Дерев'яний міст — це міст, основним конструкційним матеріалом якого слугує деревина . Дерев'яні мости були однією із перших відомих форм мостів, які використовувалися людьми із давніх часів.

Історія

Найдавнішою формою дерев'яного мосту вважається колодний міст, який створювали шляхом зрубування дерева над прогалиною, яку потрібно перетнути.

Серед найстаріших дерев'яних мостів відомий міст Хольцбрюке Рапперсвіль-Гурден, що перетинає верхнє Цюрихське озеро (Швейцарія) —доісторичні дерев'яні палі, виявлені на захід від Зеедамма, датуються 1523 роком до н.е. Перший дерев'яний пішохідний міст пролягав через Цюрихське озеро, після чого було проведено серію реконструкцій —щонайменше до кінця II століття нашої ери. В той час Римська імперія побудувала 6 метровий у ширину дерев'яний міст. Між 1358 - 1360 роками Рудольф IV, герцог Австрії, збудував «новий» дерев'яний міст через озеро, який використовувався до 1878 року. Довжина мосту становила приблизно 1450 метрів, ширина — 4 метри. 6 квітня 2001 року у Швейцарії було відкрито реконструйований дерев'яний пішохідний міст, що є найдовшим пішохідним мостом у країні. Водонапірна вежа Капельбрюке — це 204 метровий міст через річку Ройс у місті Люцерн( Швейцарія). Це найстаріший дерев'яний критий міст у Європі та одна з головних туристичних визначних пам'яток Швейцарії.

Навколишнє середовище Останнім часом дерев'яні мости привернули увагу людей в Сполучених Штатах, оскільки вони є більш екологічно чистими порівняно із іншими типами мостів. До 1991 року Федеральне управління автомобільних доріг зосереджувалося на головних автомагістралях та інших першочергових дорогах; сільським автомагістралям та місцевим дорогам, де здебільшого розташовані дерев'яні мости, приділялося менше уваги.

Місцеві та державні установи надають перевагу дерев'яним мостам, оскільки деревина є відновлюваним ресурсом, вона економічна, і при роботі із нею спостерігалися швидкі покращення в проектуванні, будівництві та консерваційній обробці. Конгрес США наголосив на створенні дерев'яних мостіі, прийнявши Ініціативу щодо дерев'яних мостів (TBI) у 1988 році та Закон про інтермодальні наземні перевезення та ефективність (ISTEA) у 1991 році

Криті мости, зазвичай дерев'яні та закриті, схожі на тунель, були дуже популярними в США у XIX столітті. Сьогодні дерев'яні мости позиціонуються як екологічно чисті та рекламуються як спосіб захисту якості води та середовища існування вздовж водних шляхів. Дерев'яні мости можна розміщувати над невеликими струмками або каналами із міцними та стабільними берегами.

Ухвалення Конгресом США законів TBI та ISTEA дало поштовх до визначення та розробки стандартних проектів дерев'яних мостів, що й зробила Лісова служба США. Лісова служба США розробила стандартизовані плани для дерев'яних надбудов мостів, виготовлених із обробленої деревини.

Приклади

Служба розширення Університету Міннесоти рекомендує три типи дерев'яних мостів для заповідних земель і пропонує послуги ліцензованого інженера, щоб переконатися, що конструкція мосту безпечна та доречна для ділянки. Використовуючи повалені дерева, можна будувати балкові мости .. Для будівництва мостів-строп можна використовувати нові пиломатеріали та деревину, зібрану з будівель та залізничних шпал. Ліцензобудівництва ваний інженер мож допомогти оператбалкових орам сувати безпечний та відповідний дерев'яний міст.

В Україні Масове будівництво мостів на Закарпатті було поширене у XIX столітті.Роботи виконували інженери та місцеві селяни. У віддалених селах були популярні криті мости.У книзі-дослідженні про шляхи сполучення і транспортні засоби в Українських Карпатах історик Михайло Глушко писав, що «Де-Воллан згадує селянина-верховинця Дмитра Дранчака із Закарпаття, який, будучи самоуком, "набув славнозвісності умілого майстра споруджувати мости. Цілорічно він займався виконанням таких робіт на замовлення властей"».З досліджень Михайла Глушка також відомо, що палі в дно ріки забивали за допомогою примітивного механізму. Його основу становила масивна "баба" — залізний вантаж циліндричної форми вагою 350–360 кілограмів. Кріпили основу на своєрідній щоглі, яку монтували теслярі на риштуванні, де був ролик. Через ролик перекидали товстий канат, один кінець якого прив’язували до заліза. На інший кінець каната чіпляли кільце, до якого прив’язували 10–25 мотузок з дерев’яними ручками. Основу ритмічно підтягували й опускали 15–25 чоловіків. Залізний вантаж рухався між двома прикріпленими до основи риштування вертикальними стовпами. Якщо залізної основи не було, могли взяти важку дубову колоду.У селі Каплинці знаходиться дерев'яний міст через річку Удай довжиною 356 метрів, збудований наприкінці 19 століття.

Галерея

Посилання