Література Ефіопії — одна з найдавніших в Африці, що розвивається понад 1500 років, базуючись на християнській традиції, мові геез, а пізніше — амхарський мові. Вона включає релігійні тексти, царські хроніки, епос (наприклад, «Кебра Наґаст») та сучасну прозу, що відображає соціальні зміни. Також активно розвивається література іншими мовами країни: тигринья, оромо, афарською, сомалійською тощо.

Ключові особливості ефіопської літератури

Давня та середньовічна література Розвивалася під впливом християнства. Основні жанри: переклади Біблії, житія святих, гімни та хроніки правителів.

«Кебра Наґаст» («Слава Царів») Фундаментальний ефіопський епос, що описує походження династії ефіопських правителів від царя Соломона та цариці Савської.

Мови Традиційно використовувалася класична мова геез, а з XIX—XX століть активно розвивається література амхарською мовою та іншими мовами (тигринья, оромо, сомалі, афарська, гураге, сідамо) народів Ефіопії.

Сучасна література Включає історичні романи, соціальну прозу, поезію. Прикладом сучасної літератури є мемуари, такі як «Записки з черева гієни» Нега Мезлекія, або аналітика, зокрема «Ефіопія: погляд зсередини» Майкла Б. Лентакіса.

Ефіопська література вирізняється сильним історичним та релігійним контекстом, відображаючи унікальний шлях розвитку країни.

Історія літератури амхарською мовою

Усна народна творчість:

Писемна література:

Література від давнини до сучасності .

Становлення та розвиток

Найдавніша література народів Ефіопії

Найдавніші пам’ятки — сабейські присвятні написи I ст. н. е., що продовжують давньосемітську південноаравійську традицію.

Аксумський період (IV–VII ст.)

Становлення ефіопської літератури мовою геез. Головні пам’ятки — написи на стелах про походи царя Езани. Із прийняттям християнства (IV ст.) під впливом еллінізму з’являються переклади грецьких житій та апокрифів, що згодом дало поштовх оригінальній агіографії (зокрема, житію Яреда — «Солодкоспівця»).

Занепад і відродження (VII–XVIII ст.)

Після арабського вторгнення (VII ст.) ефіопська література почала занепадати. Її відродження відбулося у XIII ст. через переклади з арабської. У цей час мова геез залишається книжною: нею створюють хроніки, гімни та магічні сувої. Ключові твори: священна книга «Слава царів» (XIV ст.), а також «Законодавство царів» та «Багатство царів». Попри домінування церковних жанрів (автори Георгій Вірменин, імператор Наод), з’являються і світські праці, як-от «Історія галла» Бахрея (XVI ст.). Мовою геез створено шедеври духовної поезії, царські хроніки, біографії окремих вельмож тощо.

Завершення епохи геез (середина XIX ст.)

Фінальними прозовими творами мовою геез стали «Дослідження Зара-Якоба» та «Дослідження Вольде Хейвота». Їхнє авторство приписують місіонеру Джусто да Урбіно, який також перекладав європейську філософську літературу амхарською мовою, ставши передвісником ефіопського Просвітництва.

Багатомовність та амхарська мова (XVI–XIX ст.)

Література розвивалася шістьма мовами (геез, арабська, амхарська, харарі, тигринья і тиґре). Амхарська мова, вперше зафіксована у «Царських піснях» (XIV ст.), на межі XIX–XX ст. стає основною мовою останніх історичних хронік.

Сучасний період (XX століття)

Проза. Поезія.

Початок століття

Література розвивається переважно амхарською мовою. Її основоположником став Афеуорк Гебре Ієсус, який у 1908 році написав перший ефіопський роман — «Історія, народжена серцем».

Напочатку ХХ століття література відходить від середньовічних канонів до світських форм. У 20–30-х роках з’являється покоління «молодоабіссінців», лідером якого став Хіруй Вольде Селассіе. Його творчість зосереджена на морально-філософських темах (есе «Моє серце — мій друг», роман «Порада синові — пам’ять про батька»).

Період Другої світової та повоєння

Італійська окупація (1936—1941) тимчасово перервала літературний процес. Після війни життя пожвавлюється завдяки новій хвилі письменників-просвітителів, які дали поштовх подальшому розвитку національної словесності.

Повоєнна проза та драма: Помітними явищами цього періоду стали повість «Ні, я не вмер» М. Ендалькачоу та роман «Арая» Г. Т. Хауар'ята. Демократичний напрям розвинув Таддесе Лібен у збірках оповідань про життя простих людей («Вересень», «Іншим шляхом»). Історична драма представлена творами Кеббеде Мікаеля, М. Ендалькачоу та Абе Губеньї (зокрема п’єсою «Патріс Лумумба»).

Соціальна критика (1950–1960-ті рр.): Провідною темою у творчості Т. Лібена, Б. Зеріхуна, А. Губеньї, а також поетів і прозаїків Менгисту Лемми та Цегайє Гебре Медхина стає гостра критика тогочасного феодально-буржуазного суспільства Ефіопії.

Література після 1974 року

Повалення монархії дало імпульс літературному процесу, спрямованому на розбудову нового життя та утвердження соціалістичних ідеалів. Особливої популярності набула революційна поезія Аяльнеха Муляту (збірки «Наша боротьба», «Пісні ефіопської революції») та Асеффи Гебре Мар'яма Тесемми («Промені вересня», «Голос»).

Проза початку 80-х років. У цей період з’являються знакові твори: історична трилогія «Буря» Б. Зеріхуна, роман «Суддя — злочинець» Х. Алемайеху, а також праці Беалю Гирми та Гебейєху Айєле. Тему боротьби з італійською окупацією розкрив Тиляхун Тасоу у романі «Абадай-ріка».

Сучасна література (кінець XX століття — дотепер)

Сучасна ефіопська література продовжує розвиватися, як амхарською, так і мовами інших корінних народів Ефіопії, а також англійською, зберігаючи свій самобутній характер. Сучасна література Ефіопії торкається тем від урбанізації до політичних потрясінь. Сучасні письменники, такі як Мааза Менгісте та Сахле Селлассіе, допомогли привернути увагу світової спільноти до ефіопської літератури, продовжуючи черпати натхнення з багатої літературної спадщини та складної соціальної структури своєї країни.

Література англійською мовою Літературні твори ефіопської діаспори.

Історія літератури мовою тигринья Див. також:

розділ «Історія літератури мовою тигринья»

Примітка: Географія та носії: ​Тигринья (Tigrinya): ​Основна мова регіону Тиграй в Ефіопії та одна з державних мов Еритреї.

Історія літератури афарською мовою Див. також:

розділ «Історія літератури афарською мовою»

Історія літератури сомалійською мовою Див. також: Про історичні віхи сомалійської поезії та її значення в сомалійському суспільстві див. також: розділ «Історія сомалійської поезії».

розділ «Історія літератури сомалійською мовою»

Історія літератури мовою оромо

Історичний контекст та розвиток

​Усна традиція:

Протягом століть культура оромо спиралася на багату усну літературу, зокрема на епічні пісні, молитви та перекази, пов’язані з традиційною системою самоврядування Гада.

​Писемність:

Сучасна література оромо використовує латинський алфавіт (Qubee), що стало можливим і офіційно закріпленим лише в останні десятиліття, стимулюючи сплеск книговидання.

Історія літератури мовою сідамо

Історія ефіопських літератур іншими мовами

Усна народна творчість Казки

Ефіопські народні казки — це багата спадщина усного фольклору народів Ефіопії, що поєднує африканські традиції та близькосхідні впливи. Вони славляться тонким гумором, мудрістю та повчальністю, висміюючи людські вади.

Головні особливості: Хитрість та гумор: Часто головними героями виступають кмітливі люди (або тварини, як-от шакал), які перехитровують жадібних багатіїв, правителів чи дурнів. Притчевість: Багато казок побудовані як короткі алегорії, що навчають розважливості, поваги до старших і працьовитості. Релігійний вплив: Оскільки Ефіопія має глибокі християнські та ісламські корені, у сюжетах часто згадуються притчі про царя Соломона, ангелів чи святих.

Ефіопські казки.

Прислів'я та приказки

Легенди та сказання

Героїчний епос

Сучасні автори (XX—XXI століття)

Сучасна ефіопська література — це цілісний феномен, що твориться авторами як усередині країни, так і ефіопською спільнотою в еміграції, поєднуючи автентичний місцевий досвід із глобальним баченням діаспори. Сучасні автори порушують різні теми:

​Мааза Менґісте (Maaza Mengiste) — відома американська письменниця, що народилася в Ефіопії. Її творчість — це інтелектуальне обличчя Ефіопії. Письменниця у своїх творах («Під поглядом лева») досліджує долі людей під час війни, міграції та вигнання. «Тіньовий король» («The Shadow King»): Роман, що потрапив у шорт-лист Букерівської премії (2020). Це потужна історія про жінок-воїнів під час італійської інвазії 1935 року. Вона майстерно витягує на світло тих, кого історія намагалася забути. Дінау Менґесту (Dinaw Mengestu) — його часто називають голосом «втраченого покоління» емігрантів. У своїх творах, як-от «Children of the Revolution», він досліджує самотність, втрату ідентичності та спроби ефіопів знайти своє місце в Америці, тікаючи від жахів громадянської війни. Абрахам Вергезе (Abraham Verghese). Хоча він лікар за професією, його епічні полотна стали світовими бестселерами. «Розсічення Стоуна» («Cutting for Stone»): Масштабна сага, що розгортається в Аддіс-Абебі. Це суміш медицини, сімейної драми та політичної історії країни. Дагмаві Вейєсса — сучасний ефіопський письменник, відомий своїми творами, що відображають життя та культуру Ефіопії. Нега Мезлекія — автор, що висвітлює теми соціальних змін, історії («Записки з черева гієни». Аданіч Кетема — автор, чиї твори допомагають краще зрозуміти ефіопську дійсність. Тіллахун Йігезу — ефіопський автор, що висвітлює історичні теми. Ребекка Г. Хайле (Rebecca G. Haile) («Held at a Distance: My Rediscovery of Ethiopia» — «На відстані: Моє відкриття Ефіопії», 2007): письменниця у своїх мемуарах висвітлює тему про повернення з вигнання, що переростають у філософське дослідження дому та ідентичності. Замість ностальгії авторка пропонує глибокий аналіз того, як переміщення та пам'ять змінюють сприйняття батьківщини. Алемайєху Гелагай (Alemayehu Gelagay)

​В самій Ефіопії література зараз переживає певну «відлигу», попри політичну нестабільність. ​Популярні короткі оповідання та поетичні слеми (особливо в Аддіс-Абебі).

Ефіопська літературна полиця Анотація та літературні твори: див. за цим посиланням: Books Africana

Ефіопсько-українські літературні зв'язки

Ефіопська тематика в український літературі

Українські переклади ефіопської літератури

За наявності вказаної назви твору. Інформація про Видавництво і рік видання твору - на сторінці автора. За абеткою ↓

Проза

Абе Губеньї «Виклик» (роман) — журнал «Всесвіт», 1981 (№4)

ЗБІРКИ:

Поезія

Аяльнех Муляту вірші — журнал «Всесвіт», 1979 (№6) ЗБІРКИ: антологія «Поезія Африки» — 1983 збірка світової поезії 20 ст. «Заграва» — 1989

Усна народна творчість Казки. Прислів'я та приказки. Легенди та сказання. Героїчний епос.

«Вогонь на скелі» (казка) — 1965, видання окремою книжкою ЗБІРКИ: «Ефіопські народні казки» (збірка) — 1966, видання окремою книжкою

Українсько-ефіопські літературні зв'язки Сучасна література Ефіопії також активно взаємодіє зі світом, наприклад, через переклади.

Українська тематика в ефіопський літературі Українська література, яку видано (або буде видано) в Ефіопії: Станіслав Асєєв «Світлий шлях: історія одного концтабору» .

Переклади української літератури в Ефіопії

Подорожуючи Ефіопією Україномовна література про подорожі Ефіопією:

Літературні фестивалі

Цікаві факти Ефіопська література дуже тісно пов'язана з усними традиціями. Навіть сучасні романи часто мають структуру «розповіді біля вогню», де автор звертається безпосередньо до слухача/читача з певною мораллю чи притчею.

Див. також

Примітки

Джерела https://www.britannica.com/art/Ethiopian-literature https://www.maazamengiste.com/?hl=uk-UA https://www.newyorker.com/contributors/maaza-mengiste?hl=uk-UA https://www.akashicbooks.com/catalog/addis-ababa-noir-ethiopia/?hl=uk-UA https://granta.com/contributor/maaza-mengiste/?hl=uk-UA https://en.wikipedia.org/wiki/Ethiopian_literature

https://fr.wikipedia.org/wiki/Litt%C3%A9rature_%C3%A9thiopienne