рік молодший, ніж вважалося (108 замість 109), однак це не впливає на його статус ветерана.
Після його смерті організація Велика армія Республіки була розпущена, оскільки Вулсон був її останнім живим членом.
Деякі особисті речі Вулсона представлені в галереї Veterans Memorial Hall, програмі Історичного товариства округу Сент-Луїс, у будівлі депо округу Сент-Луїс у центрі Дулута, штат Міннесота.
Законодавчий довідник штату Міннесота за 2011—2012 роки був присвячений йому.
У 1956 році в Геттісберзі встановили пам'ятник Вулсону як меморіал Великої армії Республіки. Ідентична статуя також встановлена біля будівлі депо округу Сент-Луїс у центрі Дулута, штат Міннесота.
Примітки