Микола Никифорович Полозов (, село Заболоття, тепер Ушацького району Вітебської області, Білорусь — , місто Мінськ, Білорусь) — радянський білоруський діяч, голова Білоруської республіканської ради професійних спілок. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 8—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КП Білорусії в 1961—1966 роках. Член ЦК КП Білорусії в 1966—1986 роках. Кандидат у члени Бюро ЦК КП Білорусії з січня 1968 до 1971 року. Член Бюро ЦК КП Білорусії з 1971 до 1986 року.
Життєпис У 1939 році закінчив педагогічне училище. З 1939 до 1941 року працював вчителем сільської школи.
З 1942 року брав участь у радянському партизанському русі на території Білоруської РСР. З січня 1944 року — заступник із комсомолу комісара партизанської бригади імені ЦК КП(б) Білорусі; секретар Островецького підпільного районного комітету ЛКСМ Білорусії.
З 1944 року — секретар Островецького районного комітету ЛКСМ Білорусії, секретар Пружанського районного комітету ЛКСМ Білорусії, секретар Радошковицького районного комітету ЛКСМ Білорусії, потім в ЦК ЛКСМ Білорусії.
Член ВКП(б) з 1946 року.
Закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).
З 1952 року — 1-й секретар Молодечненського обласного комітету ЛКСМ Білорусії.
У 1957—1960 роках — секретар Молодечненського міського комітету КП Білорусії; 1-й секретар Вілейського міського комітету КП Білорусії.
У 1960—1962 роках — заступник завідувача, в 1962—1963 роках — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Білорусії.
У 1963—1970 роках — завідувач відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Білорусії.
У квітні 1970 — липні 1986 року — голова Білоруської республіканської ради професійних спілок.
З 1986 року — персональний пенсіонер у Мінську.
Помер 25 січня 1994 року в Мінську. Похований на Східному цвинтарі Мінська.
Нагороди орден Леніна (1981) орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни І ст. два ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медалі
Примітки
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 9-го созыва. Москва, 1974