«Захалявна книжечка» — український мультимедійний мистецько-освітній проєкт, створений культурним об'єднанням МУР у 2022—2023 роках. Проєкт представлений у форматі аудіоальбому, що поєднує класичну українську поезію з сучасними музичними жанрами та пояснювальним історичним контекстом. Основна мета проєкту полягає у популяризації української літератури серед молоді та деколонізації національної пам'яті через переосмислення постатей «Розстріляного відродження» та шістдесятництва.
Етимологія та ідеологічне підґрунтя Назва проєкту є прямою алюзією на «Захалявну книжечку» — саморобну рукописну збірку поезій Тараса Шевченка, яку він таємно вів під час заслання всупереч імператорській забороні писати та малювати. Використання цього символу в сучасному контексті підкреслює ідею «забороненої» або «недочитаної» культури, яка довгий час перебувала під радянською цензурою та російським імперським тиском. Автори проєкту інтерпретують захалявність як метафору збереження ідентичності в умовах екзистенційної загрози, що стало особливо актуальним після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році.
Історія створення Ідея створення проєкту виникла в учасників гурту МУР (Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко, Микола Шмундир) як реакція на запит суспільства щодо пошуку нових культурних сенсів. Перші напрацювання з'явилися у форматі коротких роликів у соціальній мережі TikTok, де вірші українських класиків накладалися на сучасний формат. Через значне охоплення аудиторії автори вирішили масштабувати формат до повноцінного освітнього серіалу та альбому, де кожен твір супроводжується передмовою про долю поета
Структура та зміст Проєкт структурований як хронологічна та тематична подорож українською літературою XIX—XX століть. Кожна композиція складається з двох частин: історичного екскурсу та художньої декламації вірша під музичний супровід.
Основні тематичні блоки Золота доба та Романтизм: Переосмислення творчості Тараса Шевченка («Думи мої, думи мої»), де акцент робиться на гніві та боротьбі, а не на традиційному образі старого кобзаря.
Модернізм та «Розстріляне відродження»: Центральний блок проєкту. Сюди увійшли твори Павла Тичини («Ви знаєте, як липа шелестить»), Володимира Сосюри («Любіть Україну»), Миколи Хвильового. Особлива увага приділяється трагічному фіналу покоління 1920-30-х років.
Шістдесятники та дисидентський рух: Поезія Василя Стуса, Василя Симоненка та Миколи Вінграновського. Проєкт підкреслює тяглість боротьби за незалежність крізь десятиліття.
Значення та суспільний резонанс
Освітній вплив: Вчителі української літератури почали інтегрувати матеріали проєкту в шкільну програму як допоміжний засіб для зацікавлення учнів.
Культурна деколонізація: Проєкт сприяв масовому перейменуванню вулиць та демонтажу радянських міфів про українських письменників, представляючи їх як живих, радикальних та сучасних інтелектуалів.
Еволюція проєкту: На основі «Захалявної книжечки» було створено першу в Україні реп-мюзикл-оперу «Ти [Романтика]», присвячену мешканцям будинку «Слово»
Критика Більшість відгуків мають схвальний характер. Критики відзначають високу якість саунд—дизайну та актуальність ідеї, проте деякі літературознавці вказують на ризик спрощення складних біографічних контекстів заради динаміки формату. Також велася дискусія щодо доцільності використання ненормативної лексики в деяких інтерпретаціях, хоча автори аргументують це виходом за межі застарілої шкільної програми.
Примітки
Посилання https://mc.today/uk/yih-zmushuvali-zamovknuti-a-mi-nareshti-mayemo-zmogu-govoriti-yak-proyekt-mur-pidsiliv-tsikavist-do-ukrayinskih-poetiv-hh-stolittya/ https://glavcom.ua/interviews/rozstriljane-vidrodzhennja-pid-muziku-rozmova-zi-spivavtorom-projektu-jakij-zachepiv-ukrajintsiv-990395.html https://ranok-portal.com.ua/publikatsii/proyekt-mur-yak-sposib-govoryty-pro-poetiv-za-dopomogoyu-muzyky/